Справа № 358/2003/24 Провадження № 2/358/258/25
17 лютого 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про захист прав споживача банківських послуг, шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, -
Позивач ОСОБА_1 23 грудня 2024 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 7859 виданий 10 квітня 2019, вчинений приватним нотаріусом міського нотаріального округу міста Київ Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 15098,55 грн., таким, що не підлягає виконанню. Також просить стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на його (позивача) користь 2 306,16 грн. та судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024, автоматизованою системою документообігу дану справу розподілено судді Тітову М.Б.
Ухвалою судді від 09 січня 2025 року було прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 17 лютого 2025 року з 15 годин 30 хвилин.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жук Ю.Б. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі та без участі позивача, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» Бойченко Д.О. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника банку, а також зазначив, що позовні вимоги в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підтримує та просить їх задовольнити. Враховуючи визнання позову просить стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 50% від суми судового збору за позовною заявою та за заявою про забезпечення позову.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
10 квітня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № № 7859 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованості в розмірі 15 098 (п'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім) гривень 55 копійок. (а.с. 7).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольою Леонідівною від 30 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59003748 по виконанню виконавчого напису № 7859 від 10.04.2019 (а.с. 9).
Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольгою Леонідівою було надано відповідь відповідно до якої, в межах виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_1 було стягнуто 3 933, 22 грн., з яких в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем стягнуто грошову суму в розмірі 2 306,16 грн (а.с. 10).
Позивач вважає виконавчий напис таким, що вчинений із порушенням вимог законодавства, оскільки заборгованість не є безспірною, жодних вимог від відповідача щодо сплати заборгованості він не отримував.
Вирішуючи даний позов, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначає, що такий порушує його законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу 3 пункту 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та абзацу 4 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника;
дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;
строк, за який має провадитися стягнення;
інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
оригінал кредитного договору;
засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 №12-5 гс 21.
Кредитний договір укладений між сторонами нотаріально не посвідчувався, тому як наслідок у нотаріуса не було законних підстав для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення безпідставно набутих коштів.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Частиною 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17).
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того, згідно з п.3 ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17).
Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 334/2517/16-ц та від 13 січня 2021 року у справі № 539/3403/17).
Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 у справі № 910/16334/19.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тому є підстави для повернення відповідачем грошових коштів позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, сплачених за спірним виконавчим написом.
Розмір стягнутих з доходів боржника коштів за виконавчим написом підтверджується довідкою, виданою приватним виконавцем Ольгою Юхименко від 16.12.2024 (а.с.10), згідно з якою у межах виконавчого провадження з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у виконавчому провадженні № 59003748 від 30.04.2019 з примусового виконання виконавчого напису № 7859 від 10.04.2019 в рахунок погашення сплати заборгованості за виконавчим провадженням стягнуто 2 306,16 грн., а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача коштів, стягнутих за виконавчим написом в сумі 2 306,16 грн. підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 у справі №743/1481/21 (провадження № 61-7362св22) щодо застосування ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо позов пов'язаний з порушенням прав споживача, то споживач, що звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг).
Відповідно до пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (постанова від 17 жовтня 2014 року№10) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, що в загальному розмірі становить - 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок. (1 211,20 грн. + 605,60 грн.)
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 76, 77, 81, 89, 131, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. 18, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», суд-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 7859 виданий 10 квітня 2019 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу міста Київ Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості загальною сумою 15 098 (п'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім) гривень 55 коп., таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 набуті без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 2 306 (дві тисячі триста шість) гривень 16 копійок.
Стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заходи забезпечення позову встановленні ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 09 січня 2025 року у вигляді зупинення стягнення по виконавчому провадженні № 59003748 від 30.04.2019, що перебуває на виконанні у приватного виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни та відкрите на підставі виконавчого напису №7859 виданого 10.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 15098,55 грн. - продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов