вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/785/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Приватного підприємства "Оскарпарк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя"
про стягнення 704 658,38 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя"
до Приватного підприємства "Оскарпарк"
про стягнення 1 929 114,40 грн,
за участю представників:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився,
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився,
У серпні 2024 року Приватне підприємство "Оскарпарк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" про стягнення 704 658,38 грн, з яких: 500 000,00 грн авансовий платіж, 170 205,48 грн 35% річних та 34 452,90 грн інфляційних за договором поставки від 03.08.2023 № 0308/23.
02.10.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (з урахуванням заяви про зміну підстав та збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача за зустрічною позовною заявою 1 929 114,40 грн збитків.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Агро Устя" на користь ПП "Оскарпарк" 500 000,00 грн авансового платежу, 14 066,00 грн інфляційних та 6 168,58 грн судового збору. У задоволенні вимог первісного позову про стягнення 170 205,48 грн 35% річних пені та 20 386,90 грн інфляційних відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПП "Оскарпарк" на користь ТОВ "Агро Устя" 1 720 491,85 грн упущеної вигоди, 120 360,00 грн збитків та 22 091,44 грн судового збору. У задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення 88 262,40 грн збитків відмовлено.
05.02.2025 від представника ТОВ "Агро Устя" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій останній просить відшкодувати витрати на професійну правову допомогу.
Ухвалою суду від 06.02.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 17.02.2025.
У судове засідання 17.02.2025 представники сторін не з'явилися.
Суд, розглянувши заяву представника ТОВ "Агро Устя", вважає за необхідне зазначити таке.
Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У відзиві на первісний позов відповідачем заявлено про стягнення 45 000,00 грн судових витрат за надання правової допомоги.
У зустрічній позовній заяві представником відповідача за первісним позовом заявлено 25 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Крім цього, відповідач (позивач за зустрічним позовом) до закінчення судових дебатів у справі повідомив суд про те, що ТОВ "Агро Устя" планує подати до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. До прийняття рішення у справі ТОВ "Агро Устя" не мало можливості подати таку заяву, оскільки одними з доказів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги є акти виконаних робіт, а роботи з надання послуг не могли бути виконані до ухвалення рішення у справі.
05.02.2025 до заяви про ухвалення додаткового рішення представником надано попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 36 027,55 грн, а саме: у справі за первісним позовом ПП "Оскарпарк" до ТОВ "Агро Устя" в сумі 12 171,37 грн, у справі за зустрічним позовом ТОВ "Агро Устя" до ПП "Оскарпарк" - 23 856,18 грн та 6 870,58 грн витрат на складання висновку цінової експертизи.
На підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, позивачем за зустрічним позовом надано договір про надання правової допомоги від 18.07.2023 № 105 (договір), укладений між ТОВ "Агро Устя" (клієнт) та Адвокатським бюро “Тимофія Ковалишина» (АБ, адвокат), додаткові угоди від 03.12.2023 № 1 та від 16.09.2024 № 2, ордер серія АІ №1713403 від 29.09.2024.
Судом установлено, що правничу допомогу позивачу за зустрічним позовом за цим договором надає адвокат Тимофій Ковалишин, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7366/10 від 01.03.2019.
За п. 1.1. договору адвокат здійснює представництво та захист інтересів клієнта в усіх державних органах і установах, в тому числі у місцевих господарських судах з усіма правами, що надані клієнту та адвокату згідно з законодавством України, а також надавати інші види правової допомоги.
Клієнт відповідно до цього договору має право надавати адвокату окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. Окремі доручення узгоджуються сторонами в усній або письмовій формі (п. 1.2. договору).
За умовами п. 1.3. договору під час здійснення адвокатської діяльності за цим договором клієнт надає повноваження адвокату вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики, зокрема представляти клієнта у місцевих господарських судах з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі, але не виключно: з правом пред'явлення позову; зміни підстави або предмету позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; пред'явлення зустрічного позову; подання заяв та скарг; подання претензій і пропозицій; подання вимог; укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу; вимагати виконання судового рішення; оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду; одержувати рішення, постанови і ухвали суду; одержувати виконавчий лист, судові накази та пред'являти їх до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, претензії, пропозиції, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше, вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта не передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору адвокат зобов'язаний попередити клієнта про можливість додаткових витрат, пов'язаних з веденням справи, наприклад: проведення експертиз, отримання висновків фахівців, застосування технічних засобів, наявність витрат, пов'язаних з подорожами, витратами у подорожі, пов'язаних з виконанням цього договору.
Згідно з п. 3.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023.
Додатковою угодою від 03.12.2023 № 1 до договору сторони узгодили продовжити строк дії договору про надання правової допомоги до 31.12.2025.
Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату, визначається за домовленістю сторін у відповідних додатках до цього договору (п. 4.1. договору).
За умовами п. 2.4. договору клієнт зобов'язаний, зокрема сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк згідно з цим договором, погодити та підписати протягом п'яти календарних днів акт здачі-прийому робіт (надання послуг), відшкодувати адвокату фактичні витрати, які не були обумовлені кошторисом доручення, але які поніс адвокат і які були необхідні для належного виконання доручення, та які підтверджуються витратними документами.
16.09.2024 між ТОВ "Агро Устя" та АБ "Тимофія Ковалишина" підписано додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої правової допомоги від 18.07.2023 № 105, де визначено обсяг і порядок оплати юридичних послуг (гонорар) адвокату за надання правової допомоги у представництві інтересів клієнта у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/785/24, а саме: за представництво, захист прав та інтересів ТОВ "Агро Устя" в якості відповідача у справі № 918/785/24 ТОВ "Агро Устя" у розмірі 45 000,00 грн (п.2.1. додаткової угоди), за представництво, захист прав та інтересів ТОВ "Агро Устя" в якості позивача у цій справі - 25 000,00 грн (п. 2.2. Додаткової угоди).
У розділі 3 цієї Додаткової угоди визначено порядок оплати послуг та гонорару. Сторони узгодили, що гонорар, передбачений п. 2.1. додаткової угоди, сплачується клієнтом протягом двох днів з моменту підписання цієї угоди, а гонорар, передбачений п. 2.2. цієї додаткової угоди, сплачується клієнтом протягом двох днів з моменту подання позовної заяви. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні позову повністю або частково у справі 918/785/24 клієнт сплачує гонорар успіху у розмірі 10% від суми, на яку було відмовлено, а у разі задоволення позовних вимог клієнт сплачує гонорар успіху у розмірі 10% від суми, на яку було задоволено позовні вимоги. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського Бюро, реквізити якого зазначено у цій додатковій угоді. Передбачувані витрати Адвокатського Бюро у зв'язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно, отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються клієнтом понад узгоджену суму гонорару.
Із фактичних обставин справи судом установлено, що 25.09.2024 за представництво, захист прав та інтересів ТОВ "Агро Устя" в якості відповідача у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/785/24 ТОВ "Агро Устя" сплатило на користь АБ "Тимофія Ковалишина" 45 000,00 грн, що підтверджується рахунком - фактурою від 25.09.2024 № 30 та платіжною інструкцією від 25.09.2024 № 3650.
03.02.2025 у зв'язку з належним виконанням наданих послуг з представництва, захисту прав та інтересів ТОВ “Агро Устя"в якості відповідача у справі № 918/785/24 між сторонами підписано акт виконаних робіт від 03.02.2025 № 2 на суму 45 000,00 грн.
За представництво, захист прав та інтересів ТОВ "Агро Устя" у справі № 918/785/24 відповідно до рахунку на оплату від 27.09.2024 №31 сплатило на користь АБ "Тимофія Ковалишина" 25 000,00 грн згідно з платіжними інструкціями № 3705 від 23.10.2024 та № 3708 від 29.10.2024.
03.02.2025 у зв'язку з належним виконанням наданих послуг з представництва, захисту прав та інтересів ТОВ “Агро Устя" в якості позивача у справі № 918/785/24 між сторонами підписано акт виконаних робіт № 1 від 03.02.2025 на суму 25 000,00 грн.
