17.02.2025 р. Справа№914/285/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,
розглянувши матеріали заяви представника позивача Михалевського Юрія Романовича про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 595/25 від 13.02.2025
у справі № 914/285/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Велтлінер", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Невиняк Марії Романівни, с. Жовтанці Львівського району Львівської області
про: стягнення витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 637 893,00 грн.
Без виклику учасників справи.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Велтлінер" до відповідача: Фізичної особи-підприємця Невиняк Марії Романівни про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 637 893,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025, справу № 914/285/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.03.2025.
13.02.2025 представником позивача подано на адресу суду заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 595/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2025, заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 595/25, передано на розгляд судді Долінській О.З.
Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Згідно ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 595/25 від 13.02.2025, суд дійшов висновку про повернення її заявнику, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявником, як доказ сплати судового збору, за подання до суду заяви про забезпечення позову, долучено платіжну інструкцію № 25 від 30.01.2025 на суму 1 514,00 грн. В призначенні вказаної платіжної інструкції зазначено: « 101 25285050; Судовий збір, за позовом ПрАТ "Велтлінер", Господарський суд Львівської області».
У платіжній інструкції № 25 від 30.01.2025 не зазначено, що судовий збір сплачено саме за подання заяви про забезпечення позову, адже у призначенні платежу зазначено: «101 25285050; Судовий збір, за позовом ПрАТ "Велтлінер", Господарський суд Львівської області».
Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 вказав, що відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.
Квитанція про сплату судового збору, а саме платіжна інструкція № 25 від 30.01.2025 на суму 1 514,00 грн., містить відомості про сплату судового збору за подання позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову. Отже цей платіжний документ не може бути прийнятий, як належний доказ сплати судового збору саме за поданою заявою у справі № 914/285/25 про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, оскільки зазначена у ньому помилка унеможливлює його подальшу ідентифікацію.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, які викладено у його постанові від 23 березня 2021 р. у справі № 280/3218/20.
Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи, додана до заяви про забезпечення позову платіжна інструкція № 25 від 30.01.2025 на суму 1 514,00 грн., не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна заява про забезпечення позову, та не вбачається з даного платіжного документа, яка саме заява оплачується судовим збором.
Відтак, заявник не дотримався зазначених вище вимог Закону і позивачем не долучено доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.
Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову представника позивача за вх. № 595/25 від 13.02.2025, підлягає поверненню.
Керуючись статтями 139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача Михалевського Юрія Романовича про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 595/25 від 13.02.2025 повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до Господарського суду Львівської області.
Додаток:
1. Заява про забезпечення позову на 23 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Долінська О.З.