"17" лютого 2025 р. Єдиний унікальний номер судової справи 150/23/25
Номер провадження 2-а/150/3/25
17 лютого 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
На розгляд суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивований тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 вересня 2024 року № 24/2354 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для її винесення слугувало те, що під час здійснення оповіщення громадян групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що у військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ.
Позивач не погоджується з підставами притягнення його до адміністративної відповідальності, вважає їх неправомірними, а тому звернувся до суду з позовом про скасування означеної постанови відповідача.
Позивач подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Судом двічі здійснювався виклик відповідача в судові засідання, про що свідчать наявні при матеріалах судової справи довідки про доставку судових документів до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний Суд та на офіційну адресу електронної пошти відповідача.
Втім, відповідач не вжив жодних заходів для скерування до суду відзиву на позовну заяву чи забезпечення явки до суду повноважного представника.
Крім цього, ухвалою суду від 04 лютого 2025 року постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні докази:
-належним чином засвідчену копію адміністративного протоколу № Т/24/1316 від 05 вересня 2024 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП громадянином ОСОБА_1 ;
-належним чином засвідчену копію рапорту старшого групи оповіщення щодо відсутності у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документу;
-копію відеозапису з нагрудної камери старшого групи оповіщення з фіксуванням подій, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно оскаржуваної постанови, що мали місце 05 вересня 2024 року.
Означеною ухвалою попереджено відповідача про наслідки її невиконання, а саме у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України (ст. 80 КАС України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Незважаючи на це, відповідач - суб'єкт владних повноважень ухвалу суду не виконав. Відомості щодо поважності причин невиконання ухвали суду не повідомив.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та наявні при ній докази дійшов висновку про задоволення адміністративного позову за наступних підстав.
Так, 19 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 24/2354, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Підставою винесення постанови слугував адміністративний протокол № Т/24/1316 від 05 вересня 2024 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП громадянином ОСОБА_1 ; рапорт старшого групи оповіщення щодо відсутності у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документу; відеозапис з нагрудної камери старшого групи оповіщення.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року постановлено витребувати у відповідача означені вище письмові докази, що слугували підставою для винесення оскаржуваної позивачем постанови.
Як свідчать довідки про доставку судової кореспонденції до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний суд та на офіційну адресу електронної пошти відповідача, ухвалу суду від 04 лютого 2025 року відповідачу доставлено того ж дня.
Втім, станом на дату судового розгляду, 17 лютого 2025 року за невідомих суду підстав, ухвала суду відповідачем не виконана. Причини неможливості виконання ухвали суду відповідач теж не повідомив.
Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
Відповідно до частин 1, 4 ст.11КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено.
Відповідно до п. 3 ч.3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на той факт, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210КУпАП та відповідно наявність складу вказаного адміністративного правопорушення, невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів, що слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови, неповідомлення суду про поважні причини невиконання ухвали про витребування доказів, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 24/2354 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 вересня 2024 року, винесена відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, без додержання законності та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 варто закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286 КАС України, суд-
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 24/2354 від 19 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН