Справа № 128/3985/24
17 лютого 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, що укладена між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості по якому 15.09.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000667, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрвоаної в АДРЕСА_2 , маючої вищу освіту, непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 15 веренся 2024 року біля 17 год. 30 хв., керуючи технічно справним трансопртним засобом марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. М.Сташка в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, буля будинку №7, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати траснпортним засобом, здійснила виїзд на ліве узбіччя, де допустила наїзд на електроопору.
Внаслідок дроржньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.09.2024 №1082, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, осадження шкіри обличчя та рани слизової оболонки верхньої губи, крововилив у м'які тканини голови, перелому кісто основи черепу, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забою речовини головного мозку та проривом крові в бічні шлуночки; закритої хребетно-спино-мозкової травми - повного розриву хребтового стовбура між 3-м та 4-м шийними хребцями з переломом поперечних відростків тіл хребців справа та надломом остистих відростків, розривом зв'язкового апарату, судинно-нервових сплетень мозкових оболонок та ушкодженням речовини спинного мозку.
Смерть ОСОБА_4 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_4 є прямий зв'язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_4 , могла утворитися 15.09.2024 в результаті дорожньо-транспортної пригоди та згідно п. 1.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», належить до тяжких ушкоджень, оскільки має ознаки небезпеки для життя в момент заподіяння.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевказаних обставин порушила вимоги п. 12.1 ПДР, відповідно до яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення ОСОБА_4 за вказаних обставин вимог п. 12.1 ПДР перебувають у причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті пасажира ОСОБА_4 .
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
30.09.2024 між прокурором відділу захисту дітей та протидії домашньому насильству Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024020000000667, та обвинуваченою у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468-470 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. З моменту ініціювання угоди залучено захисника ОСОБА_5 , який також підписав угоду, що надійшла до суду.
Відповідно до зазначеної угоди, обвинувачена ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчинені кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. При цьому сторони узгодили та підозрювана ОСОБА_4 дала згоду на призначення їй покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Викладені істотні обставини для вказаного кримінального провадження, наслідки укладення, затвердження, невиконання угоди.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримала укладену із ОСОБА_4 угоду, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України та просила ухвалити вирок, яким призначити узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання, ОСОБА_4 надає згоду на вид та розмір покарання, що вказаний в угоді, їй роз'яснено наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просила затвердити дану угоду.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що угоду підписала без будь-якого впливу, здатна реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 підтвердив позицію обвинуваченої, заявив про відсутність будь-якого впливу на обвинувачену, добровільність укладення нею угоди та просив затвердити угоду у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 , яка визнана потерпілою, під час досудового розслідування надала прокурору письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченою угоди про визнання винуватості, не заперечувала щодо затвердження вказаної угоди. Претензій до ОСОБА_4 вона не має. Дала згоду на визначену в угоді міру покарання. Дану позицію потерпіла ОСОБА_6 також підтвердила і в підготовчому судовому засіданні, не заперечувала щодо затвердження угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винувато, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, є кримінальним правопорушенням проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, огляду матеріалів кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення у вчиненні якого вона визнає себе винуватою та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу захисту дітей та протидії домашньому насильству Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.
Таким чином, судом в підготовчому судовому засіданні встановлено те, що ОСОБА_4 вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а тому її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/102-24/18689-ІТ від 25.09.2024 в сумі 2785,65 грн., №СЕ-19/102-24/18591-ІТ від 24.09.2024 в сумі 2650,48 грн..
Заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2024 (справа №127/30643/24) слід скасувати.
Речові докази - автомобіль «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання на території спеціального майданчику ГУНП у Вінницькій області, що в м. Вінниці, вул. Генерала Арабея, 17, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 виданого 11.12.2020 ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_7 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження - повернути власнику ОСОБА_7 .
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_4 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості по якому 15.09.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000667, укладену 30 вересня 2024 року між прокурором відділу захисту дітей та протидії домашньому насильству Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2024 року покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з 17 лютого 2025 року, тобто з дня проголошення вироку.
Скасувати арешт з майна - «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , що накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2024.
Речові докази - автомобіль «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання на території спеціального майданчику ГУНП у Вінницькій області, що в м. Вінниці, вул. Генерала Арабея, 17, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 виданого 11.12.2020 ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_7 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження - повернути власнику ОСОБА_7 .
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане Центр ДАІ 0502 18.09.2015 на ім'я ОСОБА_4 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/102-24/18689-ІТ від 25.09.2024 в сумі 2785,65 грн., №СЕ-19/102-24/18591-ІТ від 24.09.2024 в сумі 2650,48 грн..
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1