Рішення від 17.02.2025 по справі 363/241/25

"17" лютого 2025 р. Справа № 363/241/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 лютого 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Шубочкіної Т.В., при секретарі Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань по сплаті коштів, а тому порушує питання про стягнення з останнього заборгованості в загальному розмірі 16 003,48 грн. та понесених судових витрат в розмірі 2 422,40 грн.

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. Згідно рекомендованого повідомлення "Укрпошта" за номером 0601104524056 відправлення було вручено 31.01.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву. Відзив на позов надано до суду не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 26.07.2024 р. між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200361881 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.

Згідно з п. 8.1 Договору Клієнт (Відповідач) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі - Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фангарант Груп").

Пунктом 9.1. Договору визначено, що надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. Момент підписання цього Договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур'єрською доставкою тощо. Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього Договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.

Відповідно до п. 9.3 Договору, підписами на цьому договорі сторони засвідчують необхідність здійснення клієнтом оплати платежу при укладенні цього договору в повному розмірі, передбаченому пакетом фінансування, в строк до моменту фактичного отримання клієнтом товару.

Згідно п. 12.2 договору, у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 (п'ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

Відповідно до п. 12.3 Договору, у разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

Згідно п. 13.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не вказано в пакеті фінансування, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов'язання сторін за цим договором на кінець строку його дії не є погашеними.

Відповідно до п. 13.6 Договору, клієнт підтверджує, що вказана персональна інформація клієнта є достовірною і актуальною, клієнт несе повну відповідальність за правдивість і повноту наданої інформації.

Згідно п. 13.7 Договору, клієнт ознайомився з правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно наказу №15/03-24 від 15.03.2024 року, зміст правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватися та виконувати.

Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору. Платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 0,00 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 5. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 2 962,25 грн. Вид договору: прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов'язань за Договором.

10.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фангарант Груп» в особі директора Деревка Юрія Олексійовича та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 2020121004 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторину).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Сторони домовляються при цьому діяти відповідно до Правил участі постачальника в системі ПлатиПізніш™, поточна редакція яких діє згідно наказу №05/02-18 від 05 лютого 2018 року (далі - Правила), які затверджуються Процесинг-центром та є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, Процесинг-центр здійснює оплату постачальнику суми фінансування за товари (послуги) згідно договорів з клієнтами у паперовій формі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Процесинг-центром вказаних в правилах документів від постачальника. У випадку укладення договору з клієнтом в електронній формі, протягом 1 (одного) банківського дня з моменту його підписання за допомогою електронного підпису).

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє один рік з моменту укладення. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін не заявила про відмову від пролонгації договору не менш ніж за 30 календарних днів до дня закінчення його дії.

Згідно п. 6.4 Договору, сторони домовляються про можливість застосування електронного цифрового підпису замість власноручного підпису та печатки при підписанні документів системи ПлатиПізніше™. Порядок застосування електронного цифрового підпису між сторонами визначається правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.6 Договору, підписанням договору постачальник підтверджує, що ознайомився з правилами участі постачальника в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу №205/02-18 від 05 лютого 2018 року та внутрішніми правилами надання послуг факторингу, в редакції згідно Протоколу №16 від 22 лютого 2017 року, зміст правил є зрозумілим для постачальника, і він бере на себе обов'язок їх дотримуватись.

Відповідно до пункту 1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатитиПізніше™ правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням договору клієнт приєднується до правил. Правила є невід'ємною частиною кожного договору з моменту його укладення.

Станом на 14 січня 2025 року відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за весь період дії договору відповідачем сплачено 06 листопада 2024 року 3 000 грн. (платіж при отриманні товару).

На день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 16 003,48 грн., з яких: 13 583,00 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого Товару; 2 420,48 грн. сума штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

В частині другій ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено інформацію, яку може містити електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору.

Відповідно до ч.ч. 11-13 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За нормоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Особливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва та майбутніх об'єктів нерухомості визначаються законом.

Згідно ч. 3 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на зазначені правовідносини судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за договором №60200361881 від 26.07.2024 року складає 16 003,48 грн., з яких 13 583,00 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням, 2 420,48 грн. сума штрафних санкцій, та сумнівів у суду не викликає.

Таким чином, пред'явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідачку.

На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» суму заборгованості в розмірі 16 003 (шістнадцять тисяч три) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП», код ЄДРПОУ 38922870, знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Степана Бандери, 21 (корпус В).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Шубочкіна

Попередній документ
125197200
Наступний документ
125197202
Інформація про рішення:
№ рішення: 125197201
№ справи: 363/241/25
Дата рішення: 17.02.2025
Дата публікації: 19.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (07.04.2025)
Дата надходження: 14.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.02.2025 00:00 Вишгородський районний суд Київської області