Справа: № 2а-13677/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбек»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбек» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість, скасування акту відповідача про анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість від 17.07.2009 року №1681/15-3 та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача про обставини справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що законодавством не визначено такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як видача податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищують суму, визначену п.п.2.3.1 п.2.3. ст.2 ЗУ «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1681/15-3 від 17.07.2009 року про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»від 01.07.2009 року №757-р та підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". В ході перевірки було встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання на суму більше 300 000,00 грн..
Податковий орган на виконання пункту 2 Розпорядження анулював свідоцтво платника податку на додану вартість, так як позивачем занижено податкові зобов'язання на суму більше 300 000,00 грн..
Враховуючи, що Закон України "Про податок на додану вартість" має вищу юридичну силу у порівнянні з Розпорядженням, яке є підзаконним нормативно-правовим актом, не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану віртість як подання платником декларацій, які свідчать про не задекларовані податкові зобов'язання на суму , що перевищує 300 000,00 грн., Суд апеляційної інстанції вважає дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва із прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене у вигляді акту від 17.07.2009 року №1681/15-3 неправомірними, а сам акт підлягає скасуванню.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, як суб'єкт владних повноважень не виконала свій обов'язок аргументовано, посилаючись на докази не довела правомірність свого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін
На підставі викладеного та, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2010 року -- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: