Справа № 357/1879/25
1-в/357/119/25
17.02.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду в режимі відеоконференції з «Білоцерківською виправною колонією (№ 35)», клопотання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., раніше судимий: 1) 20.04.2000 року Московським райсудом м. Києва за ст.ст. 141 ч.І, 44, 46-1 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штраф 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2) 23.07.2001 року Жовтневим райсудом м. Києва за ст. ст. 140 ч.2, 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 26.11.2002 року умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 27 днів, ст. 81 КК України 3) 04.11.2020 року Дніпровським райсудом м. Києва за ст.ст, 296 ч.4, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспиювим строком на 3 роки. Вироком Київського апеляційного суду від 08.12.2022 року скасувати в частині призначеного покарання, вважати засудженим за ст. 296 ч.4 КК України на 3 роки позбавлення волі. В решті вирок без змін. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.11.2024 року зараховано в строк покарання з 29.08.2019 року по 29.01.2020 рік та з 30.01.2020 року по 27.03.2020 рік, 3 дні арешту відповідно 1 дню позбавлення волі, про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, -
10.02.2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Представник ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» проти задоволення клопотання засудженого заперечував, підтримав рішення комісії.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого з огляду на недостатній ступінь виправлення засудженого.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників судового провадження, суд, аналізуючи дані про поведінку засудженого за весь час відбування покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Київського апеляційного суду від 08.12.2022, яким скасовано вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2020 в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст.296 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до роз'яснень п.п. 2, 17 постанови №2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Крім того відповідно до характеристики начальника установи ОСОБА_6 в державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» відбуває покарання з 30.04.2024 року. За час відбування покарання характеризується негативно, не дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. За допущечия порушень установленого порядку відбування покарання три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за що має 3 стягнення, 1 з яких не зняте та не погашене у встановленому законом порядку. Має 2 заохочення. Працевлаштований на виробництві установи № 2 дільниця пошиву мішків під цукор, укладальником пакувальником. Відношення до праці задовільне. До майна установи і предметів, яким користується при виконанні дорученої роботи ставиться дбайливо, здійснює за ними належний догляд, використуває за призначенням У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими. Приймає участь роботах по благоустрою місць позбавлення волі. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
Згідно з витягом з протоколу ОСОБА_5 розглянутий на комісії установи, висновком від 27.01.2025 року відмовлено в умовно-достроковому звільненні від покарання у зв'язку з тим, що має недостатній ступінь виправлення.
Окрім цього, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 оцінено як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства середній.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення) та не може бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання, суд враховує, що останній за час відбування покарання в ДУ «БВК (№ 35)» за допущення порушень установленого порядку відбування покарання три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за що має 3 стягнення, 1 з яких не зняте та не погашене у встановленому законом порядку від 29.01.2025 року. Має 2 заохочення.
Оцінюючи вищевказане у сукупності, суд дійшов висновку, що наразі відсутні законні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 .
Крім того, згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002, звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
При прийнятті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов'язково також враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою (тобто цим засудженим), так і іншими особами.
Суд зобов'язаний врахувати вищезазначене при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи з місць позбавлення волі, чи відмову у цьому, адже певною мірою від суду, який вироком від імені держави призначив покарання особі у виді позбавлення волі на певний строк, інший суд своєю ухвалою від імені держави, вирішує чи виправилася за час покарання ця особа, чи не вчинить нового злочину.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що мета покарання щодо виправлення ОСОБА_5 в даному випадку не досягнута, а тому не знаходить правових підстав для задоволення клопотання.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50, 74, 81 КК України, керуючись ст.ст. 371, 372, 537, 539 КПК України, суд, -
В задовленні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів.
СуддяОСОБА_1