79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.02.2025 Справа № 914/1512/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Плаксій В.В.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Домчак Лілії Миколаївни, м. Самбір Самбірського району Львівської області
про: стягнення коштів мікрогранту в розмірі 59 625,19 грн.
Представники сторін:
від позивача: Заканич М.В. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області в підсистему "Електронний суд" поступила позовна заява Львівського обласного центру зайнятості до відповідача: Фізичної особи-підприємця Домчак Лілії Миколаївни про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 59 625,19 грн.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024, справу № 914/1512/24 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2024, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 17.07.2024.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 19.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.08.2024 р., задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за вх. № 20453/24 від 19.08.2024. Судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/1512/24 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 18.09.2024.
Судове засідання, призначене на 18.09.2024 не відбулося, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та продовженням додаткової відпустки судді Долінській О.З. з 22.08.2024 по 14.12.2024 включно.
19.08.2024 представником відповідача подано на адресу суду в систему “Електронний суд» відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 20476/24, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.
26.08.2024 від представника позивача на адресу суду в систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив з додатками за вх. № 20929/24.
26.08.2024 представником позивача подано на електронну адресу суду аналогічну відповідь на відзив з додатками за вх. № 20880/24.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2024, підготовче судове засідання призначено на 28.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1512/24 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.02.2025.
12.02.2025 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 20929/24 від 26.08.2024 та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив позов задоволити повністю.
12.02.2025 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Від відповідача на адресу суду надійшла заява (вх. № 3889/25 від 13.02.2025), в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи № 914/1512/24 без участі відповідача та просить суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у поданому відзиві за вх. № 20476/24 від 19.08.2024.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1512/24.
В судовому засіданні 12.02.2025, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач згідно процедури встановленої Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок), отримав мікрогрант в сумі 250 000,00 грн.
Між сторонами було укладено договір від 21.11.2022, відповідач отримав на свій рахунок кошти в сумі 250 000,00 грн.
Позивач за результатами моніторингу виявив невідповідність закупленого обладнання з статтями витрат, що передбачені бізнес-планом, який подавався ФОП Домчак Л.М., з метою отримання мікрогранту.
Встановлено, зокрема, нецільова витрата коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану: 1) парогенератор Saturnino Maxi Portable_7k Battistella в сумі 20 859,99 грн. (закупівля даного обладнання не передбачена бізнес - планом); 2) за напрямком витрат «КО 101К220V (консол.) з биг-м Malkaн» стіл прасувальний консольного типу, модель ЕКО101К, напруга 220В, з поворотним бігелем в сумі 28139,61 грн, що на 10 539,61 грн більше, аніж передбачено було бізнес -планом (заплановано в сумі 17600,00 грн.); 3) за напрямом витрат «машинки прямострочні Jack A4F-D» із запланованих 5 швейних машинок прямострочних в загальній сумі 130 000,00 грн (вартістю однієї машинки - 26000), закуплено було 3 машинки, але на суму, що перевищує заплановану або не відповідає бізнес-плану, зокрема, закуплено машинку Jack-T1377Е-В на суму 40713,49 грн (переплачено 14 713,49 грн), машинку швейну А-4В-А-С Jack на суму 24300,62 грн (сума невикористаних коштів, що підлягають списанню 1 699,38 грн), швейну промислову машинку JUKI DDL8000ASMSNBAKN на суму 37 037,10 грн, переплачено 11 037, 10 грн більше, аніж передбачено бізнес планом; 4) за напрямком витрат «машинка швейна Jack JK-T783G-Z» на суму 78 400,00грн, придбано машинку швейну Jack JK-T783G-Z на суму 78 040,83 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 359,17 грн; 5) за напрямком витрат «оверлок чотирьохнитковий Jack JK Е4S-4-МОЗ/333» за 24 000,00 грн, придбано машинку швейну А4В-А-С Jack за 23 583, 55 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 416,45 грн.
Позивач зазначає, що за результатами моніторингу, на підставі акту від 18.08.2023 № 13, Львівським обласним центром зайнятості виставлено претензію від 21.12.2023 №10-4211/23 щодо повернення мікрогранту у розмірі 59 625,19 грн.
За результатами розгляду претензії, ФОП Домчак Л.М. надіслано 11.01.2024 до Львівського обласного центру зайнятості відповідь від 08.01.2024 (вх.№ 135/0/7-24) на претензію, у якій відповідач відмовляється повернути кошти мікрогранту.
Таким чином, за розрахунком позивача, відповідно до бізнес-плану, з загальної суми мікрогранту 250 000,00 грн, ФОП Домчак Л.М. нецільово витрачено 59 625,19 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь та понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву за вх. № 20476/24 від 19.08.2024, відповідач посилається на те, що відповідно до пп. 31 п. 10 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок), у заяві для фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців зазначаються такі відомості: 31) цільове призначення. Згідно наявної у матеріалах справи заявки на отримання гранту, сформованої у «Дія» (дана заява долучена позивачем до позовної заяви) - цільове призначення придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави). Відповідачка не змінювала профіль діяльності та використала грантові кошти саме для розвитку швейного цеху, у відповідності до абз. 2 п. 5 Порядку, тобто для придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідач зазначає, що придбання нею іншої моделі обладнання, ніж та, яка зазначена у бізнес плані, не може трактуватись як нецільове використання грантових коштів. Щодо парогенератора SaturninoMaxiPortable_7KBatitistella - варто зазначити, що даний генератор це обладнання, яке є необхідне для провадження господарської діяльності щодо пошиття одягу - використання його у інших цілях неможливе. Таким чином відповідач вважає, що закупівля даного приладу відбулась в межах цільового призначення, оскільки була здійсненою саме для провадження швейного бізнесу, в межах визначеного напрямку витрат та в межах суми наданого гранту.
Крім того, відповідач вказує про те, що позивач, за результатами проведення перевірки, зобов'язаний був прийняти рішення про повернення мікрогранту, яке би могло бути оскаржене до суду (не приймаючи такого рішення, Позивач фактично позбавив Відповідачку можливості оскарження рішення разом із результатами перевірки). На думку відповідача, саме чинне рішення про повернення мікрогранту, в якому би описувались підстави повернення, є індивідуально-правовим актом, який створює права та обов'язки для інших осіб та є юридично-правовою підставою для повернення мікрогранту згідно норм, які визначенні Порядком. Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак Позивач такого рішення не приймав, а відтак відсутні юридичні підстави для повернення грантових коштів.
Відповідач звертає увагу на те, що Позивач встановив дані обставини ще 08.08.2023 (акт № 13), а звернувся до суду майже через рік - у червні 2024 року. Тобто Відповідачка вільно користувалася даним обладнанням майже рік з моменту перевірки та майже 2 роки з моменту отримання мікрогранту - сплачувала податки на виконання умов договору, створила необхідну кількість робочих місць, а коли до завершення дії договору залишилось менше ніж пів року, та коли умови надання мікрогранту відповідачкою були майже виконані, Позивач вирішив звернутись із позовом щодо повернення грантових коштів. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволені позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (далі по тесту - Порядок), 26.10.2022 відповідачем подано заяву на отримання мікрогранту №540ALX та долучено проєкт бізнес-плану щодо розширення швейного бізнесу.
Згідно заяви та бізнес-плану відповідач просив надати йому мікрогрант у розмірі 250 000,00 грн
У зв'язку з відсутністю підстав для відмови у наданні мікрогранту, 11.11.2022 Державним центром зайнятості ухвалено рішення, яке оформлене наказом №121, про надання мікрогранту ФОП Домчак Л. М.
21.11.2022 між Державним центром зайнятості та ФОП Домчак Л. М. укладено договір про надання мікрогранту (заява про приєднання від 21.11.2022).
30.12.2022 на розрахунковий рахунок відповідача надійшли грантові кошти в сумі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 54-2666 від 30.12.2022.
В подальшому, вказані кошти в сумі 250 000,00 грн та власні кошти відповідача в сумі 2 675,19 грн були використані відповідачем на закупівлю швейного обладнання, а саме: 252 675,19 грн (250 000,00 грн грантових коштів та 2 675,19 грн власних коштів) для розвитку швейного цеху.
Керуючись п.21 Порядку, п.7 розділу IV Договору, Самбірською філією Львівського обласного центру зайнятості 18.08.2023 (акт № 13) був здійснений моніторинг та контроль виконання умов, укладеного з Домчак Лілією Миколаївною договору, шляхом виїзного огляду місця провадження господарської діяльності.
За результатами моніторингу, позивачем виявлено невідповідність закупленого обладнання з статтями витрат, що передбачені у бізнес-плані, який подавався Домчак Л.М. з метою отримання мікрогранту. Зокрема, встановлена нецільова витрата коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану: 1) парогенератор Saturnino Maxi Portable_7k Battistella в сумі 20 859,99 грн (закупівля даного обладнання не передбачена бізнес - планом); 2) за напрямком витрат «КО 101К220V (консол.) з биг-м Malkaн» стіл прасувальний консольного типу, модель ЕКО101К, напруга 220В, з поворотним бігелем в сумі 28139,61 грн, що на 10 539,61 грн більше, аніж передбачено було бізнес -планом (заплановано в сумі 17600,00 грн.); 3) за напрямом витрат «машинки прямострочні Jack A4F-D» із запланованих 5 швейних машинок прямострочних в загальній сумі 130 000,00 грн (вартістю однієї машинки - 26000), закуплено було 3 машинки, але на суму, що перевищує заплановану або не відповідає бізнес-плану, зокрема, закуплено машинку Jack- T1377Е-В на суму 40713,49 грн (переплачено 14 713,49 грн), машинку швейну А-4В- А-С Jack на суму 24300,62 грн (сума невикористаних коштів, що підлягають списанню 1 699,38 грн), швейну промислову машинку JUKI DDL8000ASMSNBAKN на суму 37 037,10 грн, переплачено 11 037, 10 грн більше, аніж передбачено бізнес планом; 4) за напрямком витрат «машинка швейна Jack JK-T783G-Z» на суму 78 400,00 грн, придбано машинку швейну Jack JK-T783G-Z на суму 78 040,83 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 359,17 грн; 5) за напрямком витрат «оверлок чотирьохнитковий Jack JK Е4S-4-МОЗ/333» за 24 000,00 грн, придбано машинку швейну А4В-А-С Jack за 23 583, 55 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 416,45 грн.
Отже, за розрахунком позивача, відповідно до бізнес-плану з загальної суми мікрогранту 250 000,00 грн, ФОП Домчак Л.М. нецільово витрачено 59 625,19 грн.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач нецільово витратив кошти мікрогранту в сумі 59 625,19 грн та просить їх стягнути на його користь, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
При ухваленні рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
Львівський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до Законів України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», “Про зайнятість населення».
Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок), визначено процедуру надання суб'єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.
Відповідно до п. 17 Порядку (в редакції від 19.11.2022), Рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
З допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», з метою отримання коштів мікрогранту, ФОП Домчак Лілією Миколаївною було подано до уповноваженого банку заяву №540ALX від 26.10.2022 та проєкт бізнес плану щодо розширення швейного бізнесу.
За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації, уповноваженим банком та проведеної співбесіди, Львівським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання Домчак Л.М. мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн (наказ ДЦЗ від 11.11.2022 № 121).
Згідно з абзацом 12 п. 8 Порядку, отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою- підприємцем або створити юридичну особу протягом 15 р.д. (в редакції від 19.11.2022) з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту. Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір про надання мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікроганту.
Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерством економіки України 06.07.2022 № 1969 “Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів».
Відповідно статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
21.11.2022 між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ) та ФОП Домчак Лілією Миколаївною (далі - отримувач) укладено договір про надання мікрогранту. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості з однієї сторони та суб'єктом господарювання з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як сторони, а кожний окремо як сторона.
При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ “Ощадбанк» (далі - договір про взаємодію), та Порядку .
Згідно п.1- п.4 розділу ІV договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.
На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
АТ "Ощадбанк", який є учасником програми надання грантів, володіє бізнес планом, повністю пропустив платіж та надав згоду, таким чином, на закупівлю відповідачем, швейного обладнання.
Згідно п.5 договору, у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору. Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.
Відповідач, подаючи бізнес-план, просив надати йому мікрогрант в сумі 250 000,00 грн. для розширення існуючого швейного бізнесу, шляхом закупівлі обладнання для пошиття військового одягу та спорядження.
В обґрунтування необхідності отримання вказаних коштів, відповідачем було зазначено приблизний перелік та ціну відповідного обладнання, зокрема: машинки прямострочні Jack A4F-D - 5 шт., сума витрат - 130 000,00 грн.; машинка швейна петельна 1 шт. Jack JK-T783G-Z, сума витрат - 78 400,00 грн.; оверлок чотирьохнитковий, 1 шт, Jack JK Е4S-4-МОЗ/333, сума витрат - 24 000,00 грн.; KO 101K 220V (консол) с биг-м Malkan, сума витрат - 17 600,00 грн. Загальна вартість обладнання: 359 920,00 грн., з них власний внесок - 109 920,00 грн. Обладнання необхідне для організації швейного виробництва.
Відповідно до п. 4 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (в редакції, на момент подання заяви), розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000,00 грн. та не перевищує: 150 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства; 250 000,00 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства.
Згідно з п. 5 Порядку (в редакції, на момент подання заяви) мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані); орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування).
Згідно форми бізнес-плану, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969, у розділі І зазначаються, зокрема: стаття витрат, сума та обґрунтування, де має бути детально описано використання грантових коштів (всі витрати суми мікрогранту) за статтями витрат та обґрунтування того, як це допоможе в досягненні поставлених цілей.
Згідно платіжної інструкції (МО) N 54-2666 (#1152284508814) від 30.12.2022 на розрахунковий рахунок відповідача надійшли грантові кошти в сумі 250 000,00 грн.
В подальшому, вказані кошти в сумі 250 000,00 грн та власні кошти відповідача в сумі 2 675,19 грн були використані відповідачем на закупівлю швейного обладнання, а саме: 40 713,49 грн. - машинка швейна Jack JK-T783G-Z; 24 300,62 грн - машинка швейна A4B-A-C Jack; 37 037,10 грн. - швейна промислова машина JUKIDDL8000 ASMNBAKN; 78 040,83 грн. - машинка швейна Jack JK-T783G-Z-1 шт.; 23 583,55 грн. - машинка швейна A4B-A-C Jack 1 шт.; 28 139,61 грн. - стіл прасувальний EKO101K 1 шт; 20 859,99 грн. - парогенератор Saturnino Maxi Portable_7k Battistella.
Тобто кошти мікрогранту були використані відповідачем саме на ті цілі (напрями/статті витрат), що були зазначені у бізнес-плані: для закупівлі швейного обладнання.
Однак, на покриття різниці та закупівлю інших передбачених бізнес планом об'єктів було потрачено власні кошти відповідача, чого не заперечує і позивач та не включає їх у позовні вимоги.
Водночас, Самбірською філією Львівського обласного центру зайнятості 18.08.2023 (акт № 13) був здійснений моніторинг та контроль виконання умов, укладеного з Домчак Лілією Миколаївною договору, шляхом виїзного огляду місця провадження господарської діяльності.
За результатами моніторингу, виявлено невідповідність закупленого обладнання з статтями витрат, що передбачені у бізнес-плані, який подавався Домчак Л.М. з метою отримання мікрогранту. Зокрема, встановлена нецільова витрата коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану: 1) парогенератор Saturnino Maxi Portable_7k Battistella в сумі 20 859,99 грн (закупівля даного обладнання не передбачена бізнес - планом); 2) за напрямком витрат «КО 101К220V (консол.) з биг-м Malkaн» стіл прасувальний консольного типу, модель ЕКО101К, напруга 220В, з поворотним бігелем в сумі 28139,61 грн, що на 10 539,61 грн більше, аніж передбачено було бізнес -планом (заплановано в сумі 17600,00 грн.); 3) за напрямом витрат «машинки прямострочні Jack A4F-D» із запланованих 5 швейних машинок прямострочних в загальній сумі 130 000,00 грн (вартістю однієї машинки - 26000), закуплено було 3 машинки, але на суму, що перевищує заплановану або не відповідає бізнес-плану, зокрема, закуплено машинку Jack- T1377Е-В на суму 40713,49 грн (переплачено 14 713,49 грн), машинку швейну А-4В- А-С Jack на суму 24300,62 грн (сума невикористаних коштів, що підлягають списанню 1 699,38 грн), швейну промислову машинку JUKI DDL8000ASMSNBAKN на суму 37 037,10 грн, переплачено 11 037, 10 грн більше, аніж передбачено бізнес планом; 4) за напрямком витрат «машинка швейна Jack JK-T783G-Z» на суму 78 400,00 грн, придбано машинку швейну Jack JK-T783G-Z на суму 78 040,83 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 359,17 грн; 5) за напрямком витрат «оверлок чотирьохнитковий Jack JK Е4S-4-МОЗ/333» за 24 000,00 грн, придбано машинку швейну А4В-А-С Jack за 23 583, 55 грн, сума невикористаних коштів, що підлягали списанню 416,45 грн.
Отже, за розрахунком позивача, відповідно до бізнес-плану з загальної суми мікрогранту 250 000,00 грн, ФОП Домчак Л.М. нецільово витрачено 59 625,19 грн.
Однак суд не погоджується з таким висновком позивача про нецільове використання коштів мікрогранту, з огляду на наступне.
Як вбачається із Порядку надання мікрогрантів, на момент подання заяви відповідачем було визначено наступні напрями: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані).
Станом на сьогодні за цим же Порядком є такі напрями витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту).
Відповідно до п. 3 розділу 13 Договору: Умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами.
Відповідно до п. 20 Положення, для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.
Відповідно до п. 2 розділу 14 Договору про надання мікрогранту, Договір укладено з урахуванням положень Порядку.
Таким чином, при тлумаченні змісту та умов договору необхідно керуватись чинною редакцією договору, затвердженої наказом Міністерства економіки України №17803 від 23.11.2023, а також нормами, які визначені чинним Порядком.
Відповідно до п. 1 розділу 4 Договору: використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.
Пп. 2 та 3 розділу 5 Договору встановлено, що мікрогрант надається для покриття напрямів витрат передбачених пунктом 5 Порядку. Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 Порядку, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.
Відповідно до п. 5 Порядку: мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); 3) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); 4) орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 5) орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); 6) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту); 7) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).
Не може вважатись нецільовим використанням коштів - їхня витрата на обладнання із тим самим функціоналом в межах того самого напрямку витрат та для досягнення тих цілей, які поставлені у бізнес плані.
Вказівка в обґрунтуванні статей витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну необхідного швейного обладнання не підміняє собою загальні напрями витрат та не означає, що саме ці речі та саме за таку ціну буде закуплено. Оскільки Порядок не вимагає отримувача гранту мати документи, що підтверджують точну ціну придбання того чи іншого майна станом на час складання бізнес-плану.
Суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не зобов'язує отримувача гранту вказувати в обгрунтуванні бізнес-плану точну ціну і назву речі, яку буде придбано за грантові кошти.
Так, згідно з п.21 Порядку, не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.
При поданні документів, для отримання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу відповідач подавав бізнес-план, форма якого передбачена Порядком.
Пунктом ІІІ додатку до Порядку визначено, що бізнес-план має містити детальний опис бізнес-процесів. Заповнення всіх полів є необхідним для захисту бізнес-плану та отримання мікрогранту. Кожне поле бізнес-плану заповнюється, використовуючи пояснення та поради для їх заповнення. Після надсиланням отримувачем заявки виправлення не допускаються.
У шаблонах перераховано ряд поширених параметрів, але вони можуть не в повному обсязі бути застосовані до бізнесу отримувача. Отримувач може додати необхідні елементи, які необхідні для розкриття інформації про його господарську діяльність, а також використати передбачене формою бізнес-плану поле для коментарів, щоб пояснити будь-які зроблені припущення, примітки або додаткові відомості, на які він хотів звернути увагу.
Усі вартісні показники бізнес-плану мають бути зазначені в гривнях з врахуванням податку на додану вартість.
Для оформлення бізнес-плану може також бути використано шаблон бізнес-плану, наданий Державним центром зайнятості, у вигляді файлу в форматі .xlsx (.xls), В такому випадку отримувач дотримується інструкцій, вказаних в самому файлі, та заповнює відповідні поля, що містить файл, відповідно до даних свого проекту.
Отримувач може отримати консультацію щодо заповнення бізнес-плану звернувшись до онлайн-підтримки через чат-бот Державної служби зайнятості.
Згідно п.ІІ додатку до Порядку щодо форми бізнес-плану встановлено, що бізнес-план повинен відображати всю діяльність, яку отримувач описав у своєму бізнес-плані. Аналіз і прогнозування грошових потоків дозволяє прораховувати прогнозні результати підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що дані вказуються за кожний квартал окремо (наростаючим підсумком в межах окремого періоду-кварталу). Дані за 4 квартали не підсумовуються.
Позивач покликається на абзаци 3, 4, 5, 7 п. 24 Порядку, зазначаючи, що у разі збільшення вартості предмета договору та/або зміни цільового призначення, про це має бути повідомлено Державний центр зайнятості та банк і внесено зміни до бізнес-плану.
Водночас у відповідача не було зміни цільового призначення, вартість предмета договору з постачальниками (продавцями) також не збільшувалась. Отже покликання позивача на п.24 Положення є безпідставним.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів» на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку та в строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 17.02.2025.
Суддя Долінська О.З.