про відмову у роз'ясненні судового рішення
17 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/5746/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року по справі №260/5746/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у адміністративній справі №260/5746/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368) по припиненню з 01 березня 2024 року нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн, передбаченої Постановою КМУ № 713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063) відновити з 01 березня 2024 року нарахування і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн, передбаченої Постановою КМУ № 713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368) по застосуванню з 01 березня 2024 року обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром.
У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог - відмовлено.
12 лютого 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення рішення суду. Згідно вказаної заяви просить роз'яснити сторонам, що нарахування та виплата ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром має здійснюватися з урахуванням рішення суду до змін у законодавстві про пенсійне забезпечення.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20.05.2013, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні суду від 22 жовтня 2024 року по справі №260/5746/24 чітко та зрозуміло викладено зміст відповідного судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства. Суд зауважує, що вказаним рішенням було задоволено частково позовні вимоги у межах спірних правовідносин заявлених позивачем.
Також слід зазначити, що під час вирішення заяви про роз'яснення судового рішення, суд не повинен давати оцінку нормативно-правовим актам, яким не надавалося оцінки під час прийняття рішення, давати відповідь на нові вимоги або додатково обґрунтовувати та наводити мотиви прийнятого рішення.
Питання, на які хоче представник позивача отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland, заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року є зрозумілим, повним щодо всіх позовних вимог, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, оскільки відповідач на виконання вказаного рішення повинен діяти в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява про роз'яснення рішення задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду додаткового роз'яснення не потребує.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 248, 250, 254, 256 КАС України суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року по справі №260/5746/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю.Дору