про закриття провадження у справі
17 лютого 2025 р.Справа № 160/31404/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро питання щодо закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римської) Анастасії Вікторівни, третя особа - Акціонерне товариство “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання бездіяльності протиправною,-
26.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римської) Анастасії Вікторівни, в якій представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2024 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасії Вікторівни (свідоцтво № 5081), яка виразилась в ігноруванні заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 року, поданої в її інтересах адвокатом Чебикіним Сергієм Віталійовичем, про повернення реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на:
- паркувальне місце поз. №12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - комплекс “Західна башта» за адресою: АДРЕСА_1 ;
- паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: АДРЕСА_2 ;
- паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі, яке існувало до припинення права власності на них Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ: 14352406), та зобов'язати приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасію Вікторівну (свідоцтво № 5081) повернути реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом його реєстрації на:
- паркувальне місце поз. №12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - комплекс “Західна башта» за адресою: АДРЕСА_1 ;
- паркувальне місце поз. №41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі;
- паркувальне місце поз. №42 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 14.08.2023 року за №№ 342627909, 342628547, 342629105 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (попереднє прізвище “Римська») Анастасією Вікторівною 25.04.2023 року до Реєстру внесені відомості про припинення права власності публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) на: паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “Крутогорний» - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. № 35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67329969); паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 5 6 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330449); паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330663). Проте при цьому не поновлена реєстрація права власності на зазначені паркувальні місця попереднього їх власника - позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яке зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Євгенією Анатоліївною: 22.04.2016 року на паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “Крутогорний» - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. № 35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29384420). 12.05.2016 року на паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29567483). 12.05.2016 року на паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29566360). У зв'язку з цим представником позивача адвокатом Чебикіним Сергієм Віталійовичем в інтересах позивача на адресу місцезнаходження відповідача 05.07.2024 року надіслана поштою заява про вчинення реєстраційних дій згідно із законом, про шо свідчать копії заяви, квитанції АТ “Укрпошта» про направлення рекомендованого листа за № 4912800002021 та його отримання. Проте до даного часу відповіді на дане звернення від відповідача не отримано, реєстрація права власності позивача не поновлена, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.11.2024 року №№ 404867146, 404866954 та 404866397 відповідно.
30.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли сформовані 27.12.2024 року через систему “Електронний суд» пояснення представника Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» Борейко Надії Олександрівни, в яких представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію представник третьої особи зазначає, що позивачем не доведено, що в діях приватного нотаріуса ДМНО Черевко (Римської) А.В. дійсно є протиправна бездіяльність з неповернення реєстрації права власності ОСОБА_1 нерухомого майна (паркувальних місць). При цьому, в обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що ним 05.07.2024 року надіслано поштою відповідачу заява про вчинення реєстраційних дій згідно із законом. Доказами у підтвердження своїх доводів позивач надає копію заяви про вчинення реєстраційних дій згідно із законом ,копію квитанції Укрпошти про направлення документів рекомендованим листом та роздруківку із сайту Укрпошти. Однак, із поданих додатків до позову неможливо достовірно встановити, які саме документи було направлено представником позивача нотаріусу та в інтересах якого клієнта, адже представник позивача є адвокатом та міг здійснювати представництво інтересів іншого клієнта по іншій справі. Позивач, в обґрунтування своїх вимог додає квитанцію та роздруківку із сайту Укрпошти, які не можуть вважатись належними доказами по цій справі, адже не містять переліку документів, які могли бути направлені представником позивача відповідачу дійсно в межах цього предмету позову. Представник позивача не надав в обґрунтування своїх вимог опис вкладення у цінний лист, де міг би вбачатися конкретний перелік документів та в інтересах якого саме клієнта, а тому позивач необґрунтовано посилається на протиправну бездіяльність в діях відповідача. Представник третьої особи вважає, позивачем не доведено взагалі факту звернення до відповідача із заявою про здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ОСОБА_2 . Щодо наявності судових спорів, пов'язаних із розглядом цієї справи, представник третьої особи повідомила наступне. Нерухоме майно, з приводу реєстраційних дій щодо якого виник спір, є предметом іпотеки АТ “Банк Кредит Дніпро». Так, 20.12.2007 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - позивач/Банк) та ОСОБА_3 (далі - відповідач/Боржник) було укладено договір про надання кредитної лінії №201207-USD на споживчі цілі у сумі 100 000,00 доларів США (далі - кредитний договір). 09.08.2007 між ПАТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - позивач/Банк) та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії №090807-USD на споживчі цілі у сумі 88 000,00 доларів США (далі - кредитний договір). З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язання за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_3 було укладено договори іпотеки, а саме: №201207-USD-іп-1 від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №42 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний», загальною площею 20,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 91960831210); №201207-USD-іп від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце поз. №41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 20.1 кв.м., яке знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на другому поверсі. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 919676112101; №090807-USD/1-ІП від 09.08.2007 року (забезпечення за кредитним договором №090807-USD від 09.08.2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №12, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку з платформою літ. А-28 паркувальне місце поз. №12 підвального приміщення №106, загальною площею 17,9 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 909315312101 Іпотека у встановленому законом порядку, є чинною. 13.04.2018 АТ “Банк Кредит Дніпро» в позасудовому порядку набуло право власності на означені предмети іпотеки. Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 у справі №201/8597/19 позов ОСОБА_3 до АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М., третя особа ОСОБА_1 , про визнання неправомірними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою Віталієм Миколайовичем щодо нерухомого майна: паркувального місця поз. № 12, паркувального місця поз. № 41; паркувального місця поз. № 42. Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 касаційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 скасовано частково та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову до приватного нотаріуса. Отже, рішення про державну реєстрацію права власності за АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на означені предмети іпотеки скасовані. З метою виконання даних судових рішень, 19.04.2023 за АТ “Банк Кредит Дніпро» були припиненні речові права на спірні паркомісця. АТ “Банк Кредит Дніпро» є Іпотекодержателем, а ОСОБА_3 - Іпотекодавцем, іпотека щодо спірного майна є діючою, оскільки процедура позасудового врегулювання була скасована судом, а отже вважається, що такої процедури не було. При цьому, взагалі не зрозуміло яким чином порушено право позивача ОСОБА_1 в межах вказаної справи, адже позивачем взагалі необґрунтовано, яким чином предмети іпотеки Банку, де іпотекодавцем є ОСОБА_3 , стосуються її прав та інтересів. В подальшому, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №201/12446/21 відмовлено у задоволенні позову АТ “Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус ДМНО Верба В.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №201/12446/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ “Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М. на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №201/12446/21 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 року. Розгляд справи триває. Відповідний запис про іпотеку, де ОСОБА_3 є іпотекодавцем, а Банк є іпотекдержателем, не припинено, а тому права та інтереси позивача ОСОБА_1 ніяким чином не можуть бути порушені, адже вона не є, та не може бути власником цього спірного майна. Оскільки іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Отже, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2010 року у справі №2-1838/10 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь АТ “Банк Кредит Дніпро» є невиконаним та зобов'язання з його виконання на підставі зазначеного судового рішення підлягають обов'язковому виконанню. Крім того, умовами Договорів іпотеки передбачено, що договір діє з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і припиняє свою дію повним виконанням іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором. Зобов'язання за кредитним договором закріплені у судовому рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2010 року у справі №2-1838/10. Враховуючи, що зобов'язання є не виконаними, а договори іпотеки у встановленому законом порядку не припинені, не розірвані, право кредитора на звернення стягнення на предмети іпотеки є законним, а ОСОБА_1 взагалі є неналежним позивачем по справі. Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України “Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України “Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України “Про іпотеку»). Припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору. Такий висновок зробив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 9 вересня 2015 року, ухваливши постанову у справі № 6-939цс15, предметом якої був спір про визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяження нерухомого майна та зобов'язання повернути документи на предмет іпотеки. Законом України “Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених Законом (ст.17).
16.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли сформовані 15.01.2025 року через систему “Електронний суд» додаткові пояснення представника відповідача Кім Ганни Володимирівни, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію представник відповідача зазначає, направлена на адресу відповідача заява подана адвокатом Чебикіним С.В. в інтересах ОСОБА_1 про здійснення реєстраційних дій не підлягала розгляду відповідно до положень ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та за такою заявою не могло бути прийняте рішення державного реєстратора про відмову у здійсненні реєстраційних дій, зважаючи на наступне. Згідно абзацу 1 статті 1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначається цим Законом та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Засадами державної реєстрації є, зокрема, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (пункт 4 частини 1 статті 3 Закону). Державна реєстрація прав згідно статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Наказом Міністерства юстиції України від 04 лютого 2022 року № 349 затверджено вимоги до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за пунктом 1 яких, заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - заява) оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), а в разі подання заяви в електронній формі - за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг чи інших інформаційних систем, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, для подання заяв у сфері державної реєстрації прав в електронній формі, забезпечення доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації прав, отримання відомостей з Державного реєстру прав. При цьому, формування заяв та подальша державна реєстрація прав здійснюється за зверненням заявника, яким відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей (частина 7 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Зважаючи на етапність порядку проведення державної реєстрації, формуванню заяви про проведення державної реєстрації за допомогою за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мало передувати подання документів належним заявником - особою, яка звертається за здійсненням реєстраційної дії або ж її представником, повноваження якого підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю, і лише після подання такої заяви відповідач як державний реєстратор може прийняти рішення, зокрема, про відмову в реєстрації прав за наявності таких підстав. Зважаючи на те, що направлений на адресу відповідача лист не може вважатись заявою про проведення державної реєстрації, прийняття на підставі листа рішення не могло бути здійснене відповідачем, про що представник позивача адвокат Чебикін С.В. був повідомлений відповідачем на особистому прийомі. Здійснення ж листування із заявником ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" для державного реєстратора не передбачене, а отже, жодної бездіяльності відповідачем допущено не було.
17.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформовані 17.01.2025 року через систему “Електронний суд» заперечення на клопотання (заяву), в яких представник позивача адвокат Чебикін С.В. зазначив наступне. Зі змісту пояснень вбачається, що відповідач отримала заяву про вчинення реєстраційних дій від 05.07.2024 року, проте відповіді на неї - не надала, реєстраційних дій - не вчинила. Відповідач необґрунтовано звузила свої права та обв'язки виключно Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Так, згідно із ст. 2 Закону України "Про нотаріат" правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Відповідно до ст. 5 цього Закону нотаріус зобов'язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов'язки, передбачені законом. Згідно із ст. 2 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ст. 3 цього Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Згідно із ст. 5 даного Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Відповідно до ст. 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Згідно із ст. 12 даного Закону дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру". Відповідно до ст. 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Згідно із ст. 18 даного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення. Згідно із ст. 20 даного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Позивач через свого представника звернулася до відповідача із заявою від 05.07.2024 в порядку Закону України "Про звернення громадян" з повідомленням про допущене порушення вимог законодавства та вимогою про поновлення порушеного права, в якій просила повернути реєстрацію її права власності на паркувальні місця, яке існувало до припинення права власності на них ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
23.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли сформовані 22.01.2025 року через систему “Електронний суд» додаткові пояснення представника відповідача Кім Г.В., в яких представник відповідача зазначила наступне. Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує про свою незгоду зі здійсненою відповідачем як державним реєстратором 25.04.2023 року реєстрації припинення права власності ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на визначені об'єкти нерухомості без поновлення реєстрації права власності позивача, та не скасуванням такої реєстрації за заявою позивача "про вчинення реєстраційних дій згідно із законом". Як було зазначено відповідачем, порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначається ЗУ "Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обтяжень", та саме положеннями статті 37 даного Закону передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Визначені статтею 37 Закону способи захисту є ефективними та належними у разі, якщо позивач вважає свої права порушеними проведеною державною реєстрацією речових прав. Позивачем не було дотримано вимог ЗУ "Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обтяжень", подана заява була сформована не у встановленому порядку та особою, повноваження якої не були підтверджені згідно вимог чинного законодавства, а відповідно, така заява не могла бути прийнята відповідачем як державним реєстратором. При цьому, посилання позивача на положення ЗУ "Про звернення громадян" на підтвердження правомірності позовних вимог не можуть бути враховані судом, адже даний Закон не застосовується до правовідносин в сфері державної реєстрації речових прав. За частиною 7 статті 16 ЗУ "Про звернення громадян" особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". В даному випадку саме позивачем не було дотримано встановленого порядку оскарження рішень, дій, чи бездіяльності, з якою позивач не погоджувався. Відповідно, саме позивачем не було вжито можливих та розумних заходів для захисту власних прав, а відповідач як державний реєстратор, який діє на підставі та в порядку, визначеному ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постановою КМУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 року № 1127, не мала підстав для вчинення дій, які входили би до сфери її повноважень як державного реєстратора. При цьому, у спірних правовідносинах відповідач має статус саме державного реєстратора та діє відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з чим посилання позивача на ЗУ "Про нотаріат" не можуть бути врахованими також.
24.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформовані 23.01.2025 року через систему “Електронний суд» заперечення на клопотання (заяву), в яких представник позивача адвокат Чебикін С.В. зазначив наступне. Вбачається, що відповідач по-своєму - у вигідному для себе світлі описує правовідносини, які склалися між сторонами. Насправді позивач - не оскаржує рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яке має оформлюватися постановою (чого відповідачем, до речі, не зроблено). А пред'явила позов про визнання протиправною бездіяльності відповідача в усуненні допущеного нею порушення вимог законодавства в галузі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно після отримання заяви позивача від 05.07.2024. Як наслідок, позивач просить суд зобов'язати відповідача зробити те, що вона повинна була зробити за законом, а саме - повернути реєстрацію права власності позивача на паркувальні місця шляхом його реєстрації на них. Нездійснення такої реєстрації призвело до порушення майнових прав позивача, поновлення яких регулюється Законом України "Про звернення громадян". У ст. 12 цього Закону перелічені закони, правовідносини за якими не регулюються ним, до яких Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - не входить. Скарга та позов - є різними способами захисту прав і законних інтересів з огляду на приписи ч. 1 ст. 16 Закону України "Про звернення громадян", згідно із якою скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. А частиною 7 цієї статті даного Закону, на яку посилається відповідач, визначені особливості розгляду скарг громадян. В цілому ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" регулює правовідносини щодо розгляду скарг громадян. Отже, частина 7 цієї статті даного Закону - не може бути застосована для правильного вирішення справи за адміністративним позовом позивача.
В період з 30.12.2024 року по 12.01.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 року у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» Борейко Надії Олександрівни про залишення позовної заяви без руху відмовлено повністю. У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» Борейко Надії Олександрівни про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовлено повністю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 року у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» Борейко Надії Олександрівни про зупинення провадження відмовлено.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2007 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії №201207-USD на споживчі цілі у сумі 100 000,00 доларів США (далі - кредитний договір).
09.08.2007 року між ПАТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії №090807-USD на споживчі цілі у сумі 88 000,00 доларів США (далі - кредитний договір).
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язання за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_3 було укладено договори іпотеки, а саме: №201207-USD-іп-1 від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №42 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний», загальною площею 20,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 91960831210); №201207-USD-іп від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце поз. №41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 т, загальною площею 20.1 кв.м., яке знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на другому поверсі. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 919676112101; №090807-USD/1-ІП від 09.08.2007 року (забезпечення за кредитним договором №090807-USD від 09.08.2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №12, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку з платформою літ. А-28 паркувальне місце поз. №12 підвального приміщення №106, загальною площею 17,9 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 909315312101 Іпотека у встановленому законом порядку, є чинною.
03.08.2010 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 2-1838/10 за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ухвалено рішення, згідно із яким: заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії № 090807-USD від 09.08.2007 становить 744 785,76 грн. і складається із: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 88000,00 доларів США (що еквівалентно 671 536, 80 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 8745,79 доларів США (що еквівалентно 66 740,00 грн.), пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3 101, 15 грн., суми інфляції заборгованості за несплачені відсотки 2 770, 64 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків, 637,18 грн. заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії №201207-USD від 20 грудня 2007 року становить 846 345, 60 грн. і складається із: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 100000,00 доларів США (що еквівалентно 763 110,00 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 4938,41 доларів США (що еквівалентно 75 841,00 грн.), пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3524,02 грн., суми інфляції заборгованості за несплачені відсотки 3148,44 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків 722,14 грн.
Рішенням Жовтневою районного сулу м. Дніпропетровська від 14.04.2021 по справі №201/8597/19 ОСОБА_3 п задоволенні позову до AT «банк Кредит Дніпро» і приватною нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, третя особа ОСОБА_1 про визнання неправомірними і скасування рішень державною реєстратора про державну реєстрацію прала власності відмовлено (Том №1. а.с. 42-49).
13.04.2018 АТ “Банк Кредит Дніпро» в позасудовому порядку набуло право власності на означені предмети іпотеки. Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 у справі №201/8597/19 позов ОСОБА_3 до АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М., третя особа ОСОБА_1 , про визнання неправомірними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою Віталієм Миколайовичем щодо нерухомого майна: паркувального місця поз. № 12, паркувального місця поз. № 41; паркувального місця поз. № 42.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 касаційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 скасовано частково та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову до приватного нотаріуса. Отже, рішення про державну реєстрацію права власності за АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на означені предмети іпотеки скасовані. З метою виконання даних судових рішень, 19.04.2023 за АТ “Банк Кредит Дніпро» були припиненні речові права на спірні паркомісця. АТ “Банк Кредит Дніпро» є Іпотекодержателем, а ОСОБА_3 - Іпотекодавцем, іпотека щодо спірного майна є діючою, оскільки процедура позасудового врегулювання була скасована судом
В подальшому, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року, ухваленого у цивільній справі №201/12446/21 за позовом АТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, про звернення стягнення на предмети іпотеки, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме на: паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. №35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67329969); паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330449); паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330663). Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили після апеляційного перегляду.
Відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 року у цивільній справі № 201/12446/21 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №201/12446/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ “Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М. на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №201/12446/21 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 року. Розгляд справи триває. Відповідний запис про іпотеку, де ОСОБА_3 є іпотекодавцем, а Банк є іпотекдержателем, не припинено.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 14.08.2023 року за №№ 342627909, 342628547, 342629105 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (попереднє прізвище “Римська») Анастасією Вікторівною 25.04.2023 року до Реєстру внесені відомості про припинення права власності публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) на: паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “Крутогорний» - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. № 35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67329969); паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 5 6 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330449); паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330663).
Як зазначає представник позивача у поданій до суду позовній заяві, не поновлена реєстрація права власності на зазначені паркувальні місця попереднього їх власника - позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яке зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Євгенією Анатоліївною: 22.04.2016 року на паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “Крутогорний» - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. № 35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29384420). 12.05.2016 року на паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29567483). 12.05.2016 року на паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 29566360).
У зв'язку з цим представником позивача адвокатом Чебикіним Сергієм Віталійовичем в інтересах позивача на адресу місцезнаходження відповідача 05.07.2024 року надіслана поштою заява про вчинення реєстраційних дій згідно із законом, про шо свідчать копії заяви, квитанції АТ “Укрпошта» про направлення рекомендованого листа за № 4912800002021 та його отримання.
Проте до даного часу відповіді на дане звернення від відповідача не отримано, реєстрація права власності позивача не поновлена, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.11.2024 року №№ 404867146, 404866954 та 404866397 відповідно.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із позовною заявою.
При вирішенні питання про закриття провадження у справі суд виходить з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, суд виходить з такого.
Правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Підпункт 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини): отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно із ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.02.2024 у справі №480/435/21 визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У постанові від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Варто врахувати, що стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 11 цього Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Тобто, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц та від 06.02.2019 у справі № 145/797/15-ц.
Матеріалами справи підтверджено, що предметом позову є вимога щодо визнання протиправної бездіяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасії Вікторівни (свідоцтво № 5081), яка виразилась в ігноруванні заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 року, поданої в її інтересах адвокатом Чебикіним Сергієм Віталійовичем, про повернення реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на: паркувальне місце поз. №12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - комплекс “Західна башта» за адресою: АДРЕСА_1 ; паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: АДРЕСА_2 ; паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі, яке існувало до припинення права власності на них Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ: 14352406), та зобов'язати приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасію Вікторівну (свідоцтво № 5081) повернути реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом його реєстрації на: паркувальне місце поз. №12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; паркувальне місце поз. №41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: АДРЕСА_2 ; паркувальне місце поз. №42 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі.
Як вже зазначалось судом вище, 20.12.2007 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії №201207-USD на споживчі цілі у сумі 100 000,00 доларів США (далі - кредитний договір).
09.08.2007 року між ПАТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії №090807-USD на споживчі цілі у сумі 88 000,00 доларів США (далі - кредитний договір).
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язання за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_3 було укладено договори іпотеки, а саме: №201207-USD-іп-1 від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №42 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний», загальною площею 20,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 91960831210); №201207-USD-іп від 20.12.2007 року (забезпечення за кредитним договором №201207-USD від 20 грудня 2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце поз. №41 у приміщенні №56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 20.1 кв.м., яке знаходиться в житловому будинку літ. А-7 на другому поверсі. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 919676112101; №090807-USD/1-ІП від 09.08.2007 року (забезпечення за кредитним договором №090807-USD від 09.08.2007 року), де відповідно до п. 1.3 предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: паркувальне місце №12, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку з платформою літ. А-28 паркувальне місце поз. №12 підвального приміщення №106, загальною площею 17,9 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 909315312101 Іпотека у встановленому законом порядку, є чинною.
03.08.2010 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 2-1838/10 за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ухвалено рішення, згідно із яким: заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії № 090807-USD від 09.08.2007 становить 744 785,76 грн. і складається із: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 88000,00 доларів США (що еквівалентно 671 536, 80 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 8745,79 доларів США (що еквівалентно 66 740,00 грн.), пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3 101, 15 грн., суми інфляції заборгованості за несплачені відсотки 2 770, 64 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків, 637,18 грн. заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії №201207-USD від 20 грудня 2007 року становить 846 345, 60 грн. і складається із: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 100000,00 доларів США (що еквівалентно 763 110,00 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 4938,41 доларів США (що еквівалентно 75 841,00 грн.), пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3524,02 грн., суми інфляції заборгованості за несплачені відсотки 3148,44 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків 722,14 грн.
Рішенням Жовтневою районного сулу м. Дніпропетровська від 14.04.2021 по справі №201/8597/19 ОСОБА_3 п задоволенні позову до AT «банк Кредит Дніпро» і приватною нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, третя особа ОСОБА_1 про визнання неправомірними і скасування рішень державною реєстратора про державну реєстрацію прала власності відмовлено (Том №1. а.с. 42-49).
13.04.2018 АТ “Банк Кредит Дніпро» в позасудовому порядку набуло право власності на означені предмети іпотеки. Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 у справі №201/8597/19 позов ОСОБА_3 до АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М., третя особа ОСОБА_1 , про визнання неправомірними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою Віталієм Миколайовичем щодо нерухомого майна: паркувального місця поз. № 12, паркувального місця поз. № 41; паркувального місця поз. № 42.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 касаційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2021 скасовано частково та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову до приватного нотаріуса. Отже, рішення про державну реєстрацію права власності за АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на означені предмети іпотеки скасовані. З метою виконання даних судових рішень, 19.04.2023 за АТ “Банк Кредит Дніпро» були припиненні речові права на спірні паркомісця. АТ “Банк Кредит Дніпро» є Іпотекодержателем, а ОСОБА_3 - Іпотекодавцем, іпотека щодо спірного майна є діючою, оскільки процедура позасудового врегулювання була скасована судом
В подальшому, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року, ухваленого у цивільній справі №201/12446/21 за позовом АТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, про звернення стягнення на предмети іпотеки, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме на: паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. №35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67329969); паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330449); паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330663). Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили після апеляційного перегляду.
Відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 року у цивільній справі № 201/12446/21 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу АТ “Банк Кредит Дніпро» залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №201/12446/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ “Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса ДМНО Верби В.М. на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року у справі №201/12446/21 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.09.2023 року. Розгляд справи триває. Відповідний запис про іпотеку, де ОСОБА_3 є іпотекодавцем, а Банк є іпотекдержателем, не припинено.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 14.08.2023 року за №№ 342627909, 342628547, 342629105 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (попереднє прізвище “Римська») Анастасією Вікторівною 25.04.2023 року до Реєстру внесені відомості про припинення права власності публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ 14352406) на: паркувальне місце поз. № 12 містобудівного ансамблю “Крутогорний» - комплекс “Західна башта» за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. № 35-Б, корпус 1, приміщення 106 у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67329969); паркувальне місце поз. № 41 у приміщенні № 5 6 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330449); паркувальне місце поз. № 42 у приміщенні № 56 першої черги житлового комплексу “Амфітеатр» містобудівного ансамблю “Крутогірний» за адресою: вул. Володимира Вернадського, 35-Т у м. Дніпрі (індексний номер рішення: 67330663).
Позивач через свого представника звернулася до відповідача із заявою від 05.07.2024 року про вчинення реєстраційних дій згідно із законом, в якій просила повернути реєстрацію її права власності на паркувальні місця, яке існувало до припинення права власності на них ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов'язані з державною реєстрацією. Проте, в першу чергу звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі №826/18028/16.
Також, оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію, викладену, зокрема, в її постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17, від 20.12.2018 року у справі № 826/6720/17, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб'єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
При цьому, на думку суду, позивачем не доведено, що в діях приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римської) Анастасії Вікторівни дійсно є протиправна бездіяльність з неповернення реєстрації права власності ОСОБА_1 нерухомого майна (паркувальних місць).
Враховуючи викладене, пред'явлений позов жодним чином не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римської) Анастасії Вікторівни.
Також із матеріалів справи суд установив, що спірні правовідносини не пов'язані із запитом позивача в межах Закону України "Про публічну інформацію", а сама суть спору обумовлюється не розглядом заяви на переконання позивача в неналежний спосіб.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини не пов'язані зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Зі змісту позовних вимог та наведених на їх обґрунтування доводів вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного, на його думку, відповідачем права власності на паркувальні місця, яке з огляду на суб'єктний склад сторін у справі підлягає захисту в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд зазначає, що правильне визначення юрисдикції є першочерговим при реалізації права на доступ до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
За приписами частини 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у цій справі та роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідного клопотання до суду не надходило.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 180-189, 238, 241-243, 248, 256,295 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі №160/31404/24 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римської) Анастасії Вікторівни, третя особа - Акціонерне товариство “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання бездіяльності протиправною.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
При цьому, також роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник