Справа: № 2а-6445/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Кучма А.Ю., Бистрик Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
У червні 2010 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в якому, просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000574110/0 від 12.04.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою,відповідач подав апеляційну скаргу. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить дану постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю доповідача, представників позивача та відповідача про обставини справи та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну планову перевірку фінансово -господарської діяльності позивача за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 29 березня 2010 року №163/41-10/19480600 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року №0000574110/0, за яким застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 331 350 грн.00 коп. відповідно до п.п. 5.2.4 п.5.2 п.п. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2010 року №2181-ІІІ.
Перевіркою було встановлено порушення Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»п.п. 7.8.2 п. 7.8 с. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем не внесено грошовими коштами до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 25%, нарахованого на суму дивідендів, в сумі 165 675 грн. у тому числі за 2 квартал 2007 року в сумі 94 687 грн., 3 квартал 2007 року в сумі 51 900 грн., 4 квартал 2007 року на суму 2 775 грн, 1 квартал 2008 року в сумі 16 313 грн. на виплату дивідендів (виплату частини прибутку), який сплачується до/або одночасно із виплатою дивідендів (виплатою частини прибутку) за перше півріччя 2007 року в сумі 378 750 грн, 3 квартали 2007 року в сумі 586 350 грн., 2007 рік в сумі 597 450 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 65 250 грн. на загальну суму 662 700 грн.
Позивач в перевіряємому періоді являвся платником податку з прибутку підприємств на користь, держави у зв'язку із розподілом частини прибутку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування авансових внесків в рахунок зменшення передплати податку на прибуток, з огляду на наступне, позивач здійснював зарахування авансових внесків нарахованих на частину прибутку за перевіряємий період (з 1 півріччя 2007 року по 1 квартал 2008 року) в рахунок зменшення передплати податку на прибуток, ці дані підтверджуються листами позивача від 26.07.2007 року №44/5-2277, від 06.11.2007 року №44/05-3404, від 04.02.2008 року №44/05-291, від 07.05.2008 року №44/05-2054.
Відповідно до п. 1.9. ст 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.
П.п.7.8.4. п.7.8 с.7 вказаного Закону передбачено, що у разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Згідно абз. 1 п.п. 7.8.2. п. 7.8 ст. 7 вищезазначеного Закону, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
В силу п.п.10.1. статті 10 цього Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Відповідно до п.п. 7.8.8. с. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.
Апеляційний суд не погоджується з твердженням відповідача, що підприємством не внесено до бюджету авансовий внесок саме грошовими коштами, оскільки авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємства.
Згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 с. 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків здійснює продаж товарів або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та (або) конфіскації таких товарі (продукції) або коштів відповідно до закону.
Колегія суддів бере до уваги посилання позивача про те, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»подавало декларації до податкового органу до закінчення строків передбачених п. 5.3 с.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами, яке підтверджується відмітками з вхідним номером в деклараціях відповідача.
Виходячи зі ст.ст.71, 72 ч. 6 КАС України, обставин справи, відповідачем не було доведено правомірність своїх дій.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали буде виготовлено 23 листопада 2010 року.