Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2025 року Справа №200/985/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О. О., перевіривши матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
12 лютого 2025 року Донецький державний університет внутрішніх справ, позивач, через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 42 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. позивачем надано платіжне доручення №242 від 10 лютого 2025 року.
Відповідно до відповіді №1116530 від 13.02.2025, 12:01:45, з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позову вбачається, що наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 06 липня 2022 року №285 о/с «Про особовий склад» рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), відрахувавши з університету з 06 липня 2022 року.
Отже, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з достроковим розірванням з ОСОБА_1 контракту про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ та виникненням у відповідача зобов'язання щодо відшкодування витрат на навчання та утримання у вищому навчальному закладі.
Суддя зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 і неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року у справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року у справі №400/2654/19, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року у справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року у справі №520/6265/2020, від 28 квітня 2022 року у справі №420/9196/20, від 01 лютого 2024 року у справі № 280/3770/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддя зауважує, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку для добровільного відшкодування відповідачем.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261).
Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно з пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З викладених положень пункту 8 Порядку №261 слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови такої особи добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 серпня 2021 року у справі №520/11540/19 та від 30 серпня 2022 року у справі №480/8200/20.
Отже, Порядком №261 встановлено обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, з дотриманням якого пов'язано право відшкодування витрат в судовому порядку.
Так, відповідно до Порядку №261 позивач має вручити відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, задля того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, і лише у разі відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати, може звернутися до суду з відповідним позовом.
Тобто, саме із відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку з наступного дня після спливу визначеного у повідомленні строку.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат безпосередньо пов'язано з відмовою особи добровільно відшкодувати витрати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення, врученого у визначений Порядком №261 спосіб.
Водночас, представник позивача зазначає у позовній заяві, що 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 Донецьким державним університетом внутрішніх справ було направлено повідомлення №7317/7-2024 від 17 грудня 2024 року про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у вказаному розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського та запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін договір розстрочення платежу витрат, що підтверджується повернутим 02 січня 2025 року конвертом з довідкою про повернення, у зв'язку з тим, що зазначена на конверті остання відома адреса відповідача знаходиться на не підконтрольній Україні території та не обслуговується у зв'язку з відсутністю поштового зв'язку.
Відтак, представник позивача вважає, що відповідачу було надано строк на добровільну сплату витрат, пов'язаних з її утриманням у закладі вищої освіти до 16 січня 2025 року, у зв'язку з чим, починаючи з 17 січня 2025 року розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку. Тому, граничним строком звернення до суду з цим позовом є 16 лютого 2025 року.
Разом із цим, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суддею встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №200/7833/24 позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання на суму 22667,42 грн. залишено без руху.
Так, ухвалою від 13 листопада 2024 року у справі №200/7833/24, зокрема, встановлено, що листом від 02.02.2023 року №563/07-2023 Донецький державний університет внутрішніх справ направив відповідачу довідку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ та запропонував відшкодувати у добровільному порядку протягом 30 діб з моменту отримання цього листа вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22667,42 грн., зазначеній у цій довідці. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та повернуто за зворотною адресою з інших причин (постанова КМУ від 07.11.2014 №1085-р) 30.05.2023 року. Також, судом зазначено, що відповідачу було надано строк на добровільну сплату витрат, пов'язаних з її утриманням у закладі вищої освіти до 30 червня 2023 року, у зв'язку з чим, починаючи з 01 липня 2023 року розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку. Таким чином, граничним строком звернення до суду з цим позовом є 03 серпня 2023 року.
Відтак, в ухвалі від 13 листопада 2024 року у справі №200/7833/24 суд зазначив, що враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №200/7833/24 позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання на суму 22667,42 грн повернуто позивачу. Так, суд зазначив, що враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №200/353/25 позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання повернуто позивачу без розгляду.
Враховуючи зазначені обставини, суддя констатує, що повторне направлення ОСОБА_1 повідомлення №7317/7-2024 від 17 грудня 2024 року про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання - не змінює моменту початку перебігу строку звернення до суду.
Отже, суддя відхиляє твердження представника позивача, що відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався 17 січня 2025 року, тому граничним строком на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку є 16 лютого 2025 року, як таке, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
В свою чергу, слід вказати, що враховуючи особливості проходження публічної служби, строки оскарження рішень щодо проходження публічної служби, тому є підстави вважати, що цитоване вище положення, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів, не дає підстав для направлення такого повідомлення після спливу більше року з моменту виникнення такого права.
Тобто, спірні правовідносини у даній справі виникли ще 01 липня 2023 року, однак даний позов до суду було подано через підсистему «Електронний суд» 12 лютого 2025 року, отже, з порушенням місячного строку звернення до суду.
Відтак, матеріали позовної заяви не містять доказів, що позивач звернувся до суду у межах місячного строку звернення до суду, встановленого для суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску такого строку.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Залишити без руху позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Кошкош