17 лютого 2025 рокуСправа №160/29426/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Чернець Віталія Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 03.11.2024 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Чернець Віталія Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме з 01.05.2024 року по 25.10.2024 pоку.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року.
22.01.2025 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідачем зазначено наступне. Позивачеві і особисто, і шляхом надання відповідей на запити (звернення) було роз'яснено, що згідно довідки ВЛК від 30 квітня 2024 року № 21 ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби. Крім того, 20 регіональною військово-лікарською комісією, було розглянуто заяву військовослужбовця ОСОБА_1 , щодо його незгоди з постановою військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ДУ «УкрДерж НДІ МСПІ МОЗ України» про ступень придатності до військової служби, згідно довідки ВЛК від 30.04.2024 №21. Проте військова частина НОМЕР_1 не отримувала документів про скасування рішення ВЛК від 30.04.2024 № 21. Також позивач не надав відповідних документів про скасування вищевказаного рішення і суду. Також 01.05.2024 відповідно до розділу 8 виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1432, ОСОБА_1 був виписаний з ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» до військової частини НОМЕР_1 , а не до іншої лікарні. Подальше (після 30.04.2024) перебування позивача у медичному закладі задля протезування вже не є таким, що є обов'язковим саме як для особи, що перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово- лікарської (лікарсько-експертної, медичної') комісії, а тому у даний період вже не провадиться нарахування та виплата додаткової грошової винагороди. Отже, у військової частини НОМЕР_1 відсутні зобов'язання щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період після 30.04.2024. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Військова частина НОМЕР_1 в своїй діяльності завжди керується чинним законодавством України, неухильно виконує вимоги статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та 05.11.2024 року передана судді Пруднику С.В.
11.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.12.2024 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
При цьому, станом на 23.12.2024 року витребувані ухвалою суду від 11.11.2024 року докази відповідачем до суду не надані.
Оскільки, станом на 23.12.2024 року витребувані ухвалою суду від 11.11.2024 року докази відповідачем до суду не були надані, ухвалою суду від 23.2.2024 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наступних документів: письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 24 січня 2025 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Провадження по адміністративній справі №160/29426/24 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Чернець Віталія Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.
17.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження в адміністративній справі №160/29426/24 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Чернець Віталія Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізований з березня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 23.10.2024 р. Звільнений наказом командира НОМЕР_2 окремої бригади оперативного обладнання території (по особовому складу) від 23 жовтня 2024 року №4/РС, у відставку Збройних Сил України за підпунктом "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) вважати таким, що справи та посаду здав та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 25 жовтня 2024 року.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11 грудня 2023 року №29/2162, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01.12.2023 року одержав МВТ (01.12.2023р.) ВОП правого ока, ВОП обох гомілок. Травматичний відрив правої стопи. Травматичний шок І-ІІ ст. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. За обставин: під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, пов'язаною із захистом Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та у період здійснення зазначених заходів, а саме: 01.12.2023 року близько 09:35 год. отримав МВТ ВОП голови обох очей, травми обох нижніх кінцівок, травматичний відрив правої стопи, травматичний шок І-ІІ ступенів, під час проведення робіт з розмінування згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 бригади охорони від 03 серпня 2023 року № 21, північніше населеного пункту Брускиньське, біля траси Давидів Брід-Брускинське Херсонської області. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска). Травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, та навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 22 лютого 2024 року, протокол №7, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі постанови №1306 Кабінету міністрів України від 07 грудня 2023 р. «Деякі питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації» потребує протезування правої нижньої кінцівки.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 2 квітня 2024 року, протокол №15, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки.
Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Постанова ВЛК - продовжити лікування у стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення для захисників, захисниць та цивільних.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», протокол №21 від 30 квітня 2024 року, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі статті 78-б, 31-б графи ІІ Розкладу хвороб - визнаний обмежено придатний до військової служби - непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 18 травня 2024 року, №4508. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Т90.Т94. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 червня 2024 року, №1140. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, ліковані оперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 липня 2024 року, №6197. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує реабілітації у ДКП «Дніпровське казенне експерементальне протезно-ортопедичне підприємство» терміном на 60 календарних днів.
Відповідно до довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ДКП ДЕПОП) від 28.10.2024, 020/1577, сержант ОСОБА_1 , 1986 р.н. з 01.05.2024 р. по 28.10.2024 р. знаходився в стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства (м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21) для реабілітації та первинного протезування правої нижньої кінцівки, згідно діагнозу: Наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація кукса на рівні середньої третини правої гомілки.
Таким чином, починаючи з дня отримання тяжкого поранення 01.12.2023 до 25.10.2024, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими ним під час захисту Батьківщини тяжким пораненням.
Як вбачається з довідки про доходи від 20.08.2024, № 3.29/2877, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , військовослужбовець ОСОБА_1 , з травня 2024 року включно, до 25.10.2024р. не отримує додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., яка повинна виплачуватися військовослужбовцю, який під час захисту Батьківщини отримав тяжке поранення та перебуває на стаціонарному лікуванні.
Позивач в липні 2024 року звернувся з рапортом, а також в серпні 2024 року було направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 , (щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікування в наслідок тяжкого поранення отриманого під час захисту Батьківщини.
Листом від 20.08.2024 року №3.27/5687 військова частина НОМЕР_1 представнику позивача адвокату Чернецю В.М на адвокатський запит про надання інформації щодо військовослужбовця ОСОБА_1 повідомила наступне. Відповідно до п. 6.13 глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України 14 липня 2008 року № 402 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800, загальний час безперервного перебування військовослужбовців у закладах охорони здоров'я (установах), у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати дванадцять місяців поспіль. Не пізніше закінчення строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я (установах), у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи). Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Відповідно до п. 3.3 та п. 3.4 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України 14 липня 2008 року № 402 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно- територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я. У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття. У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян». У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується. Разом з тим, в ході відпрацювання запиту, було встановлено, що згідно довідки ВЛК від 30 квітня 2024 року № 21 ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби. Додатково повідомлено, що 20 регіональною військово-лікарською комісією, було розглянуто заяву військовослужбовця ОСОБА_1 , щодо його незгоди з постановою військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ДУ «УкрДерж НДІ МСПІ МОЗ України» про ступень придатності до військової служби, згідно довідки ВЛК від 30.04.2024 №21. Проте військова частина НОМЕР_1 не отримувала документів про скасування рішення ВЛК від 30.04.2024 № 21. Отже, у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за запитуваний період.
Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікування в наслідок тяжкого поранення отриманого під час захисту Батьківщини, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за періоди з 16 жовтня 2023 року по 18 квітня 2024 за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим 11 червня 2023 року.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11 грудня 2023 року №29/2162, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01.12.2023 року одержав МВТ (01.12.2023р.) ВОП правого ока, ВОП обох гомілок. Травматичний відрив правої стопи. Травматичний шок І-ІІ ст. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. За обставин: під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, пов'язаною із захистом Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та у період здійснення зазначених заходів, а саме: 01.12.2023 року близько 09:35 год. отримав МВТ ВОП голови обох очей, травми обох нижніх кінцівок, травматичний відрив правої стопи, травматичний шок І-ІІ ступенів, під час проведення робіт з розмінування згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 бригади охорони від 03 серпня 2023 року № 21, північніше населеного пункту Брускиньське, біля траси Давидів Брід-Брускинське Херсонської області. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска). Травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, та навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 22 лютого 2024 року, протокол №7, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі постанови №1306 Кабінету міністрів України від 07 грудня 2023 р. «Деякі питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації» потребує протезування правої нижньої кінцівки.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 2 квітня 2024 року, протокол №15, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки.
Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Постанова ВЛК - продовжити лікування у стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення для захисників, захисниць та цивільних.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», протокол №21 від 30 квітня 2024 року, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі статті 78-б, 31-б графи ІІ Розкладу хвороб - визнаний обмежено придатний до військової служби - непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 18 травня 2024 року, №4508. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Т90.Т94. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 червня 2024 року, №1140. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, ліковані оперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 липня 2024 року, №6197. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує реабілітації у ДКП «Дніпровське казенне експерементальне протезно-ортопедичне підприємство» терміном на 60 календарних днів.
Відповідно до довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ДКП ДЕПОП) від 28.10.2024, 020/1577, сержант ОСОБА_1 , 1986 р.н. з 01.05.2024 р. по 28.10.2024 р. знаходився в стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства (м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21) для реабілітації та первинного протезування правої нижньої кінцівки, згідно діагнозу: Наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація кукса на рівні середньої третини правої гомілки.
Таким чином, починаючи з дня отримання тяжкого поранення 01.12.2023 до 25.10.2024, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими ним під час захисту Батьківщини тяжким пораненням.
Суд зазначає, що обидві вищевказані умови дотримані та підтверджуються вищевказаними довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також наявними в матеріалах справи копіями первинної медичної документації, виписками з медичної карти стаціонарного хворого.
Крім того, суд вважає, що що чинне законодавство пов'язує можливість отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини.
Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №160/29426/24 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Чернець Віталія Миколайовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме з 01.05.2024 року по 25.10.2024 pоку.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник