Справа: № 2а-1968/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Усенка В.Г.,
суддів: Зайцева М.П., Собківа Я.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі -Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів (далі -Відповідачів) в якому просив стягнути кошти.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю.
Суд першої інстанції тягнув з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь держави в особі Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції податковий борг зі сплати штрафних санкцій в розмірі 88118 грн..
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачка не оскаржила та воно є чинним, а на даний час заборгованість зі сплати пені становить 88118грн., підтверджується довідкою Коростишівської МДПІ від 27.01.2010р.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності Коростишівською районною державною адміністрацією 18.09.1997р. та знаходиться на обліку в Коростишівській МДПІ.
Проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному договору №8 від 11.08.2008р. із ТОВ «СИМ Ко», республіка Азербайджан, було встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків по експортному договору, що становить 180 днів з моменту відвантаження, про що складено акт. За результатами перевірки Коростишівською МДПІ 28.12.2009 року було винесено рішення №0000802340/0 про застосування до відповідачки за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88156 грн.
Правовою підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій є положення Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» в редакції, що діяла на момент складання акту перевірки.
У відповідності до ст. 1, 2 вказаного Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
У відповідності до ст. 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Визначення поняття податкового зобов'язання, наведене в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається позивач, вказує, що податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженою наказом ДПА України № 110 від 17 березня 2001 року надано розширене визначення вказаного поняття, згідно якого податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т. ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.
Розрахунки в іноземній валюті між позивачем та контрагентами за операціями, по яких відповідачем нарахована пеня, носять характер зовнішньоекономічної діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачка не оскаржила та воно є чинним, відповідачкою частина заборгованості була сплачена, на даний час заборгованість зі сплати пені становить 88118 грн. та підтверджується довідкою Коростишівської МДПІ від 27.01.2010р., то позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посиланням апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивач не мав права здійснювати позапланову виїзну перевірку до уваги не приймаються, оскільки рішення винесене за результатами такої перевірки відповідачем не оскаржувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
Я.М. Собків