ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/1000/22 (909/133/25)
17.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І. Є., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 1149/25 від 10.02.2025) Дочірнього підприємства "М'ясокомбінат "Зоря" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 29, офіс 2) в особі ліквідатора Дочірнього підприємства "М'ясокомбінат "Зоря" арбітражного керуючого Бойка Олега Васильовича (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 38 оф. 304) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання недійсними правочинів (договорів) укладених боржником у справі № 909/1000/22 про банкрутство Дочірнього підприємства "М'ясокомбінат "Зоря" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32679858),
ліквідатор Дочірнього підприємства "М'ясокомбінат "Зоря" - арбітражний керуючий Бойко Олег Васильович через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області, в межах справи № 909/1000/22 про банкрутство Дочірнього підприємства "М'ясокомбінат "Зоря" (далі також - ДП "М'ясокомбінат "Зоря") із заявою про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1492 га (кадастровий номер 5624684900:17:022:0322) від 19.11.2015 № 1119, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу адмінбудинку з автоваговою та фірмовим магазином загальною площею 1162,2 м2, від 19.11.2015 № 1127, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу головного корпусу загальною площею 2784,9 м2, від 19.11.2015 № 1135, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі каналізаційно-насосної станції загальною площею 26,4 м2, від 19.11.2015 № 1143, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі енергетиків загальною площею 120,1 м2, від 19.11.2015 № 1131, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу трансформаторної загальною площею 46,0 м2, від 19.11.2015 № 1151, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі сточних вод, загальною площею 203,7 м2, від 19.11.2015 № 1123, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу котельні площею площею 405,1 м2, від 19.11.2015 № 1147, зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу, Рівненської області Олинець Ольгою Володимирівною.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2025, для розгляду справи № 909/1000/22 (909/133/25), на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено суддю Горпинюка І. Є.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Відповідно до частини другої статті 161 Господарським процесуальним кодексом України (далі також - ГПК України) заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Виходячи з наведеного, подана ліквідатором ДП "М'ясокомбінат "Зоря" заява про визнання недійсними правочинів укладених боржником за змістом є позовною заявою, і повинна розглядатись, з урахуванням вимог статті 7 КУзПБ, у відокремленому позовному провадженні, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (справи № 909/1000/22 про банкрутство ДП "М'ясокомбінат "Зоря").
Разом з тим, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
Згідно зі статтями 41, 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Склад учасників у справі про банкрутство визначений у статті 1 КУзПБ, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Отже, суб'єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі №923/719/17 (910/618/21)).
Іншими словами, учасниками справи відокремленого позовного провадження, що розглядаються в межах справи про банкрутство, є позивач, відповідач та треті особи (ч. 1 статті 41 ГПК), а не всі учасники провадження справи про банкрутство, визначені статтею 1 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.
Так, положеннями ст. 162, 164, 172 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви та додатків до неї.
Однак зазначені вимоги позивач дотримав не в повному обсязі.
По-перше, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Частиною 2 статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "М'ясокомбінат "Зоря" (боржник у справі № 909/1000/22 про банкрутство ДП "М'ясокомбінат "Зоря") не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю на запит суду від 13.02.2025 № 7071605 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Відсутність у ДП "М'ясокомбінат "Зоря", зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС є підставою для залишення позовної заяви без руху із зазначенням судом обов'язку ДП "М'ясокомбінат "Зоря" зареєструвати такий електронний кабінет.
При цьому суд звертає увагу арбітражного керуючого Бойка О. В., що зазначені вище процесуальні наслідки, застосовуються судом також у випадках, наявності електронного кабінету у ліквідатора банкрута, оскільки арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника; в даному випадку арбітражний керуючий Бойко О. В. діє як представник юридичної особи - ДП "М'ясокомбінат "Зоря".
Такої ж позиції, щодо необхідності юридичної особи - банкрута зареєструвати електронний кабінет дотримується і Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 20.12.2024 у справі № № 910/4918/21 (910/1820/24).
По-друге, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 КУзПБ склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Як слідує з ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі.
Однак, на першій сторінці поданої заяви зазначено: заявник - Бойко Олег Васильович (представник заявника); боржник (відповідач) - ОСОБА_1 ; кредитор: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області; кредитор: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; інша особа: Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області.
Всупереч цьому, на 2-3 стор. позовної заяви зазначено: позивач - Дочірнє підприємство "М'ясокомбінат "Зоря" в особі ліквідатора ДП "М'ясокомбінат "Зоря" арбітражного керуючого Бойка О. В., відповідач - ОСОБА_1 ; треті особи: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області.
Отже при складенні заяви допущено суперечність, адже в одному місці банкрута - ДП "М'ясокомбінат "Зоря" взагалі не зазначено, а заявником (представником заявника) - Бойка О.В. (стор. 1), а в іншому місці позивачем визначено ДП "М'ясокомбінат "Зоря" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бойка О. В. (стор. 2).
Зазначені суперечності не дозволяють суду встановити дійсних сторін та учасників справи.
Крім того, такого процесуального статусу як "заявник", "кредитори", "інші особи" Господарський процесуальний кодекс України у справах позовного провадження не містить.
За наведеного, суд звертає увагу ліквідатора ДП "М'ясокомбінат "Зоря", що при оформленні цієї заяви слід зазначити правильний процесуальний статус кожного з учасників справи.
Також ГПК передбачає також можливість участі третіх осіб у справі. При цьому суд звертає увагу арбітражного керуючого Бойка О. В., що згідно процесуальних норм позивач тільки заявляє клопотання щодо залучення третіх осіб до участі у справі. Однак, у поданій заяві не обґрунтовано підстав залучення до участі в справі третіх осіб, не заявлено в позовній заяві чи окремо від неї відповідного клопотання про залучення таких третіх осіб учасниками справи, не зазначено на чиїй стороні (позивача чи відповідача) необхідно залучити до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
По-третє, відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 3 названого Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривні.
У цій справі заявлено вимогу про визнання недійсними вісьмох правочинів (договорів) укладених боржником, тобто - вісім вимог немайнового характеру.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву у цій справі подано через систему "Електронний суд", тому позивач має право застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В контексті викладеного, за звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальну суму 19 379,20 грн (8 х 3028 х 0,8).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, до останньої позивачем не додано доказів сплати судового збору за її подання.
Водночас, разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 1150/15 від 10.02.2025), в якому ліквідатор ДП "М'ясокомбінат "Зоря" арбітражний керуючий Бойко О. В. просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, до ухвалення судового рішення.
Така позиція мотивована тим, що ДП "М'ясокомбінат "Зоря" перебуває у стадії ліквідації, господарська діяльність боржником не здійснюється. Відтак, матеріальне становище банкрута позбавляє можливості в даний час сплатити судовий збір.
При цьому ліквідатор звертає увагу суду, що кредиторами у справі № 909/1000/22 про банкрутство ДП "М'ясокомбінат "Зоря" фонд авансування витрат арбітражного керуючого не створювався.
Крім того, відповідно до інформації наданої ГУ ДПС в Івано-Франківській області (вих. № 14421/6/09-19-13-02-06 від 11.10.2023) у ДП "М'ясокомбінат "Зоря" відсутні відкриті рахунки в установах банків.
У поданому клопотанні ліквідатор ДП "М'ясокомбінат "Зоря" зазначає, що ним вживаються заходи щодо виявлення та повернення майна банкрута до складу ліквідаційної маси, що в подальшому дозволить погасити кредиторську заборгованість банкрута - ДП "М'ясокомбінат «Зоря", у тому числі щодо сплати судового збору.
Також арбітражний керуючий покликається на те, що одним із кредиторів у справі № 909/1000/22 про банкрутство ДП "М'ясокомбінат "Зоря" є ГУ ДПС в Івано-Франківській області, по якому за боржником станом на 03.02.2025, обліковується податковий борг в сумі 35 217 456,01 грн.
Відтак, у разі задоволення позову та подальшого продажу майна банкрута можуть бути задоволенні вимоги ДПС, що є наповненням державного бюджету України.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Справа №909/1225/14 (909/549/22) до вищевказаних категорій справ не належить.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2021 по справі № 01/10/5026/779/2011 суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду, що на арбітражного керуючого не розповсюджується норма статті 5 Закону України "Про судовий збір". При цьому Верховний Суд зазначив, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (така ж правова норма наявна і в ч. 2 статті 10 КУзПБ). Розділяючи правосуб'єктність арбітражного керуючого, як самозайнятої особи, та як представника боржника у справі про банкрутство, Верховний Суд зазначив, що оскільки арбітражний керуючий діє від імені підприємства-боржника у межах наданих повноважень, така особа поряд з самостійною процесуальною дієздатністю наділена також і процесуальною дієздатністю підприємства-банкрута.
При цьому у постанові від 18.03.202 по справі № 912/1231/15-г Верховний Суд дійшов висновку, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Статтею 30 КУзПБ врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 30 КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Крім того, згідно з ч. 5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі.
При цьому відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Водночас, суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з негативним фінансовим станом та інші наведені позивачем обставини, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
По-четверте, відповідно до ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відтак, до заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника не додано копії (або оригінал) останніх.
У переліку додатків до заяви містяться копії зазначених договорів, але фактично копії таких ліквідатором не подано.
За наведеного, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 4, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора ДП "М'ясокомбінат Зоря" вих. № 07/02-25/1 від 10.02.2025 (вх. № 1150/25 від 10.02.2025) про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ( вх. № 1149/25 від 10.02.2024) залишити без руху.
Ліквідатору ДП "М'ясокомбінат "Зоря" арбітражному керуючому Бойкові Олегу Васильовичу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви, а саме, надати Господарському суду Івано-Франківської області:
- докази реєстрації ДП "М'ясокомбінат "Зоря" (створення електронного кабінету) в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд"; ДП "М'ясокомбінат "Зоря" зобов'язане зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України;
- зазначити правильний процесуальний статус кожного з учасників справи, в тому числі визначити хто є позивачем у справі;
- докази, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 19 379,20 грн;
- копії (або оригінали, дублікати) оспорюваних договорів;
- визначитись щодо заявлення клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб, і в разі заявлення такого клопотання зазначити: підстави залучення до участі в справі третіх осіб, вказати на чиїй стороні їх необхідно залучити до участі в справі.
Роз'яснити арбітражному керуючому Бойкові Олегу Васильовичу положення частин 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І. Є. Горпинюк