Р І Ш Е Н Н Я№ 127/12814/24
12 лютого 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Чорної О.М.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Молявчика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 181 500,92 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 18.02.2024 в м. Вінниця, по вул. Чорновола, 29, водій ОСОБА_2 допустив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Мерседес Спрінтер, державний номерний знак НОМЕР_1 , який у свою чергу по інерції зіткнувся з автомобілем Хонда СР-В, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого усі три автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2024 ОСОБА_2 за вказаним фактом було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Автомобіль Мерседес Спрінтер, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 , і йому внаслідок вказаної ДТП було завдано збитки.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку №03-24-М084 від 18.03.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес Спрінтер, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 339 956,31 грн., а вартість матеріального збитку - 239 734,62 грн.
15.03.2024 ПрАТ «СГ «ТАС» за вказаним ДТП виплатила 158 455,39 грн. страхового відшкодування за договором №AZTH215012554 від 06.06.2023. Проте вказана сума не є достатньою для здійснення відновлювального ремонту, а тому різниця між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування у розмір 181 500,92 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім цього, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає моральних стражданнях та негативному впливу на моральний стан позивача. Внаслідок ДТП позивач пережив емоційний стрес, який супроводжувався відчуттям розгубленості, страху за своє майно. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у позивача порушились нормальні життєві зв'язки, змінився звичний спосіб життя, порушився сон, позивач був вимушений витрачати час на звернення до експертів та за правовою допомогою. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5 000 грн.
Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення (а.с. 54).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Молявчик О.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки звіт про незалежну оцінку №03-24-М084 від 18.03.2024 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що він виготовлений для подання до суду та експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 мав право на керування автомобілем. Моральна шкода стягненню з відповідача не підлягає. (а.с.80-81)
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чорна О.М. подала відповідь на відзиві. (а.с.84-85)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.07.2024 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Молявчика О.В. Витребувано в ПрАТ «СГ «ТАС» належним чином завірену копію страхової справи згідно договору добровільного страхування транспортних засобів AZEP 215012554 від 06.06.2023. (а.с.96)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2024 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, виконання якої доручено судовим експертам Вінницької торгово-промислової палати. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи. (а.с.139)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2024 відновлено провадження у справі. (а.с.170)
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чорна О.М. в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Молявчик О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім цього, представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки зазначений позивачем розмір таких витрат є явно завищеним, не обгрунтованим та таким, що не відповідає складності справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 (а.с.86)
Згідно з копією посвідчення водія НОМЕР_4 , ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами А1, A, В1, B, С1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE. З вказаного посвідчення вбачається, що на дату ДТП (18.02.2024) ОСОБА_1 мав право керувати автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 . (а.с.87)
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2024 у справі №127/6213/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Судом встановлено, що 18.02.2024 року приблизно о 23.20 год. в м. Вінниці по вул. Чорновола, 29, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «ВМW 3201» державний номерний знак НОМЕР_5 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та керувати ним, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_1 , що був припаркований на парковці, який, в свою чергу по інерції, зіткнувся з транспортним засобом «Хонда» держномер НОМЕР_2 . В результаті чого всі три автомобілі отримали механічні пошкодження та пошкоджено бордюрний камінь. (а.с.10)
19.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про настання події за фактом ДТП, що сталося 18.02.2024. З вказаної заяви вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно з договором страхування наземного транспорту (автокаско). (а.с.102-104)
07.03.2024 ОСОБА_3 звернулась до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.105-106)
Відповідно до копії страхового акту №06425/02/294 від 14.03.2024, ОСОБА_3 належить до виплати 158 455,39 грн. страхового відшкодування по договору №AZEP 215012554 від 06.06.2023. (а.с.112) Розрахунок суми відшкодування, що є додатком №1 до вказаного страхового акту, міститься на звороті (а.с.112 справи).
Згідно з копією платіжного доручення №400096 від 15.03.2024, ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило ОСОБА_3 158 455,39 грн. (а.с.113)
Відповідно до висновку експерта №05ЕІ-11/2024 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 19.11.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 на дату ДТП (18.02.2024), складає 314 861,65 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП (18.02.2024) складає 207 602,11 грн. (а.с.147-153)
Згідно з повідомленням судового експерта у висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №05ЕІ-11/2024 від 19.11.2024 кінцеві результати (числові значення) включають податок на додану вартість, тобто в числовому значенні висновки матимуть наступний вигляд: вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП (18.02.2024), складає 314 861,65 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ - 52 476,94 грн.; вартість без урахування ПДВ - 262 384,71 грн.
Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП (18.02.2024) складає 207 602,11 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі ПДВ - 34 600,35 грн.; вартість без урахування ПДВ - 173 001,76 грн. (а.с.186-187)
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 дійшла висновку, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.
За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (див. висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є користувачем автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 . Користування позивачем вказаним автомобілем є правомірним, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (п.69 ч.1 ст. 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Закону України «Про страхування», страховик за договором страхування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Відповідно до ч.3 ст.102 Закону України «Про страхування», здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта)
Судом встановлено, що ПрАТ «СГ «ТАС» здійснило перерахування ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 158 455,39 грн.
Верховний Суд у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17 зазначив, що заява щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №724/196/24 від 10 липня 2024 року.
При цьому згідно з частиною першої статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Отже, наявність заяви ОСОБА_3 , поданої ПрАТ «СГ «ТАС» про виплату страхового відшкодування від 7.03.2024, надання реквізитів рахунку для перечислення грошових коштів дає підстави для висновку про досягнення згоди між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 про розмір страхового відшкодування.
Факт перерахування ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання страхового відшкодування в більшому розмірі.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі №442/6010/22.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
У висновку експерта №05ЕІ-11/2024 від 19.11.2024 зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП (18.02.2024), складає 314 861,65 грн.
Згідно з повідомленням судового експерта, у висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №05ЕІ-11/2024 від 19.11.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП (18.02.2024), складає 314 861,65 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ - 52 476,94 грн.; вартість без урахування ПДВ - 262 384,71 грн.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що ремонт автомобіля не проведений, тобто ПДВ не сплачувався. Матеріали справи також не містять доказів про проведення ремонту автомобіля та сплати ПДВ.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.07.2023 у справі №591/1861/22 зазначив, що у разі відсутності в матеріалах справи документального підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту, правильним є зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без врахування ПДВ, з урахуванням суми страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «СГ «ТАС».
Таким чином, сума, яка підлягає стягненню, становить 103 929,32 грн. (262 384,71 - 158 455,39), а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути із відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач вказує, що внаслідок ДТП позивач пережив емоційний стрес, який супроводжувався відчуттям розгубленості, страху за своє майно. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у позивача порушились нормальні життєві зв'язки, змінився звичний спосіб життя, порушився сон, позивач був вимушений витрачати час на звернення до експертів та за правовою допомогою.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала у випадку якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: 1) характеру правопорушення; 2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; 3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; 4) інших обставин, які мають істотне значення.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до роз'яснень п. 3 вказаної Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З огляду на зазначене та обставини справи, суд вважає, що в даному конкретному випадку факт заподіяння моральної шкоди позивачу є безсумнівним, така шкода знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим відповідачем правопорушенням та наслідками у вигляді пошкодження транспортного засобу, яким користується позивач.
Одночасно, зважаючи на сутність моральної шкоди, немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного та фізичного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, а тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз (правова позиція Верховного Суду України № 6-28008св10 від 13.07.2011 року)
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Відтак, на думку суду, сума, визначена позивачем в частині розміру моральної шкоди є завищеною, і дотримуючись вимог розумності, виваженості та справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000 грн. завданої моральної шкоди, оскільки, на переконання суду, такий розмір моральної шкоди є справедливим і достатнім для компенсації понесених позивакою страждань та переживань, а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 103 929,32 грн. та 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 069,29 грн., пропорційно до розміру задоволених вимог.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви долучено наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги та представництва від 05.03.2024, укладеного між адвокатом Білошкурським О.В. та ОСОБА_1 (а.с. 41); копію додаткової угоди №1 від 10.03.2024 до договору про надання правничої допомоги та представництва від 05.03.2024 (а.с.42); копію акту №1 прийому-передачі послуг від 15.04.2024 (а.с.43).
В п.4.1 договору про надання правничої допомоги та представництва від 05.03.2024 зазначено, що вартість послуг узгоджується додатковою угодою.
В п.1.1 додаткової угоди №1 від 10.03.2024 до договору про надання правничої допомоги та представництва від 05.03.2024 сторони погодили наступні умови та строки проведення розрахунків: за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошові кошти в безготівковому або готівковому порядку в розрахунку 1 година роботи адвоката - 2 500 грн. у справі щодо відшкодування майнової та моральної (немайнової шкоди), завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.02.2024.
В п.1.4 додаткової угоди сторони узгодили, що за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошові кошти в безготівковому або готівковому порядку протягом 60-днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі щодо відшкодування майнової та моральної (немайнової шкоди), завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.02.2024. Умови проведення розрахунків відбуваються в кожному конкретному випадку за домовленістю між сторонами.
Отже, сторони в договорі обумовили сплату гонорару адвокату у майбутньому.
Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Судом встановлено, що сума гонорару адвоката залежить від обсягу послуг та витраченого представником відповідача часу.
З копії акту №1 прийому-передачі послуг від 15.04.2024 вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги з зазначенням часу, який було витрачено на їх надання: зустріч, попередня консультація з правових питань, роз'яснення прав, передбачених цивільним законодавством України щодо права на відшкодування майнової шкоди та моральної (немайнової) шкоди внаслідок ДТП 18.02.2024 - 1 година - 2 500 грн.; роз'яснення та надання замовнику переліку необхідних документів, необхідних для звернення до суду, в тому числі отримання документів в підтвердження завданої майнової шкоди - 2 години по 2 500 грн.; опрацювання законодавчої бази та судової практики, яка регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, вивчення наданих клієнтом документів, формування правової позиції у справі - 2 години по 2 500 грн.; підготовка позовної заяви, письмове обгрунтування та розрахунок завданої майнової та моральної шкоди та подання до Вінницького міського суду Вінницької області позовної заяви про відшкодування майнової шкоди та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 4 години по 2 500 грн.. Таким чином, загальна кількість часу, витраченого адвокатом, становить 9 год., а вартість правничої допомоги, відповідно 22 500 грн.
В акті 1 прийому-передачі послуг від 15.04.2024 сторони погодили вказану вартість послуг адвоката.
Щодо клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 2000 грн., яке було заявлено представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Молявчиком О.В. у судовому засіданні, то суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19 зазначає, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин справи, її важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, обгрунтування ним позиції, викладене у позові та відповіді на відзив є простим та не потребувало значного огляду нормативної бази та судової практики, яка є усталеною в даній категорії справ, беручи до уваги, що вимоги позову задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону Україну «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 13, 76-82, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 103 929,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 069,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя