17 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/284/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року обмеживши її максимальним розміром, що не перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 лютого 2023 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), включаючи надбавки до пенсії - учасник АТО учасник бойових дій (ст. 6), учасник бойових дій та з 01.02.2023 - індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та виплатити різницю між належною до сплати та фактично сплаченою пенсією з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» йому була призначена пенсія за вислугу років.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі №260/4444/24 відповідачем було здійснено перерахнок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/20205-суд від 31.05.2024. Відповідно до проведеного перерахунку підсумок пенсії позивача склав 37000,41 грн, однак пенсія позивачу обмежена розміром 23610,00 грн., тобто пенсійну виплату відповідач обмежив десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 22 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
29 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року по справі №260/4444/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом від 04.07.2024 року №0700-0202-8/42081 у здійсненні перерахунку та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/20205-суд від 31.05.2024 виходячи із розміру сум грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/20205-суд від 31.05.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року по справі №260/4444/24 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/20205-суд від 31.05.2024.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно даних електронної пенсійної справи позивача основний розмір пенсії з розрахунку 65% грошового забезпечення (вислуга років 25) з урахуванням індексації склав у розмірі 36370,16 грн та підсумок пенсії з надбавками - 37000,41 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії визначено пенсію на рівні - 23610,00 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Як встановлено судом, на виконання вказаного рішення суду відповідачем, після набрання законної сили рішенням суду, було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/20205-суд від 31.05.2024. Разом з тим, ГУ ПФУ в Закарпатській області обмежив суму, що підлягає виплаті до 23610,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що станом на час перерахунку пенсії позивачу, законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність з 01 лютого 2023 року, з врахуванням виплачених сум.
Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору