Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
17 лютого 2025 року Справа № 640/16463/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження питання про передачу до іншого суду адміністративної справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЛАЙТ" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1)
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19),
третя особа: Асоціація "Українська асоціація відновлювальної енергетики"
про визнання протиправним та нечинним пункту 1 постанови від 31.03.2022 №363, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЛАЙТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо невиконання зобов'язань, передбачених частинами 29 та 30 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», пунктом 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1817 від 30.08.2019;
- визнати протиправним, нечинним та скасувати пункт 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №363 від 31.03.2022 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», яким були внесені зміни до постанови №3024 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» від 30.12.2021;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до евро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 29 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1817 від 30.08.2019;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до ч. 30 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1817 від 30.08.2019.
Ухвалою суду від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/16463/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08.11.2022.
Підготовче судове засідання 08.11.2022 відкладено за клопотанням представника позивача на 06.12.2022.
29.11.2022 до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/13467/22.
06 грудня 2022 року ухвалою суду зупинено провадження у справі № 640/16463/22 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/13467/22.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/16463/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
17 лютого 2025 року ухвалою суду адміністративну справу прийнято до провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Водночас, ст. 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1-3 ст. 264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX, який набрав чинності 20.09.2023 року та вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб'єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.
Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: […] нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; […].
Відповідно до п. 1, п/п 5, 7 п. 1, п/п 7 п. 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.
НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань: […] розробляє і затверджує: […] інші нормативно-правові акти, передбачені законодавством; установлює: […] ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання […].
НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: […] приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV, визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;
регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIIІ, на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, у тому числі, "зелені" тарифи.
Оскаржуваним п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №363 від 31.03.2022 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» пункт 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 грудня 2021 року № 3024 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» доповнено словами «та діє до останнього дня кварталу в якому буде припинена або скасована дія воєнного стану».
В свою чергу Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 грудня 2021 року № 3024 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» установлено «зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.
Відтак, Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №363 від 31.03.2022 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» видана центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом та окремі положення якої спрямовані на правове регулювання господарських відносин, тобто є нормативно-правовим актом.
У постанові від 21.07.2019 року у справі №855/306/19 Верховний Суд зазначив, що належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.
Відтак, спеціальною процесуальною нормою встановлена виключна підсудність справ з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу, є підставою для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Суд акцентує увагу, згідно абз. 4 ч. 2 ст. 3 Закону № 2825, справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Водночас, відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 3 Закону № 2825, після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи викладене, законом установлено виключну підсудність справи 640/16463/22 Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою.
Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 27, 29, 171, 243, 248, 256, 288, 295, 297, 318 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Адміністративну справу № 640/16463/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЛАЙТ" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19), третя особа: Асоціація "Українська асоціація відновлювальної енергетики", про визнання протиправним та нечинним пункту 1 постанови від 31.03.2022 №363, зобов'язання вчинити дії, передати за виключною підсудністю до Київському окружному адміністративному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя О.М. Кониченко