17 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/22110/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи на посадах палатної медсестри дорослого інфекційного відділення Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об'єднання (01.02.2006-01.11.2021) та палатної медсестри інфекційного відділення КНП «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання» (01.11.2021-30.05.2024) відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2024 позивачці призначено пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак відповідачем - Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, стаж роботи з 01.02.2006 на посадах палатної медсестри дорослого інфекційного відділення Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об'єднання (01.02.2006-01.11.2021) та палатної медсестри інфекційного відділення КНП «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання» (01.11.2021-30.05.2024) не зараховано у подвійному розмірі. Вважаючи неврахування страхового стажу у подвійному розмірі протиправним, позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
13.12.2024 до суду від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СШД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Зазначена норма діяла по 31.12.2003, тому періоди роботи в інфекційних закладах охорони здоров'я до 01.01.2004 зараховують до страхового стажу у подвійному розмірі, а після 01.01.2004 - в одинарному розмірі. Разом з тим, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років періоди роботи у медичних закладах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуються до спеціального стажу у подвійному розмірі як до 01.01.2004, так і після цієї дати.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років з 31.05.2024 на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи на посадах палатної медсестри дорослого інфекційного відділення Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об'єднання (01.02.2006-01.11.2021) та палатної медсестри інфекційного відділення КНП «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання» (01.11.2021-30.05.2024) не зараховано у подвійному розмірі відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом від 26.09.2024 № 23746-23444/Б-02/8-0600/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вказало, що з 01.01.2004 згадані в заяві періоди трудової діяльності позивача зараховано до страхового стажу за даними системи персоніфікованого обліку, а їх зарахування для обчислення розміру пенсії у подвійному розмірі суперечить вимогам чинного законодавства.
Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Абзацом першим ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до частини першої другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII, статті 48 Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 11.09.1991 позивач працювала з 01.02.2006 по 01.11.2021 на посаді палатної медсестри дорослого інфекційного відділення Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об'єднання, а з 01.11.2021 по 30.05.2024 - на посаді палатної медсестри інфекційного відділення комунального некомерційного підприємства «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання».
Це підтверджується також довідкою КНП “Звягельська багатопрофільна лікарня» ЗМР від 30.05.2024 № 74 та довідкою КНП “Звягельська багатопрофільна лікарня» ЗМР від 30.05.2024 № 75 про підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, враховуючи той факт, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" є діючими, а стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язку зарахувати в подвійному розмірі до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 01.02.2006 по 01.11.2021 та з 01.11.2021 по 30.05.2024, однак він цього не зробив, допустивши протиправну бездіяльність.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22.
З огляду на вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періодів роботи з 01.02.2006 по 01.11.2021 та з 01.11.2021 по 30.05.2024, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 01.02.2006 по 01.11.2021 та з 01.11.2021 по 30.05.2024 та здійснити перерахунок пенсії з 31.05.2024 та виплату з урахуванням проведених виплат.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періодів роботи з 01.02.2006 по 01.11.2021 та з 01.11.2021 по 30.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 01.02.2006 по 01.11.2021, з 01.11.2021 по 30.05.2024 та здійснити з 31.05.2024 перерахунок та пенсії виплату з урахуванням вже проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двохсот одинадцяти гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 17 лютого 2025 р.
17.02.25