Справа № 127/4725/25
17 лютого 2025 р.м.Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Друга Вінницька державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та стягнення коштів зі спадкоємця,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом заборони Другій вінницькій державній нотаріальній конторі видавати свідоцтва про право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа №73233104.
Заява мотивована тим, що після 28.01.2025 буде можлива видача свідоцтв про право на спадщину на таке майно, що може ускладнити виконання рішення суду.
Дослідивши вказану заяву, матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 грн.
Таким чином, позивачу за подання до суду даної заяви слід сплатити 605,60 грн. судового збору.
До заяви про забезпечення позову не додано квитанції про сплату судового збору, проте у позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.ст.5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 25.12.2009. З вказаної копії вбачається, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Суд не може погодитись з таким твердженням позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, положеннями ст. 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 згаданого Закону та даним переліком не передбачено звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору за вимогами, не пов'язаними зі статусом учасника бойових дій.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що пунктом 13 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Така правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 990/76/23.
Оскільки предметом даного позову є вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та стягнення коштів зі спадкоємця, суд дійшов висновку, що позов у даній справі не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відсутні.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Повернення заяви не позбавляє права заявника після усунення зазначених недоліків звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя
Повернути заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Друга вінницька державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та стягнення коштів зі спадкоємця.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя