Справа: № 2а-1329/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суду у складі:
головуючого -судді Бєлової Л.В.,
суддів Бистрик Г.М.,
Кучми А.Ю.
при секретарі Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача -Приватного підприємства «Бударін»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Приватного підприємства «Бударін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Приватне підприємство «Транспетроліум»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою , -
У вересні 2009 року позивач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Бударін», Приватне підприємство «Транспетроліум», в якому просив:
- стягнути з ПП «Транспетроліум»(адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Ярослава Івашкевича, 6-8 «А», р/р 26005450400000 ЗАТ «Донгорбанк»м.Донецьк, МФО 334970, код 35278535) на користь Приватного підприємства «Бударін»(«од ЄДРПОУ: 32903627, юридична адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, 2.; фактична адреса: м.Київ, вул.Івашкевича 6/8а.) вартість отриманого за договором поставки (придбання) нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008р. укладеним між ПП «Бударін»та ПП «Транспетроліум»на загальну суму 11 778003 ( одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп.;
- стягнути з Приватного підприємства «Бударін»(код ЄДРПОУ: 32903627, юридична адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, 2.; фактична адреса: м.Київ, вул.Івашкевича 6/8а.) в дохід держави (ррахунок 31118115700356, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач УДК в Києво-Святошинському районі Київській області код 23569671 банк ГДКУ у Київській області МФО 821018) вартість отриманого за договіром поставки (придбання) нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008р., що був укладений між ПП «Бударін»та ПП «Транспетроліум»на загальну суму 11 778003 ( одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито стягнути з Відповідачів.
В подальшому, позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив:
- стягнути з ПП «Бударін»(код ЄДРПОУ 32903627 юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2; фактична адреса; м.Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 6/8а) в доход держави (ррахукок 31118029700356 , одержувач УДК в Київській області код 23569671 МФО 821018) вартість отриманого за договором поставки (придбання) нафтопродуктів № 38/ТРП-08 від 24.08.2008р., укладеного між ПП «Бударін»та ПП «Транпетроліум»на загальну суму 11 778003,89 (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп.;
- вважати ПП «Бударін»код ЄДРПОУ 32903627 Відповідачем по даній справі, а ПП «Транаспетроліум»код ЄДРПОУ 35278535 залучити третьою особою по даній справі.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ПП «Бударін»заяву про апеляційне оскарження та апеляційне оскарження, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити по справі нову постанову про відмову в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
При ухваленні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі направлень від 23 квітня 2009 р. №279, від 26.05.2009 р. №334, виданих начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі, згідно із п.1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в України»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ПП «Бударін»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р..
Постачальником нафтопродуктів, придбаних ПП «Бударін»у ПП «Транспетроліум»в червні 2008 р. було ПП «Літл»(код за ЄДРПОУ: 32684103), яке в свою чергу придбало нафтопродукти у ПП «Ольвія-Кан»(код за ЄДРПОУ: 35583142).
Між ПП «Бударін»та ПП «Транспетроліум»був укладений договір поставки (придбання) нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору поставки нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р., ПП «Транспетроліум»(постачальник) зобов'язується передати, а ПП «Бударін»(покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти (товар). Найменування, кількість, умови поставки, форма та порядок оплати, ціна товару зазначається в накладних та/або в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною договору поставки нафтопродуктів. Відповідно до умов договору, оплата товару здійснюється на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником.
Договором поставки нафтопродуктів від 24.01.2008 р. №38/ТРП-08 визначено, що поставка товару покупцю здійснюється з дотриманням Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс»у редакції 2000 року, на умовах постачання ЕХW франко-склад у пункті призначення та/або СРТ Фрахт/перевезення оплачено до станції призначення. Конкретні умови постачання зазначаються в замовленні покупця. Договір поставки нафтопродуктів від 24.01.2008 р. №38/ТРП-08 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідач, відповідно до вказаного договору у період червня-липня 2008р. здійснював господарсько-фінансову діяльність.
Так, згідно аналізу субконто по взаєморозрахунках з ПП «Транспетроліум»за червень2008р., оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками»- оплачено товару (Дт) в сумі 11 778 003,34 грн. та отриманого товару (Кт) в сумі 11 778 003,34 грн.
Матеріалами справи встановлено, що згідно з поданою ПП «Бударін»декларацією з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»відображено, що до податкового кредиту ПП «Бударін»віднесено по взаємовідносинах з ПП «Транспетроліум»суму ПДВ 2 355 600,67 грн.
Загальна сума операції складає 11 778 003,34 грн.
Відповідно до поданої ПП «Транспероліум»декларації з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено взаємовідносини з ПП «Літл».
Згідно з поданою ПП «Літл»декларацією з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено взаємовідносини з ПП «Ольвія-Кан».
Постановою від 03.06.2009 р. старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадження оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області порушено кримінальну справу щодо директора ПП «Літл»ОСОБА_3 за ознаками вчиненого злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків), за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Літл»та ПП «Ольвія-Кан», які в свою чергу є контрагентами ПП «Транспетроліум»та ПП «Бударін»за червень 2008 р.
Водночас із пояснень директора ПП «Ольвія-Кан»ОСОБА_4 від 22.07.2008р. та його заяв до ДПІ у м.Чернівці від 22.07.2008 року та 14.11.2008року, вбачається, що останній стверджує, що підприємство протягом червня-вересня 2008 року ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювало, а сам ОСОБА_4, будучи посадовою особою ПП «Ольвія-Кан», дій щодо фактичної фінансово-господарської діяльності підприємства протягом червня-вересня 2008 року не ^здійснював, договорів не укладав, бухгалтерських документів, накладних, банківських рахунків не підписував, печатки, первинних та інших документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства не має. Звітність по вищевказаному підприємству не підписував і нікому цього не довіряв.
Судом встановлено, що з метою отримання документів для проведення перевірки ПП «Бударін»були надані запити від 07.05.2009 р. б/№ та від 20.05.2009 р. №4538/10/23-221 про надання письмових пояснень та документального підтвердження щодо фактичної наявності у підприємства відповідних виробничих потужностей (складів, основних засобів), транспортних засобів, матеріальних і фінансових ресурсів, наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення господарської діяльності (надання послуг, виконання робіт) тощо; яким чином проводились транспортування товару та вантажні роботи (назва суб'єкта господарювання - перевізника, код ЄДРПОУ, місце знаходження, документи, що підтверджують перевезення). Документів що підтверджують транспортування придбаного та реалізованого товару підприємством не надано.
Згідно з інформацією на запит від 07.05.2009 р. та від 20.05.2009 р. №4538/10/23-221 (вих. б/№ від 21.05.2009 р., реєстраційний №5309/10 від 26.05.2009 р.) виробничі потужності (склади, основні засоби) на підприємстві відсутні. Умови для зберігання продукції (нафтопродуктів) наявними матеріалами у ПП «Бударін»не встановлено.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй позовній заяві просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, укладеного між відповідачами, а саме стягнути з ПП «Бударін»в доход Держави кошти, одержані ним за Договором № №38/ТРП-08 від 24.08.2008 року.
Вирішуючи спір про визнання угод недійсними з підстав укладення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільству, в усіх випадках потребують встановлення та доведення обставин, що підтверджують наявність умислу в діях хоча б однієї зі сторін.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать, зокрема угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне користування нею, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.
В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, відповідачі діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду враховує і той факт, що позивачем ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області не доведено наявності доказів кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності та визнання винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК України директорів ПП «Бударін»чи ПП «Транспетроліум», яка б набрала законної сили.
Надані позивачем докази в підтвердження того, що за результатами перевірки відповідача-1 позивачем було встановлено факт порушення ним податкового законодавства, а саме Закону України «Про податок на додану вартість»колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду оцінює критично та зазначає, що ця обставина не є беззаперечною підставою визнання недійсними всіх угод укладених платником податків, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 року зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.
Окрім того, товар, який став предметом купівлі-продажу оспорюваної угоди, не виключено із цивільного обігу, немає й інших законодавчих обмежень стосовно його виготовлення та купівлі-продажу.
Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін оспорюваної угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для застосування визначених в статті 215 та 216 ЦК України правових наслідків, пов'язаних із стягненням виконаного.
Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні ст. ст. 238, 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта щодо того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою.
Колегія суддів зазначає, що моментом вчинення порушення, визначеного ст. 207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір укладено відповідачами у січні 2008 року.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Оскільки позивач звернувся до суду у вересні 2009 року, тобто більш ніж півтора роки після вчинення відповідачами, як стверджує позивач, правопорушення, то за таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропущення строків для застосування до відповідачів адміністративної санкції у вигляді конфіскації.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів виходить з того, що відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладання було настання протиправних наслідків. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою, що є наслідком для відмови у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 100 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу відповідача -Приватного підприємства «Бударін»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року -скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Приватного підприємства «Бударін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Приватне підприємство «Транспетроліум»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанова складена в повному обсязі 19.11.2010 року.
Головуючий суддя: Л.В.Бєлова
Судді: