17 лютого 2025 року Справа № 280/10153/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Запорізький області № 0800-0505-8/92282 від 11.10.2024 про відмову у оформленні та виплаті одноразової грошової допомоги та допомоги на поховання після смерті громадянина України ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійною фонду України в Запорізький області оформити і виплатити одноразову грошову допомогу та допомогу на поховання після смерті громадянина України ОСОБА_2 на користь дружини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок у АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 );
- cтягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області па користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок у АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 08.10.2024 звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте листом відповідача від 11.10.2024 0800-0505-8/92282 відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки існує розбіжність в запису прізвища у свідоцтві про смерть. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження.
25.11.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 53652), в якому зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом 0800-0505- 8/92282 від 11.10.2024 було повернуто без виконання звернення позивача щодо виплати допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_3 . Зазначає, що провести виплату допомоги на поховання неможливо, оскільки існує розбіжність в запису прізвища у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_4 ) та документах, які знаходяться в пенсійній справі пенсіонера ОСОБА_5 . Запропоновано після встановлення судом факту, що має юридичне значення, позивач має право звернутися до органів ПФУ для оформлення виплати допомоги на поховання. Додатково зазначає, що відповідно до документів які містяться у пенсійній справі померлого ОСОБА_3 , а саме: Подання про призначення пенсії від 02.07.2010 № 8/81, витягу з наказу від 22.06.2010 № 68 о/с, заяви про призначення пенсії від 23.06.2010 (написана власноруч померлим), довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, розрахунку та паспорту вказане прізвище ОСОБА_6 . Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть від 04.10.2024 серії НОМЕР_3 задокументовано смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Запорізька область, Запорізький район, село Біленьке.
Згідно з відомостями, що містяться у наданій до матеріалів справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 27.10.1984 позивач є дружиною померлого ОСОБА_3 .
У зв'язку із смертю чоловіка, позивач 08.10.2024 звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 .
Листом відповідача від 11.10.2024 0800-0505-8/92282 позивачу відмовлено у виплаті допомоги на поховання у зв'язку з розбіжністю в запису прізвища у свідоцтві про смерть та документах, які знаходяться в пенсійній справі пенсіонера ОСОБА_5 .
Позивач не погоджуючись із відмовою відповідача щодо виплати допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 61 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера унормований статтею 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), якою передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.
До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Статтею 53 Закону №1058-IV визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Так, питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).
Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.
Пунктами 5.1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Форма заяви встановлена Додатком № 7 до Порядку № 22-1.
Пунктом 5.2 Порядку № 22-1 унормовано, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Згідно пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; […]
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через Веб-портал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Сторонами не заперечується, що за життя ОСОБА_7 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Відмова позивачу у виплаті допомоги на поховання, ГУ ПФУ в Запорізькій області мотивована, що у свідоцтві про смерть вказано прізвище померлого « ОСОБА_4 », а у паспорті громадянина України ( НОМЕР_5 ), наявному в матеріалах пенсійної справи, вказано « ОСОБА_6 ». Відповідно і у пенсійній справі прізвище померлого було зазначено « ОСОБА_6 ».
Так, з паспорту померлого вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Біленьке, Запорізький район, Запорізька область.
Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ім'я ОСОБА_2 , місце народження: Україна, Запорізька область, Запорізький район, село Біленьке, актовий запис 2280, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.10.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00047308870.
З огляду на викладене, суд зауважує, що всі наведені вище документи, в яких зазначено прізвище померлого - ОСОБА_4 , вочевидь складалися на підставі документу, що посвідчував особу - паспорта громадянина України, що свідчить про помилковість висновків відповідача про те, що у паспорті серії НОМЕР_5 прізвище померлого було вказано саме « ОСОБА_6 ».
Разом з цим, незважаючи на різне, на думку відповідача, написання прізвища померлого, решта персональних даних, наведених в цих документах, (як то прізвище, по батькові, дата і місце народження), в їх сукупності зумовлюють висновок про те, що в цих документах йдеться про одну і ту саму особу - ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Біленьке, Запорізького району Запорізької області, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем разом із заявою від 08.10.2024 про виплату допомоги на поховання ОСОБА_8 , стосуються саме ОСОБА_9 (за даними, що містяться в пенсійній справі відповідача), яка перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, отримував пенсію і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Суд відзначає, що всі документи на ОСОБА_2 видані компетентними державними органами та заповнені їх посадовими особами, тож позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання допомоги на поховання померлого через розбіжності, які на думку відповідача, полягають в написанні її імені.
Відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на поховання, ГУ ПФУ в Запорізькій області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Виходячи з цих міркувань, суд приходить до висновку, що відмова пенсійного органу у виплаті позивачу допомоги на поховання у зв'язку з неможливістю ідентифікувати особу померлого внаслідок різного написання його прізвища в свідоцтві про смерть є проявом надмірного формалізму.
Відповідно до абзацу першого пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» членам сім'ї померлих пенсіонерів із числа військовослужбовців, осіб, зазначених у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», незалежно від призначення пенсії в разі втрати годувальника виплачується одноразова грошова допомога: дружині/ чоловіку - в розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожного непрацездатного члена сім'ї - у розмірі місячної пенсії годувальника.
Щодо одноразової грошової допомоги суд зазначає наступне.
При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, до членів сім'ї, які мають право на допомогу, належать: дружина/ чоловік незалежно від віку і працездатності, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами та слухачами, стажистами закладів освіти і не досягли 23-річного віку; батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, установленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 зазначеного Закону, на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або вони є особами з інвалідністю (абз. 2 п. 12 Постанови № 393).
Пунктом 10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), передбачено, що до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що засвідчують родинні відносини членів сім'ї з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу; 3) висновок МСЕК про час настання інвалідності (для виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, яких визнано особами з інвалідністю); 4) довідка закладу освіти (для виплати одноразової грошової допомоги дітям, які навчаються після досягнення ними 18-річного віку, але не довше ніж до досягнення 23 років); 5) документи про перебування на утриманні, передбачені пунктом 13 цього розділу (для виплати одноразової грошової допомоги батькам).
За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду (пункт 12 розділу ІІ Порядку № 3-1).
При зверненні позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, посилаючись на розбіжності а саме: в копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), повідомило про те, що питання виплати такої допомоги в разі смерті пенсіонера буде розглянуто після приведення документів у відповідність.
Право позивача на одноразову грошову допомогу, як члена сім'ї (дружини) померлого пенсіонера (чоловіка) із числа військовослужбовців, та подання нею усіх необхідних документів відповідачем не заперечується, а невиплата допомоги зумовлена існуванням розбіжностей у зазначенні імені позивача у наданих документах.
З приводу підстав, на які посилався відповідач в обґрунтування свого рішення, суд зазначає, що встановлені у справі обставини дають достатньо підстав для висновку щодо необхідності виплати позивачці допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, однак, з огляду на те, що відповідне рішення відповідачем не приймалось, належним захистом прав позивача буде саме визнання дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на поховання протиправними.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в даній справі, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 9358-5581-8410-2611 від 25.10.2024.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонера та у виплаті одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю пенсіонера та допомогу на поховання померлого чоловіка.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 17 лютого 2025 року.
Суддя Р.В. Сацький