Крім того, ТОВ "Агро Устя" було витрачено 7 200,00 грн за надання послуг з цінової експертизи, виготовленої ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ").
Так, 16.10.2024 АБ "Тимофія Ковалишина» сплачено 7 200,00 грн на користь ДП "Держзовнішінформ", що підтведжується платіжною інструкцією від 16.10.2024 № 262.
У подальшому, 17.10.2024 ТОВ "Агро Устя" відшкодувало АБ "Тимофія Ковалишина" витрати на оплату послуг ДП Держзовнішінформ" на суму 7 200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.10.2024 №3666.
23.10.2024 ДП "Держзовнішінформ" виконало цінову експертизу, що фактично підтверджено актом надання послуг від 23.10.2024 №03-1/001380.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Проте слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено вісім судових засідань, у яких брав участь представник ТОВ “Агро Устя». Крім того, представником ТОВ “Агро Устя» підготовлено заяви по суті спору - відзив на первісну позовну заяву, зустрічну позовну заяву, а також заяву про зміну підстав та збільшення розміру позовних вимог, письмові пояснення по суті, клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів, заяву про долучення цінової довідки ДП "Держзовнішінформ" до заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, а також заяву про виклик свідка та вісім заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник “Агро Устя» просить суд стягнути з ПП "Оскарпарк" витрати на професійну правничу допомогу у справі за первісним позовом ПП "Оскарпарк" до ТОВ "Агро Устя" в сумі 12 171,37 грн та за зустрічним позовом - в сумі 23 856,18 грн, розрахунок яких проведено представником ТОВ "Агро Устя" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, установив, що їх розмір становить: за первісним позовом 32 827,50 грн, за зустрічним - 23 857,50 грн, що є більшим, ніж заявлено представником ТОВ "Агро Устя" у заяві про ухвалення додаткового рішення.
Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви представника ТОВ "Агро Устя" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки, суд дійшов висновку про стягнення з позивача (за первісним позовом) на користь відповідача (за первісним позовом) 36 027,55 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.
Слід зазначити, що ТОВ "Агро Устя" з адвокатом погоджено гонорар у фіксованому розмірі. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Що стосується стягнення 6 870,58 грн витрат на експертне дослідження.
Приписами ч. 2, 4, 5 ст. 127 ГПК України встановлено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в п. 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява №71660/11), п. 80 рішення у справі Двойних проти України, п. 88 рішення у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних із проведенням експертного дослідження, входить до предмета доказування у цій справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням експертної установи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження таких витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться докази проведення ДП "Держзовнішінформ" цінової експертизи, що підтверджено актом надання послуг, також її оплати згідно з платіжними інструкціями.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, надавши оцінку поданим ТОВ "Агро Устя" доказам на підтвердження понесених витрат на послуги проведення ДП "Держзовнішінформ" цінової експертизи, суд дійшов висновку про стягнення таких витрат на загальну суму 6 870,58 грн, що підлягає відшкодуванню відповідачу за первісним позовом за рахунок позивача за первісним позовом.
Зважаючи, що позови задоволено частково, відтак судовий збір за первісною позовною заявою в розмірі 12 171,37 грн та за зустрічною позовною заявою в розмірі 23 856,18 грн покладається на відповідачів, а решта - на позивачів.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Оскарпарк" (79034, м. Львів, вул. Луганська, 3, ідентифікаційний код 43618111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" (33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 3, офіс 35, ідентифікаційний код 43166187) 36 027,55 грн витрат на професійну правничу допомогу та 6 870,58 грн на відшкодування витрат, пов'язаних зі складанням висновку цінової експертизи.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Приватне підприємство "Оскарпарк" (79034, м. Львів, вул. Луганська, 3, ідентифікаційний код 43618111).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" (33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 3, офіс 35, ідентифікаційний код 43166187).
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 17.02.2025.
Суддя О. Андрійчук