Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2025 року Справа №200/983/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О. О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Орел Інни Вікторівні в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
12 лютого 2025 року адвокат Орел Інна Вікторівна (рнокпп НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ), позивача, звернулась через підсистему «Електронний суд» з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розрахунку 100000,00 грн. на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 19.12.2023 по 21.10.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розрахунку 100000,00 грн. на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 19.12.2023 по 21.10.2024.
Щодо сплати судового збору представник позивача зазначає, що позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 від 25.02.2021, тому відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду строк звернення до суду у справах даної категорії регулюється статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Норма статті 233 КЗпП є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Так, відповідно до положень статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки у цій справі позовні вимоги позивача стосуються нарахування та виплати належного грошового забезпечення, на спірні правовідносини розповсюджуються приписи частини першої статті 233 КЗпП в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, якою тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі №500/7140/23.
Разом із цим, Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі №500/7140/23 з подібними правовідносинами, скасовуючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, серед іншого, зазначив, що судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02 листопада 2023 року із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року.
Водночас, у позовні заяві не наведено жодної позиції щодо відносно того, коли позивач дізнався про не нарахування та невиплату йому додаткової винагороди за період з 19.12.2023 по 21.10.2024.
Відтак, у позивача було три місяці для звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.12.2023 по 21.10.2024.
Разом з тим, представник позивача звернувся із цим позовом до суду через підсистему «Електронний суд» 12 лютого 2025 року.
Таким чином, доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, відносно того, що оскільки додаткова винагорода є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тому позивач не обмежений у строках звернення до суду, є безпідставними та не відповідають чинним нормам статті 233 КЗпП України.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин встановлено тримісячний строк звернення до суду із заявленими вимогами.
За результатом вивчення матеріалів позовної заяви, є підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Виклад поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позовна заява не містить.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Орел Інни Вікторівні в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, та докази поважності причин його пропуску.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.О. Кошкош