Справа № 127/40044/24
Провадження № 2/127/5922/24
17.02.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (03124 м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного Договору № 3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 11300,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 08.05.2023 року, викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.
Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу 27.07.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 24/04/2024 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Станом на 24.04.2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 68867,57 гривень, яка складається з: 11289,99 грн. - заборгованість за кредитом; 57577,58 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно доп. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 27.07.2023 року по 24.04.2024 року(включно).
Просили суд, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» заборгованість за договором № 3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року станом на 24.04.2024 року у розмірі 68 867,57 грн., також 2 422, 40 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного Договору № 3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 11300,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних) (а.с.15-24).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 08.05.2023 року, викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.
Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://credit7.ua/pro-nas/.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу 27.07.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а.с.78)
24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 24/04/2024 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (а.с.44-48).
Станом на 24.04.2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 68867,57 гривень, яка складається з: 11289,99 грн. - заборгованість за кредитом; 57577,58 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно доп. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 27.07.2023 року по 24.04.2024 року(включно) (а.с.26-31).
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7,12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 68 867,57 грн. за кредитним договором такими, що засновані на законі, оскільки позичальник не виконував умови договору та має заборгованість, тому повинен відповідати за порушення взятих на себе зобов'язань.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 02.08.2024 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ФОП руденко К.В. було укладено договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024. (а.с. 53-54).
Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження виконання адвокатом Руденком К.В. умов вищевказаного договору, суду надано витяг з реєстру № 1 від 30.08.2024 до акту приймання-передачі наданих послуг № 6 до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024. (а.с. 58).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Як вбачається із умов договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024, сторони даного правочину досягли домовленості про фіксовану вартість визначених у п. 3.1. цього договору послуг. Також сторони правочину обумовили, що загальна вартість послуг становитиме суму вартості послуг, вказану в усіх актах наданих послуг (п. 3.3. договору).
У відповідності до витягу з реєстру № 1 від 30.08.2024 до акту приймання-передачі наданих послуг № 6 до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024, вартість наданих адвокатом Руденком К.В. в межах даної цивільної справи послуг (підготовка позовної заяви та клопотання про витребування доказів) становить 10000, 00 гривень. (а.с. 58).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На виконання умов договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 позивачем було сплачено адвокату Руденку К.В. гонорар в сумі 100 000, 00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.09.2024. (а.с. 59).
Із вищевказаного платіжного документа не можливо встановити сплату позивачем адвокату Руденку К.В. гонорару саме в частині надання послуг у даній справі. Водночас, судом прийнято до уваги, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки,за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат,унормованого ч.2ст.141ЦПК України,визначені також положеннями частин4,5,9статті 141цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Матеріали справи не містять клопотань відповідача про зменшення витрат позивача, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
Суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 гривень є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на те, що справа є незначної складності, а її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оцінка дій адвоката, що полягали у підготовці позовної заяви, клопотання про витребування доказів та подання їх до суду, як то вказано, зокрема,у витязі з реєстру № 1від 30.08.2024,вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості,розумності та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч.3ст.141ЦПК України з огляду на те,що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними.
При цьому, суд звертає увагу учасників справи на те, що суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов'язок щодо розподілу судових витрат.
Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі (10 000, 00 гривень) буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України,відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру,становить 5 000, 00 гривень, який і підлягає розподілу між сторонами.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень.
Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
Враховуючи вищенаведене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні довірчі послуги», ч. 1 ст. 1, п. 3 і п. 6 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 12, 15, 16, 204, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625-628, 633, 638, 639, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049, ч. 1 і ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055, ст.ст. 10561, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (03124 м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (03124 м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4) заборгованість за договором № 3852302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.07.2023 року станом на 24.04.2024 року у розмірі 68 867,57 грн. ( шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 57 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (03124 м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4) 2 422, 40 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 17.02.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (03124 м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя: