17 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/959/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Леміщака Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення з 11.04.2022 по 18.05.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 11.04.2022 по 18.05.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.02.2025 від представника військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/35573/23. В обгрунтування клопотання, поміж іншого, відповідачем зазначено, що 16.11.2023 Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 320/35573/23 за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704», з мотивів її невідповідності статтям 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, частині 4 статті 63 та розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтям 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
На переконання заявника, предмет спору у справі № 320/35573/23 безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду в межах цієї справи.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно із зазначеною нормою зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду, та вирішується судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи. При цьому, судом має бути встановлено дійсно об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
Суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі мають бути не лише законними, але й достатніми, з тим, щоб сам факт зупинення провадження у справі не міг бути інтерпретований як зволікання із розглядом справи та, відповідно, не давав приводів вважати, що під загрозу поставлене саме право на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке включає, зокрема, право на остаточне рішення протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили рішенням суду. А в даній справі суд має перевірити дотримання відповідачем вимог законодавства на час виникнення спірних правовідносин, а саме в період обрахунку грошового забезпечення з 11.04.2022 по 18.05.2024, тобто до періоду часу, який є предметом розгляду в справі № 320/35573/23.
Отже, дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі та існування причин неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 320/35573/23.
Керуючись статтями 166, 204, 236, 242, 243, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі № 240/959/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак