17 лютого 2025 рокуСправа №160/21613/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коваль Олександр Володимирович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коваль Олександр Володимирович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з моменту звернення, а саме з 23.01.2023, зарахувавши до загального страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 01.08.2019 по 23.0.2023 на підставі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 - навчання в Дніпродзержинському ордена Трудового Червоного Прапора металургійного технікуму по спеціальності «Виробництво сталі»; з 09.11.1987 по 29.11.1989 - проходження військової служби в лавах Радянської Армії; з 01.01.1992 по 28.11.1997 - робота в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» готувачем составів до розливання плавок на виробництві сталі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 23.01.2023 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислена відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач не погоджується з тим, що до його пільгового стажу за Списком №1 не враховані періоди, а саме: з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 - навчання в Дніпродзержинському ордена Трудового Червоного прапора металургійного технікуму; з 01.01.1992 по 28.11.1997 - робота готувачем составів до розливання плавок на виробництві сталі на підприємстві реорганізованому в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; період проходження військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 лише як право на пенсію на пільгових умовах, а має бути зарахований у подвійному розмірі відповідно до ст.24 Закону №1058; період роботи в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» з 01.08.2019 по дату звернення 23.01.2023 не зарахований у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Така незгода позивача і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21613/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду зазначену позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
30.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог, і вказує на правомірність своїх дій у спірних у цій справі правовідносинах.
07.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсії справи позивача. Витребувані судом документи були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
До матеріалів справи надано лист від 22.07.2024 №0400-010206-8/150296 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, наданий у відповідь на запит адвоката Коваля О.В. щодо надання інформації стосовно ОСОБА_1 .
У цьому листі вказано таке.
ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах по списку № 1, обчислена відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).
Рішення про призначення пенсії розглядалось Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Пенсія призначена з 23.01.2023.
Згідно статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. За матеріалами пенсійної справи до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності по трудовій книжці по 31.12.2003 та з 01.01.2004 стаж зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
До пільгового стажу по списку № 1 зараховані періоди:
- з 15.07.1986 по 30.10.1986 згідно довідки № 023-1929 від 31.10.2022, видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- з 29.07.1987 по 20.10.1987 згідно довідки № 023-1932 від 31.10.2022, видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- з 09.11.1987 по 29.11.1989 - військова служба;
- з 19.01.1990 по 29.07.1991, з 03.08.1991 по 28.11.1991, з 02.12.1991 по10.11.1993 згідно довідки № 52 від 15.11.2022, видана ПАТ «Дніпропетровський трубний завод».
Період пільгової роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за період з 11.03.1994 по 28.11.1997 не враховано, оскільки відсутній акт зустрічної перевірки підприємства на достовірність даних. Після надходження акту перевірки буде проведене перерахунок.
Після ретельного перегляду пенсійної справи та надходження акту зустрічної перевірки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» було приведено пільговий стаж у відповідність.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Оскільки рівень освіти ОСОБА_2 не відповідає професійно-навчальній освіті, до пільгового стажу цей період не зараховано.
Згідно статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів її сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (із змінами) час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та не може перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Враховуючи викладене, період строкової служби (2 роки 21 день) ОСОБА_3 зараховано до пільгового стажу роботи по списку № 1.
Згідно статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
До заяви про призначення пенсії від 23.01.2023 ОСОБА_1 надав, зокрема, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 08.09.2022 № 785, видану ТОВ «Індустріально-промисловий комплекс» за період роботи з вересня 1995 по листопад 1996. Надана довідка не врахована при призначенні пенсії, оскільки не підтверджена первинними документами, акт перевірки не надходив.
Періоди служби ОСОБА_1 в лавах ЗСУ не зараховано до страхового стажу, оскільки при призначенні пенсії зараховано стаж по 31.12.2022, а страхові внески за службу в лавах ЗСУ нараховуються з травня 2023.
Відповідно до статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Враховуючи викладене, періоди служби в лавах ЗСУ ОСОБА_1 зарахують після надання заяви на перерахунок пенсії та за умови виконання статті 42 Закону № 1058.
Зарахування періоду служби після 01.01.2004 у пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.
Отже, ОСОБА_1 з 23.01.2023 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислена відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як видно з позовної заяви, позивач не погоджується з тим, що до його пільгового стажу за Списком №1 не враховані періоди, а саме:
з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 - навчання в Дніпродзержинському ордена Трудового Червоного прапора металургійного технікуму;
з 01.01.1992 по 28.11.1997 - робота готувачем составів до розливання плавок на виробництві сталі на підприємстві реорганізованому в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
період проходження військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 лише як право на пенсію на пільгових умовах, а має бути зарахований у подвійному розмірі відповідно до ст.24 Закону №1058;
період роботи в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» з 01.08.2019 по дату звернення 23.01.2023 не зарахований у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Така незгода позивача і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги».
Суд установив, що трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 містить, з-поміж інших, такі записи про періоди роботи позивача:
Дніпровська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України»
6) 01.08.2019 прийнятий на посаду молодшої медичної сестри;
7) 01.09.2020 назву посади молодша медична сестра змінено на молодший медичний брат.
Трудова книжка також містить записи про перейменування вказаного вище закладу.
Про наведене також свідчить довідки від 30.11.2022 №05-16/155, від 30.11.2022 №05-16/156, видані ОСОБА_1 Дніпровською філією «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01 січня 2004 року.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача до органів пенсійного фонду діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ураховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача зі сторони органів пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.08.2019 по 23.01.2023 в психіатричних закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі.
Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.
Таким чином, період роботи позивача з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» має бути зарахований в подвійному розмірі.
Відповідно до пункту «в» абзацу 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується військова служба незалежно від місця проходження служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється за Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» №2636-IV від 02.06.2005, який набрав чинності 01.01.2006, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 392/1357/17 (2-а/392/109/17).
Як видно з розрахунку стажу позивача (Форма РС-право), період проходження позивачем строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 зарахованого до стажу позивача, як такого, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Позивач уважає, що цей період має бути зарахований у подвійному розмірі відповідно до ст.24 Закону №1058.
Суд указує, що відповідно до абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З огляду на наведені правові норми, а також те, що період проходження позивачем строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 зарахований органами пенсійного фонду, як такий, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає, що за кожний повний рік стажу роботи за вказаний період, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З розрахунку стажу позивача (Форма РС-право) видно, що період навчання позивача у вищих/середніх навчальних закладах з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 був зарахований до страхового стажу позивача.
За доводами позивача, цей стаж має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1.
З матеріалів справи суд установив, що позивач з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 навчався в Дніпродзержинському ордена Трудового Червоного Прапора металургійному технікумі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Як зазначено вище, позивач з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 навчався в Дніпродзержинському ордена Трудового Червоного Прапора металургійному технікумі.
З матеріалів справи (Форма РС-Право) видно, що після закінчення навчання, з 29.07.1987 позивач почав працювати по професії за Списком №1. Отже перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, період навчання позивача з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987 має бути зарахований до стажу позивача на пільгових умовах за Списком №1.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Позивач зазначає, що до пільгового стажу за Списком №1 не зарахований період його роботи з 01.01.1992 по 28.11.1997 - робота готувачем составів до розливання плавок на виробництві сталі на підприємстві реорганізованому в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
З листа відповідача від 22.07.2024 №0400-010206-8/150296 видно, що період пільгової роботи позивача з 01.01.1992 по 28.11.1997 не був врахований.
Так, до матеріалів справи надані довідки від 31.10.2022 №1930 та №1931 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Довідки видані ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день в цеху підготовки составів з 01.01.1992 по 10.03.1994 - постійно (02-02-10) за професією готувач составів до розливання плавок, що передбачено Списком №1, підстава Постанова КМ СРСР №10 від 26.01.1991, та з 11.03.1994 по 28.11.1997 - постійно (03-08-18) за професією готувач составів до розливання плавок, що передбачено Списком №1, підстава Постанова КМУ №162 від 11.03.1994.
Отже, в період з 01.01.1992 по 28.11.1997 позивач працював повний робочий день за професією готувач составів до розливання плавок.
Суд зазначає, що з метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Перелічені вище постанови були чинні у вказані вище періоди роботи позивача і в цих постановах до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, віднесено професію «Підготовники сполук до розливання плавок».
Суд зазначає, що, якщо в списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах.
Таким чином, період роботи позивача з 01.01.1992 по 28.11.1997 за професією готувач составів до розливання плавок підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд зазначає, що дії відповідача у цій справі не відповідають чинному законодавству України.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Поряд з цим, згідно з позицією, яка сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц (провадження №14-197цс19), у випадку встановлення судовим рішенням факту неналежного виконання органами Пенсійного фонду України своїх обов'язків щодо нарахування та виплати пенсії відповідний перерахунок здійснюється за весь попередній період, а не з часу набрання законної сили судовим рішенням (строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає).
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідач має перерахувати пенсію позивачеві не лише на майбутні періоди, але й за весь попередній період, починаючи з 23.01.2023.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо незарахування: до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987, періоду роботи з 01.01.1992 по 28.11.1997; періоду строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 відповідно до абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоду роботи позивача з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» в подвійному розмірі.
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 23.01.2023 перерахувати ОСОБА_1 із зарахуванням для обчислення пенсії періодів: до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987, періоду роботи з 01.01.1992 по 28.11.1997; періоду строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 відповідно до абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоду роботи позивача з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» в подвійному розмірі та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум, та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, а також задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо незарахування: до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987, періоду роботи з 01.01.1992 по 28.11.1997; періоду строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 відповідно до абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоду роботи позивача з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» в подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 23.01.2023 перерахувати ОСОБА_1 із зарахуванням для обчислення пенсії періодів: до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1983 по 14.07.1986 та з 31.10.1986 по 24.06.1987, періоду роботи з 01.01.1992 по 28.11.1997; періоду строкової військової служби з 09.11.1987 по 29.11.1989 відповідно до абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоду роботи позивача з 01.08.2019 по 23.01.2023 (дата, з якої призначена пенсія позивачу) в ДФ «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» в подвійному розмірі та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум, та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна