Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2025 року Справа№200/8258/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2019 року №372-ОС позивача з 01.08.2019 року звільнено з військової служби. В період проходження військової служби позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки у розмірі місячного грошового забезпечення. При звільненні з військової служби позивачу відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2019 року №372-ОС було виплачено одноразову допомогу при звільненні за 25 календарних років виходячи з місячного грошового забезпечення. Проте, при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року та з урахуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Позивач зауважив, що 16.11.2023 року на виконання рішення суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення: за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у загальній сумі 55842,11 грн.; за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 включно із застосуванням індексації-різниці грошового забезпечення 1030,00 грн. встановленої відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 17520,26 грн., що підтверджується банківською випискою. Позивач закцентував свою увагу на тому, що не погоджуючись з виплаченою сумою індексації-різниці грошового забезпечення він був вимушений повторно звертатись до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4432 гривні 73 копійки в місяць у загальній сумі 57 979,17 грн. за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В свою чергу, 29.10.2024 року на виконання рішення суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4432,73 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 року включно у загальній сумі 57109,48 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів. Позивач зазначив, що після виплати індексації грошового забезпечення йому стало відомо, що відповідач: при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016 - 2019 роки протиправно не враховував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу; при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 років передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу. Позивач вважає, що така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що йому в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 років.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що позивач з 29.09.1995 по 01.08.2019 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований на відповідне грошове забезпечення. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2019 № 372-ОС, позивача звільненого з військової служби в запас наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.07.2019 № 315-ОС за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Остаточна дата закінчення проходження військової служби - 01 серпня 2019 року. Відповідач зазначив, що виходячи з системного аналізу нормативно-правових актів, індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, відповідно, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.03.2018 у справі № 761/17387/17, від 19.06.2018 у справі № 825/1138/17. Відповідач зауважив, що згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України виконував поставлені перед ним завдання та вказівки (розпорядження, накази), які не є явно злочинними, а тому порушень вимог чинного законодавства посадовими особами відповідача - не допущено та враховуючи, що індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, відповідно, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, ним правомірно не включено її при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок вказаних видів виплат. Також відповідач звернув увагу на те, що позивач зазначає, що після виплати індексації грошового забезпечення на виконання військовою частиною НОМЕР_1 судових рішень від 30.09.2022 у справі №200/3953/22, від 26.02.2024 у справі № 200/7393/23 йому стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 не було включено нараховану індексацію при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки та обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки позивач з 01.08.2019 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас. При цьому, 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 200/3953/22 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.08.2019 року. Відповідач просив звернути увагу, що звертаючись додатково з позовними вимогами щодо розрахунку індексації грошового забезпечення, позивачем не заявлялись вимоги щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років хоча вже на момент звернення з позовною заявою у справі № 200/7393/23 позивачу було відомо про не включення індексації грошового забезпечення до вищевказаних видів виплат. Проте, позивач звернувся до суду із вказаними у даній справі вимогами тільки 26.11.2024, тобто більше ніж через 5 років після розрахунку при звільненні з військової служби та більше ніж через 1 рік після нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду у справі № 200/3953/22. Відповідач вважає, що позивач пропустив процесуальний строк на звернення до суду з даними позовними вимогами. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.12.2024 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; довідку грошового забезпечення позивача виплаченого за період 2016-2019 років, зазначивши складові виплачених за цей період: грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Представник позивач та відповідач про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду та відповідна відмітка «доставлено» де зазначено, що ухвалу про відкриття вони отримали 13.12.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,
Як вже було встановлено судом та зазначено у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7393/23 від 26 лютого 2024 року, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області 18 грудня 1995 року.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 08.05.2015 року.
Позивач, у період з 29.09.1995 року по 01.08.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не є спірним між сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2019 року №372-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
У зв'язку з невиплатою всіх сум грошового забезпечення, які підлягали виплаті при звільненні, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 позов задоволено частково та вирішено, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року та з урахуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до довідки розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 01.08.2019, здійсненого відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 №200/3953/22, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 73362,37 грн., з вирахуванням податків і зборів сума до виплати склала 72 261,93 грн.
Зазначено сума індексації грошового забезпечення в розмірі 72 261,93 грн. позивачу була виплачена в повному обсязі, що підтверджується випискою за АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Із вказаного розрахунку вбачається, що розмір фіксованої індексації, який був застосований відповідачем з березня 2018 року, склав 1028,65 грн.
На підтвердження визначеного розміру фіксованої індексації відповідач надав довідку від 02.01.2024 року про суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 31.03.2018 року, в якій зазначено постійні складові грошового забезпечення.
Відповідно до зазначеної довідки, в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 5715,90 грн.: посадовий оклад - 760,00 грн.; оклад за військовим званням - 65,00 грн.; надбавка за вислугу років - 288,75 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (ВОВЗ) - 1113,75 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (таємність) - 152,00; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 76,00; надбавка за класність "1 клас" - 30,40; надбавка за особливі умови служби (ризик життя) - 114,00; преміювання - 3116,00.
В березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало 9150,40 грн.: посадовий оклад - 3170,00 грн.; оклад за військовим званням - 1020,00 грн.; надбавка за вислугу років - 1885,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (ВОВЗ) - 0,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (таємність) - 634,00; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 634,00; надбавка за класність "1 клас" - 158,50; надбавка за особливі умови служби (ризик життя) - 0,00; преміювання - 1648,40
Згідно із зазначеною довідкою збільшення розміру грошового забезпечення з 01 березня 2018 року склало 1028,65 грн.
Позивач не погоджується з таким розрахунком. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх права та інтересів.
Отже, спірним питанням у даній справі є розрахунок суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7393/23 від 26.02.2024 року було вирішено: позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4432 гривні 73 копійки в місяць у загальній сумі 57 979,17 грн. за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078
В решті позовних вимог відмовити.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7393/23 від 26.02.2024 року, Військовою частиною НОМЕР_1 - 29 жовтня 2024 року було виплачено - 57 109,48 грн. індексації його грошового забезпечення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №7425 від 27.10.2024 року.
Отже, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3953/22 від 30.09.2022 року та рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7393/23 від 26.02.2024, позивачу було виплачено індексації грошового забезпечення під час проходження останнім служби за період з 01.01.2015 по 01.08.2019 роки - 72 261,93 грн. та 57 109,48 грн., що також не заперечується відповідачем, враховуючи зазначене ним у його відзиві на позовну заяву: - «[…]. 16.11.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 200/3953/22 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.08.2019.».
Позивач звертаючись з даним адміністративним позовом просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні за 25 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23.
Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.08.2019 року № 372-ОС «Про особовий склад», зі списку особового складу частини і всіх видів забезпечення виключений ОСОБА_1 , який наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.07.2019 року № 315-ОС за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) звільнений відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», остаточною датою закінчення проходження військової служби є 01.08.2019 року. В даному витязі також зазначено, що вислуга років позивача у календарному складає - 25 років 08 місяців 09 днів; відповідно до п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби (25.12.1992 - 01.11.1994; 28.09.1995 - 01.08.2019).
Відповідно до наданої відповідачем довідки від 17.01.2024 року №104 - Про остаточний розрахунок грошового забезпечення та інших винагород проведений при звільненні з військової служби позивача, останньому було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за 25 календарних років - 161 568,75 грн.
З наявних в матеріалах копій архівних відомостей за 2016 - 2019 роки, позивачу було виплачено допомогу на оздоровлення: у жовтні 2016 року - 5715,90 грн.; у липні 2017 року - 5715,90 грн.; у жовтні 2018 року - 11 122,39 грн.; у травні 2019 року - 12 925,50 грн.
Отже, спірним питанням в даній справі є не врахування відповідачем при розрахунку позивачу його грошового забезпечення та виплати, зокрема (відповідно до заявлених позовних вимог): одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 календарних років у 2019 році та виплаченої допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки, у її складі індексації грошового забезпечення, належної позивачу, що було встановлено під час розгляду рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/3953/22 від 30.09.2022 року та №200/7393/23 від 26.02.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-XII), яким передбачено, зокрема:
- порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. ( частина 2 статті 2 Закон № 2232-XII),
- гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України «Про Збройні Сили України», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами. ( стаття 40 Закону № 2232-XII).
Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), яким визначено:
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. ( частина 1 статті 9 Закону № 2011-XII)
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. (частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII);
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII);
- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. ( абзаци 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII);
- військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. (частина 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII);
- військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. ( абзац перший пункту 2 частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII).
- військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. ( частина 3 статті 15 Закону № 2011-XII).
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»( далі - Постанова №704), за якою:
- установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. (пункт 2 Постанови №704)
- виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи). (пункт 3 Постанови №704)
Відповідно до статті 9 Закону № 2011, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом від 25.06.2018 №558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558 у редакції чинній на момент звільнення зі служби).
Згідно з пунктом 2 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558: грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Відповідно до пункту 7 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558, грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Згідно з пунктом 9 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 558, індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 5 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, і тим, які на день видання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім одноразових та винагород), які отримували військовослужбовці за штатними посадами до зарахування в розпорядження, ураховуючи зміни у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
Пунктом 7 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 у разі переміщення військовослужбовців по службі до інших органів Держприкордонслужби в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу зазначаються відомості про надання допомоги для оздоровлення.
Відомості про надання допомоги з посиланням на наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби зазначаються в грошовому атестаті, який надсилається до органу Держприкордонслужби за новим місцем служби.
Пунктом 1 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років) (друге речення).
Відповідно до пункту 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
З огляду на вищевикладені норми законодавства, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, до складу грошового забезпечення, з якого нараховується в т.ч. одноразова грошова допомога при звільненні зі служби та грошова допомога для оздоровлення, включаються винагороди, які мають постійний характер.
Спірним у даній справі є правомірність не включення відповідачем індексації грошового забезпечення у складі грошового забезпечення, з якого були обчислені та виплачені позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується наявними доказами в матеріалах справи та не заперечується відповідачем, що позивачу під час проходження служби у 2016-2019 роках виплачувалась допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
Положеннями статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
З метою реалізації Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно пункту 1.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015), визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
З огляду на вказане, суд відмічає, що спеціальним законодавством, яким імперативно визначено види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, не врегульовано питання щодо віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні.
У зв'язку з чим, при вирішенні спірного питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Таке субсидіарне застосування вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Слід зазначити, що грошове забезпечення позивача у період проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 підлягало індексації та під час проходження військової служби позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення у належному та відповідному розмірі, що й було встановлено під час розгляду рішеннями Донецького окружного адміністративного суду по справам №200/3953/22 від 30 вересня 2022 року та №200/7393/23 від 26.02.2024 року.
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі судового рішення у справі № 200/3953/22 від 30.09.2022 року, відповідачем - позивачу 16.11.2023 виплачена індексація грошового забезпечення у сумі - 72 261,93 грн.
На підставі судового рішення у справі №200/7393/23 від 26.02.2024 року, відповідачем - позивачу 29.10.2024 виплачена індексація грошового забезпечення у сумі - 57 109,48 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Таким чином, з урахуванням обставин справи суд встановив, що відповідач нараховуючи та виплачуючи позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2019 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні, виходив з грошового забезпечення без врахування у його складі індексації, що не заперечується відповідачем.
Не врахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 по справі № 820/3423/18, постанові від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 по справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок виплачених йому сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання зазначених вище судових рішень.
Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що розмір грошової допомоги для оздоровлення, який в свою чергу визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а одноразова грошова допомога при звільненні виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, то відповідачем протиправно не враховано до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислено розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 років, індексацію грошового забезпечення, що свідчить про наявність з його боку протиправної бездіяльності.
Щодо зазначеного відповідачем у його відзиві на позовну заяву стосовно строку звернення, слід зауважити, що це питання було вирішено судом в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки, та як похідна вимога, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років, та як похідна вимога, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23 з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №200/3953/22 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №200/7393/23, з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець