Справа: № 2-а-1060/1-09 Головуючий у 1-й інстанції: Беспалова О.О.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника командира 5 взводу полку ДПС із забезпечення та ескортування полку ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Фурманова Тимофія Анатолійовича про скасування постанови, -
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до заступника командира 5 взводу полку ДПС із забезпечення та ескортування полку ДАІ ГУМВС України в м. Києві Фурманова Тимофія Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне стягнення до протоколу АГ 795564 від 18.03.2009 року.
Зазначав, що порушення норм чинного законодавства в його діях відсутнє, а доказів протилежного не має у наявності. Зокрема, стверджував, що не здійснював повороту на червоний сигнал світлофору автомобіля номерний знак НОМЕР_1, а лише зупинився для переконання у відсутності пішоходів і закінчив маневр правого повороту.
Посилаючись на порушення відповідачем положень Кодексу України про адміністративні правопорушення - просив скасувати постанову АГ 795564 по справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2009 року.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 серпня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне дослідження обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, а позовні вимоги - задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та відповідача про обставини справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 18.03.2009 року рухався на червоний сигнал світлофора, здійснив поворот направо, на пішохідному переході зупинився, щоб впевнитись у відсутності пішоходів.
Апеляційний суд погоджується із висновками Дніпровського районного суду м. Києва про недоведеність відсутності в діях позивача скоєння правопорушення, з огляду на таке.
За змістом пункту 8.7.3є Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору. (Пункт 8.7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 876 від 01.10.2008 ) Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки. Сигнали світлофора мають такі значення: є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
За правилами частини другої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як передбачає стаття 280 цього ж кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується із твердженням, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення є обґрунтованими, а доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду судом апеляційної інстанції і відхиляються.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне судове рішення залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 серпня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: