Справа: № 2а-3077/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Усенка В.Г.,
суддів: Зайцева М.П., Собківа Я.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в Житомирському районі Житомирської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Житомирі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2010 року управління Пенсійного фонду в Житомирському районі Житомирської області (далі -Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Житомирі (далі -Відповідача) в якому просив визнати дії неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог управління пенсійного фонду відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
До суду надійшло заперечення відповідача на апеляційну скаргу в якій він просить залишити рішення суду першої інстанції без задоволення, а апеляційну скаргу -без змін.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого спір з цього питання міг би вирішуватись між управліннями Пенсійного фонду України та Відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях. Це питання додатково до Порядку врегульоване спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним, відповідно, 23 жовтня та 19 жовтня 2007 року. Ним узгодження вказаних вище розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що Відділення Фонду в повному обсязі виконало свій, передбачений вищезазначеним Порядком, обов'язок щодо узгодження (підписання) з позивачем актів щомісячної звірки, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи при підписанні актів звірок за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі не прийняв до заліку частину витрат Пенсійного фонду, склавши відповідні таблицю розбіжностей.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003р. №5-4/4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №376/7697 16.05.2003р.(далі -Порядок), такого способу захисту права, як його визначив позивач, не передбачає.
Порядок розроблено на виконання положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві».
Пунктом 2 Порядку встановлено, що він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат на виплату пенсій, пов'язаних із настанням нещасного випадку на виробництві та допомоги на поховання.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат. Даний спосіб захисту є єдиним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку, а саме - відшкодування, тобто стягнення виплачених коштів. А вищевказаним Порядком визначено, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні, тобто позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін.
Чинне законодавство способу захисту права, про який просить позивач, не передбачає.
Порядок врегульовує лише питання складення актів звірок по беззаперечних сумах і не містить ніякої вказівки про те, які акти чи інші документи слід складати, якщо між сторонами є спір щодо сум відшкодування.
Отже, суд не вбачає інших підстав для задоволення вимог адміністративного позову, обставини, викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються та спростовуються вище викладеним.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Житомирському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
Я.М. Собків