номер провадження справи 6/6/24
17.02.2025 Справа № 908/3322/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/3322/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (03117, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 15 931,72 грн.
Процесуальні дії по справі.
23.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд», вх.№3662/08-07/24 від 23.12.2024) Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» про стягнення грошової суми в розмірі 15931,72 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.12.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3322/24 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 у справі № 908/3322/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС та отримали ухвалу суду в електронному вигляді 25.12.2024.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 23.01.2025 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 17.02.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернувся з позовом до суду до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 15931,72 грн, з яких 13063,80 грн страхове відшкодування, 1728,28 грн пеня, 242,00 грн три проценти річних, 897,64 грн інфляційне збільшення.
В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на те, що між позивачем та ПП «Укрпалетсистем» було укладено договір добровільного страхування майна №FO1531684 від 25.04.2023, за умовами якого було застраховано ризик збитків страхувальника.
26.11.2023 о 16.20 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Leaf» НОМЕР_1 , в м.Одесі по вул. Отамана Головатого 157А, залишив автомобіль на АЗС не вживши всіх заходів, що допустило його самовільній рух, а саме транспортний засіб здійснив наїзд на бачок для сміття та стовп, внаслідок чого завдав майнових збитків ПП «Укрпалетсистем». Постановою Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідно до умов Договору страхування та на підставі заяви про виплату ПП «Укрпалетсистем» Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 26 127,60 грн власникові майна.
Оскільки цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована як Позивачем (поліс страхування № ЕР 212287466), так і відповідачем (поліс ЕР 215975717), позивач заявляє до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 50% від сплаченого позивачем страхового відшкодування, що складає 13063,80 грн.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо виплати частини страхового відшкодування, позивачем нарахована пеня в розмірі 1728,28 грн, три проценти річних в розмірі 242,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 897, 64 грн.
Від відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРЕДО» 30.12.2024 надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі Електронний суд 29.12.2024), за змістом якого відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 13 063,80 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат заперечує. При цьому вказує, що надіслана позивачем претензія стосувалась виплати страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 26 127,60 грн на підставі договору добровільного страхування майна ПП «Укрпалетсистем», а не за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зауважує, що до претензії позивачем не додано всіх необхідних документів для її розгляду відповідачем.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» (Позивач) та ПП УКРПАЛЕТСИСТЕМ (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна № FO 01531684 від 25.04.2023 року. Згідно умов даного договору, було застраховано серед іншого рухоме майно Страхувальника. Строк дії договору встановлено з 00 год. 00 хв. 26.04.2023 до 24 год. 00 хв. 25.04.2024, франшиза - 0,000%.
26.11.2023 о 16.20 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Отамана Головатого, 157А, залишив автомобіль на АЗС не вживши всіх заходів, що допустило його самовільній рух, а саме транспортний засіб здійснив наїзд на бачок для сміття та стовп. В результаті дорожньої транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тим самим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.12 «Правил дорожнього руху».
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно Зведеного кошторисного розрахунку ПП «Укрпалетсистем» та рахунку на оплату №203 від 20.12.2023, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Коростень-МБО» покупцеві ПП «Укрпалетсистем», вартість ремонту колони навісу та заміна урни складає 27 157,00 грн.
02.01.2024 позивач відповідно до умов Договору страхування, на підставі заяви про настання події із застрахованим майном від 28.11.2023, заяви про виплату страхового відшкодування, здійснив виплату страхового відшкодування на користь ПП «Укрпалетсистем» в розмірі 26 127,60 грн, що підтверджується страховим актом № 01811/07/523 від 29.12.2023 та платіжною інструкцією №11931 від 02.01.2024.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan Leaf» державний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії ЕР № 215975717, діючий станом на 26.11.2023, франшиза 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду майну 160 000,00 грн, та у позивача - страхований поліс ЕР №212287466.
17.01.2024 Позивач направив відповідачеві заяву на виплату страхового відшкодування № 00234/5224 в порядку суброгації, яка отримана відповідачем 22.01.2024. За текстом заяви позивач вказав винну у ДТП особу - ОСОБА_1 , марка ТЗ та державний номер: «Nissan Leaf», BH4662YA, страховик - ТДВ «СК «Кредо», поліс №ЕР 215975717, надав перелік документів, що підтверджують факт настання страхової події та перерахування страхового відшкодування на рахунок ПП «Укрпалетсистем».
Відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування позивачеві не сплатив, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення в порядку суброгації суми в розмірі 13063,80 грн, пені за період 23.04.2024 - 23.10.2024 у розмірі 1 728,28 грн, трьох процентів річних за період 23.04.2024 - 04.12.2024 в розмірі 242,00 грн та інфляційних втрат за період 23.04.2024-04.12.2024 в розмірі 897,64 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
З положень статті 979 ЦК України слідує, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ст. 980 ЦК України, об'єктом страхування можуть бути, зокрема майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати,відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Відповідно до частин 3,4 ст. 109 Закону України «Про страхування» у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.
Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав свої зобов'язання перед страхувальником ПП «Укрпалетсистем» за договором добровільного страхування майна № FО-01531684 від 25.04.2023, на підставі страхового акту №01811/07/523 від 29.12.2023 та заяви страхувальника, здійснив страхову виплату в сумі 26127,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11931 від 02.01.2024.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Як унормовано ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вже зазначалось вище, 26.11.2023 о 16.20 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Leaf» НОМЕР_1 , в м.Одесі по вул. Отамана Головатого 157А, залишив автомобіль на АЗС, не вживши всіх заходів, що допустило його самовільній рух, а саме транспортний засіб здійснив наїзд на бачок для сміття та стовп, внаслідок чого завдав майнових збитків ПП «Укрпалетсистем». Постановою Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV в редакції станом на 01.01.2024, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована за договором обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, поліс №215975717 в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО».
Крім того, зазначена вище особа має оформлений поліс страхування в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» - позивач у справі.
Згідно статті 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Ураховуючи викладене, позивач - ПрАТ «Страхова група «ТАС», виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО», в розмірі п'ятдесяти відсотків виплаченого позивачем страхового відшкодування - 13 063,80 грн (26127,60/2).
Як зазначалося судом вище, 30.12.2024 до суду від відповідача за підписом представника за довіреністю ТДВ «СК «КРЕДО» Чарваєвої А.О., надійшов відзив, згідно якого ПрАТ «СГ «ТАС» визнає частину позовних вимог ТДВ «СК «КРЕДО», а саме в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 13063,80 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
З положень ч. 4 ст. 191 ГПК України слідує, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відзив, в якому зазначено про визнання позову в сумі 13063,80 грн підписано представником за довіреністю ТДВ «СК «КРЕДО» Чарваєвою А.О. Згідно довіреності у порядку передоручення від 27.03.2024, сформованої в системі «Електронний суд», генеральний директор ТДВ «СК «КРЕДО» Кривцун В.В. уповноважив в порядку передоручення Чарваєву А.О. представляти інтереси ТДВ «СК «КРЕДО» в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ «СК «КРЕДО». Внаслідок цього суд на підставі ч. 2 ст. 46, ст. 191, ч. 6 ст. 236 ГПК України дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 13063,80 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 13063,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період 23.04.2024 - 23.10.2024 у розмірі 1 728,28 грн, три проценти річних за період 23.04.2024 - 04.12.2024 в розмірі 242,00 грн та інфляційні втрати за період 23.04.2024-04.12.2024 в розмірі 897,64 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування за наявності відповідних правових підстав для цього є грошовим зобов'язанням страховика. Тому, в разі прострочення виконання даного зобов'язання до страховика може бути застосовано відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену статтею 625 Цивільного кодексу України.
Правова позиція стосовно наявності підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виплати страховиком відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Норма вказаної статті не містить обмежень щодо її застосування виключно у правовідносинах між страховиком і страхувальником за полісом ОСЦПВВНТЗ, тому суд дійшов висновку про можливість застосування даної відповідальності до відповідача у зв'язку з простроченням ним виплати страхового відшкодування на користь особи, яка має право на таке відшкодування, в даному випадку - позивача.
Відповідно до наданих позивачем доказів, факт порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної виплати страхового відшкодування є доведеним.
Як свідчать матеріали справи 17.01.2024 позивачем була направлена відповідачеві заява № 00234/5224 від 11.01.2024 про виплату страхового відшкодування, яку відповідач отримав 22.01.2024.
Положеннями п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Тобто строк для виплати страхового відшкодування становить 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Ураховуючи наведені вище положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», граничним строком виконання відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування є 22.04.2024.
Відповідач у встановлений строк своїх грошових зобов'язань не виконав, вмотивованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачеві не надіслав.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо надання позивачем неповного пакету документів для прийняття ним рішення про виплату страхового відшкодування, оскільки матеріали справи свідчать про зворотне. Відповідач належних та допустимих доказів звернення до позивача з проханням надати йому відповідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування суду не надав.
Суд, перевіривши розрахунки трьох процентів річних за період 23.04.2024-04.12.2024 та інфляційних втрат за період прострочення травень - жовтень 2024, вважає їх правильними. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних за період 23.04.2024 - 04.12.2024 в розмірі 242,00 грн та інфляційних втрат за період 23.04.2024-04.12.2024 в розмірі 897,64 грн підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені, суд визнає його помилковим у зв'язку з неправильним визначенням періоду її нарахування.
Так, позивачем заявлено до стягнення пеня в розмірі 1728,28 грн за період 23.04.2024 - 23.10.2024 р. При цьому суд зазначає, що кінцевою датою нарахування пені має бути 22.10.2024 р.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
За частинами 2, 3 ст. 254 ЦК України до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Ураховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня за період прострочення 23.04.2024 - 22.10.2024 в сумі 1718,99 грн.
В решті вимог про стягнення пені суд відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За приписами ст. 42 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).
Ураховуючи, що відповідач у поданому відзиві до початку розгляду справи по суті визнав позов в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 13063,80 грн, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % судового збору - у розмірі 993,17 грн (50% від встановленого судом розміру судового збору, що підлягав до сплати за подання цієї позовної заяви - 2422,40 грн, пропорційно розміру визнаних відповідачем позовних вимог).
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1427,82 грн судового збору.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що ПрАТ «Страхова група «ТАС» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (платіжна інструкція № 34012 від 04.11.2024).
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого ПрАТ «Страхова група «ТАС» судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) - 13063,80 грн (тринадцять тисяч шістдесят три грн 80 коп.) страхового відшкодування, 242,00 грн (двісті сорок дві грн 00 коп.) три проценти річних, 897,64 грн (вісімсот дев'яносто сім грн 64 коп.) інфляційних втрат, 1718,99 грн (одну тисячу сімсот вісімнадцять грн 99 коп.) пені та 1427,82 грн (одну тисячу чотириста двадцять сім грн 82 коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повернути на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243 (03117, м. Київ, пр. Перемоги, буд 65) з Державного бюджету України суму 993,17 грн (дев'ятсот дев'яносто три гривні 17 коп.) судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією № 34012 від 04.01.2024 на суму 3028,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 17.02.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько