Справа: № 2-а-540/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Усенка В.Г.,
суддів: Зайцева М.П., Собківа Я.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»про відшкодування коштів, -
У лютому 2010 року управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області (далі -Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»(далі -Відповідача) в якому просив відшкодувати кошти.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції стягнув з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» заборгованість в розмірі 11222 грн. 93 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що згідно розрахунку суми боргу по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідачем мається заборгованість, що підтверджується актом звірки, однак відповідач не сплачує нараховані позивачем фактичні витрати і має заборгованість по відшкодуванню, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як встановлено окружним судом та вбачається з матеріалів справи відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок»перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шаргородському районі та заборгувало суму витрат на виплату пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій кошти не було сплачено.
Управління Пенсійного фонду України інших районів та Головні управління областей, відповідно до п. 6.10 Інструкції, для організації та обліку надходжень сум плати по пільгових пенсіях надсилають лист-повідомлення до управління Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства-платника про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині призначення пенсій відповідно до пп. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсіонерам-пільговикам, що проживають та отримують пенсію на території відповідного району (області).
Відповідно до п.п. 6.1. п. 6 Інструкції передбачено розміри відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підпунктом 6.2. п. 6 Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Згідно з п.п. 6.8. п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Проте, відповідачем не було здійснено погашення суми заборгованості ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсій якім призначені відповідно до пунктів «в»- «е»та «ж»ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.. 26 цього закону, до уваги не приймаються, оскільки ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.
Крім того, з 01 січня 2005 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств»від 23 грудня 2004 року №2287-ІV відновлено відшкодування сільськогосподарськими підприємствами Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
Я.М. Собків