вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.02.2025м. ДніпроСправа № 904/3569/23
За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань: Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Бова Я.О.
Відповідача - Балдинюк М.Ю.
Позивач просив стягнути з Відповідача 382 353 634,19 грн. - боргу за послуги з передачі електричної енергії за період з листопада 2021 по травень 2023, 7 572 081,55 грн. - пені, 17 853 962,87 грн. - штрафу, 12 121 404,48 грн. - 3 % річних, 56 176 988,08 грн. - індексу інфляції.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що сторони уклали Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0147-02024 на підставі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі. У подальшому, умови Договору викладені в нових редакціях, зокрема, додаткових угодах від 21.09.2021, від 28.12.2021 та від 17.01.2023 (чинна редакція Договору). Предметом Договору є надання Позивачем (за Договором - ОСП) послуг з передачі електричної енергії та оплата цих послуг Відповідачем (за Договором - Користувач). Аналізуючи Договір та додаткові угоди, Відповідач робить висновок, що Договором встановлений наступний порядок розрахунків: поетапна сплата планової вартості послуги у розрахунковому періоді з розбивкою на п'ять платежів; сплата фактичної вартості послуги у періоді наступному за розрахунковим. Відповідно, зобов'язання Користувача зі сплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, а зобов'язання з фактичної оплати розпочинається у строк, встановлений п. 5.5. Договору, тобто з моменту отримання акту приймання-передачі послуги. Щодо нарахування 3 % річних, то період прострочення Позивач рахує, виходячи зі встановленого п. 5.1. Договору строку оплати планових платежів до кінця розрахункового періоду, тобто до останнього дня розрахункового періоду, оскільки зобов'язання зі сплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця. З урахуванням п. 5.1.-5.6. Договору Відповідач вважає, що відповідальність за неоплату послуги з передачі електричної енергії у вигляді 7 % штрафу, може наставати лише за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акту приймання-передачі, і термін такого прострочення має становити більше 30 календарних днів. З наявних у справі доказів, за період листопад 2021 - лютий 2022 у користувача відсутнє прострочення розрахунків більше ніж 30 календарних днів, а тому, в силу п. 5.6. Договору, відсутні підстави для нарахування 7 % штрафу. Крім того, керуючись листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1., та на виконання п. 10.1. Договору Відповідач листом № 27/1947 від 01.06.2022 повідомив Позивача про настання форс-мажорних обставин. Враховуючи зазначене, через настання форс-мажорних обставин унеможливлено виконання зобов'язань з боку Відповідача у повному обсязі. Також Позивач у своєму листі від 02.12.2022 повідомив Відповідачеві про виникнення форс-мажорних обставин за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0147-02024 від 01.01.2019 з посиланням на лист ТПП України про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин. Отже, Позивач у справі визнає даний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, як підтвердження настання форс-мажорних обставин і взагалі їхню дію на даний час. За твердженням Відповідача, подання позову про стягнення боргу за Договором за період з 24.02.2022 є передчасним, оскільки строк виконання зобов'язань за Договором, які виникли після 24.02.2022 ще не настав. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 25.02.2022 N 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (назва із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 N 413) постановила (у редакції від 27.02.2022): рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"; у редакції від 26.04.2022: підп. 16 п. 1: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. Оскільки Позивач є суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, тому постанови НКРЕКП, зокрема і Постанова N 332, є обов'язковими до виконання для Позивача. Отже, у період з 27.02.2022 по теперішній час діяли обмеження щодо застосування оператором системи передачі, яким є Позивач, до електропостачальника (Відповідача у справі) заходів щодо нарахування пені і штрафу, які не враховані Позивачем у своєму розрахунку. У відзиві, Відповідач просить застосувати строк позовної давність щодо нарахування штрафних санкцій за період листопад 2021 - червень 2022.
Від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній звертає увагу, що відповідно до ч. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому цей строк продовжувався. Відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 -259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій за період з 01.11.2021 по 30.06.2022, Позивач стверджує, що нарахування здійснювалися відповідно до чинного законодавства, зокрема з урахуванням Постанови НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у редакції, що діяла до 27.01.2021 та Постанови НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766". Крім того, посилання Відповідача на форс-мажорні обставини та звільнення від відповідальності є безпідставними, оскільки Позивач не отримував відповідне повідомлення про настання обставин непереборної сили від Відповідача, як того передбачає Договір. Відповідачем не надано жодних підтверджуючих документів, що обґрунтовують позицію Відповідача з цього питання. Використання загального офіційного листа ТПП України 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання через військову агресію російської федерації проти України не є належним та допустимим доказом.
Від Відповідача надійшло клопотання про витребування у Позивача обґрунтованого розгорнутого розрахунку заборгованості, пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат з вказанням обчислення суми боргу, процентної ставки, порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм заборгованості та підстави такого нарахування.
Від Позивача надійшов розгорнутий розрахунок індексу інфляції та 3 % річних.
07.11.2023 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 379 496 515,61 грн. боргу за листопад 2022 по вересень 2023, 7 572 081,73 грн. - пені, 12 982 748,35 грн. - штрафу, 15 966 783,02 грн. - 3 % річних, 38 167 337,19 грн. - індексу інфляції.
Від Відповідача надійшло заперечення на клопотання Позивача про зменшення позовних вимог, мотивоване тим, що вимоги Позивача, викладені в заяві про зменшення позовних вимог, що полягають у стягненні з Відповідача основної заборгованості за Договором за нові періоди - червень-вересень 2023 року, а також додатково нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат за нові розрахункові періоди є фактично новими позовними вимогами, які не заявлялись Позивачем у первісній позовній заяві, що фактично тягне за собою зміну предмету та підстав позову. Разом з тим, з доданого Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунку боргу та компенсаційних втрат за Договором станом на 20.10.2023 вбачається, що Позивач збільшив розмір попередньо заявлених позовних вимог шляхом збільшення періоду нарахування 3% річних, а саме - кінцеву дату первісного нарахування - 30.06.2023 замінено кінцевою датою - 20.10.2023.
Дане заперечення суд не прийняв, оскільки Позивач змінив лише предмет позову за тих же підстав - прострочення виконання зобов'язання.
22.11.2023 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 45 246 237,10 грн. основного боргу за період листопад 2022 - травень 2023, мотивована тим, що ця сума добровільно сплачена Відповідачем.
Від Відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити в задоволення позовних вимог, з підстав аналогічним викладеним у відзиві та заявах по суті.
11.12.2023 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 34 072 000,00 грн. основного боргу за період грудень 2022 - січень 2023, мотивована добровільною сплатою Відповідачем частини боргу .
11.12.2023 від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 390 032 085,59 грн. боргу за період з грудня 2022 по жовтень 2023, 7 572 081,73 грн. - пені, 12 982 748,35 грн. - штрафу, 16 850 628,88 грн. - 3 % річних, 41 312 867,20 грн. - індексу інфляції.
Від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу та пені на 99 %, обґрунтовуючи дане клопотання Відповідач посилається на: введення воєнного стану в України, як наслідок, настання форс-мажорних обставин; збільшення дебіторської заборгованості за останні три місяці на 105 875 879,98 грн., а за період війни на 874 706 043,02 грн., що складає 285,36%; належність Відповідача до критичного сектору економіки; наявність збитковості Відповідача.
26.01.2024 Позивач подав додаткові пояснення щодо того, як проводився розрахунок стягуваної суми.
06.03.2024 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 173 838 758,50 грн., добровільно сплачених Відповідачем.
06.03.2024 від Позивача надійшли додаткові пояснення в яких останній зазначив, що Відповідач оплатив частину основного боргу в розмірі 182 946 952,83 грн. за період грудень 2022 - квітень 2023, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі в цій частині.
05.04.2024 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 199 006 199,64 грн. основного боргу, добровільно сплачених Відповідачем.
В ухвалі від 29.04.2024, суд запропонував до судового засідання Позивачеві надати розрахунок стягуваної суми, з урахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22; Відповідачеві надати контр-розрахунки стягуваної Позивачем суми (за наявності).
29.05.2024 від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що беручи до уваги п. 10.1. Договору, Позивач не має права вимагати від Відповідача виконання зобов'язань з оплати послуги з передачі електричної енергії у зв'язку з тим, що строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати за період грудень 2022 - жовтень 2023, відповідно до позовних вимог не настав через автоматичне відкладення цього строку до відповідно до часу, протягом якого діють форс-мажорні обставини. На підтвердження настання форс-мажорних обставин Відповідач надав Сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-1047 від 23.05.2024.
Від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 259 069 081,01 грн. основного боргу, добровільно сплачених Відповідачем.
10.06.2024 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 284 420 081,01 грн. основного боргу, добровільно сплачених Відповідачем.
Від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних інструкцій, як доказ оплати на загальну суму 1 075 284,58 грн.
05.07.2024 від Позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 292 346 098,33 грн. та повернення частини сплаченого судового збору.
Від Позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо стягнення пені за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 у розмірі 3 991 708,06 грн. та штрафу за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 у розмірі 6 638 219,63 грн. на підставі підп. 16 п. 1 Постанови № 332 НКРЕКП (доповненим відповідно до постанови від 26.04.2022 № 413).
Позивач надав розрахунок стягуваної суми, з урахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
08.07.2024 від Позивача надійшли пояснення у справі, в яких уточнено позовні вимоги, Позивач просить стягнути з Відповідача основної заборгованості - 97 685 987,26 грн., 3 % річних - 21 154 668,84 грн., суми інфляційного збільшення - 50 065 280,45 грн., пені (подвійна облікова ставка НБУ) - 3 580 373,67 грн., 7 % штрафу - 6 344 528,72 грн.
09.07.2024 від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 302 910 153,75 грн. основного боргу, добровільно сплачених Відповідачем.
02.09.2024 Позивач надав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за період серпня 2023 та частково вересня 2023 у розмірі 26 611 000,00 грн.
17.09.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів часткової оплати боргу на суму 17 120 785,50 грн.
18.09.2024 від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за період серпня 2023 та частково вересня 2023 у розмірі 20 689 372,21 грн.
Відповідач у запереченнях на додаткові пояснення Позивача від 26.09.2024 про нарахування штрафу заявив, що вважає вимоги про стягнення штрафу безпідставними, вказуючи на неправильно визначені суми для нарахування штрафів та строк прострочення цих сум, оскільки не можна нараховувати штраф на планові платежі, планові платежі дійсні до закінчення розрахункового періоду, після закінчення розрахункового періоду Позивач визначає фактичну вартість послуги, що не є тотожною сумі всіх планових платежів за розрахунковий місяць, не можна нараховувати штраф на акти коригування, оскільки вони були оплачені Відповідачем та строк прострочення не складає 30 календарних днів; не можна нараховувати штраф на залишок фактичного акту за січень 2021 р., оскільки він був оплачений Відповідачем та строк прострочення не складає 30 календарних днів.
18.10.2024 від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати боргу в сумі 43 476 000,00 грн. та про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за період грудень 2022 - жовтень 2023 у розмірі 390 032 085,59 грн.
21.10.2024 Позивач у заяві про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за період вересень 2023 - жовтень 2023 у розмірі 50 385 615,05 грн. повідомив, що наразі відсутній з борг за послуги з передачі електричної енергії. В іншій частині підтримує позовні вимоги: 3 % річних - 21 154 668,84 грн., суми інфляційного збільшення - 50 065 280,45 грн., пені (подвійна облікова ставка НБУ) - 3 580 373,67 грн., 7 % штрафу - 6 344 528,72 грн.
11.12.2024 від Позивача надійшли додаткові пояснення, з яких вбачається, що лист Відповідача від 01.06.2022 р. № 27/1947 щодо повідомлення про форс-мажорі обставини позивачем отримано 07.06.2022 р. та зареєстровано за вх. № 29457-01.
12.12.2024 Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати за послугу з передачі електричної енергії не настав через автоматичне відкладення цього строку відповідно до часу, протягом якого діють форс-мажорні обставини та нарахування інфляційних нарахувань, 3% річних, пені та штрафу за Договором за період з 24.02.2022 є передчасними, оскільки Відповідач звільнений від відповідальності на підставі умов договору та законодавства.
13.01.2025 від Відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду на 1 рік шляхом внесення платежів рівними частинами. Заяву мотивовано тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 до внесення в неї змін згідно із постановою № 1405 від 29.12.2023 законодавчо встановлено заборону на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Після внесення змін до постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, а також на припинення постачання надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати застосовується в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309. Постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", були надані настанови учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії". Внаслідок прийняття даної постанови, Відповідач законодавчо позбавлений можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здійснення оплат споживачами, у тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку Відповідач, в свою чергу, сплатив та сплачує в період споживання такої електричної енергії споживачами. Також, Відповідач позбавлений механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкцій до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію. Внаслідок міграції громадян, падіння реальних доходів, зростання безробіття сплата за електричну енергію не є пріоритетними платежами (об'єктивно в першу чергу люди витрачатимуть кошти на продукти харчування, відновлення пошкодженого майна, поповнення запасів і т.п.), що у свою чергу має наслідком неотримання коштів за вже поставлений Товариством товар та, в свою чергу, спровокувало не можливість виконання останнім своїх зобов'язань. До матеріалів справи подана довідка про заборгованість споживачів, з якої вбачається стійка динаміка до приросту заборгованості споживачів за електричну енергію. Таким чином, є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, є наслідки, що настали та продовжують діяти у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Крім того, під час розгляду справи вже повністю сплачений заявлений Позивачем борг, після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями та заявами Позивача.
За клопотанням Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
01.01.2019 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Позивач, оператор системи передач, ОСП) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (Відповідач, користувач) уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0147-02024 (далі Договір), за п.1.1 якого Оператор системи передачі (ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
У подальшому, умови Договору викладені в нових редакціях, зокрема, додаткових угодах від 21.09.2021, від 28.12.2021 та від 17.01.2023 (чинна редакція Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті (п.3.1 Договору).
Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. (пункт 3.3 Договору).
Відповідач (користувач) зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. (пункт 4.2 договору).
Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов'язком користувача за договором про надання послуг.
Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 5.5 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП) або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно до п. 5.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Пунктом 5.7 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення Користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення Користувачем або ОСП термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
За даними Позивача на виконання умов Договору за період з грудня 2022 по жовтень 2023 ПАТ "НЕК "Укренерго" надавало ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами надання послуг та актами коригування до актів надання послуг, які долучені до матеріалів справи. Однак, Відповідач, в порушення умов договору, за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого у нього перед Позивачем утворився борг у розмірі 390 032 085,59 грн., що і стало причиною звернення до суду.
У зв'язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати за послуги, Позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних - 21 154 668,84 грн., суми інфляційного збільшення - 50 065 280,45 грн., пені- 3 580 373,67 грн., 7 % штрафу - 6 344 528,72 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт наявності боргу, настання строку виконання Договірних зобов'язань, обґрунтованість стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Частинами 1-3 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
На підтвердження позовних вимог Позивач надав копії: Договору, актів, рахунків-фактури, платіжних інструкцій, актів коригування, актів коригування до актів коригування та інші докази та документи. Відповідач, заперечуючи позов в частині нарахування штрафних санкцій, надав докази та документи на спростування позиції Позивача.
Перевіривши надані сторонами докази, суд частково приймає позицію Позивача та частково погоджується з Відповідачем.
Обсяги наданих послуг за спірний період сторони не заперечують. Також сторони підтвердили (надавши платіжні документи) факт оплати Відповідачем переданих за спірний період обсягів електричної енергії.
При цьому, суд не приймає заперечення Відповідача щодо своєчасної оплати за актами коригування, виходячи з умов, погоджених сторонами в п. 5.7. Договору, згідно з якими, за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Наявність боргу, починаючи з листопада 2021, Відповідач не спростував, тому оплати Відповідача за актами коригування, Позивач правомірно зараховував в оплату заборгованості минулих періодів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунок пені та штрафу проведено правильно.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом та періодом.
Заперечення Відповідача стосовно безпідставного нарахування штрафу на планові платежі, оскільки планові платежі дійсні до закінчення розрахункового періоду, після закінчення розрахункового періоду Позивач визначає фактичну вартість послуги, що не є тотожною сумі всіх планових платежів за розрахунковий місяць, суд не приймає, оскільки після закінчення строків на сплату планових платежів за спірні періоди, Відповідач несвоєчасно розраховувався за надані послуги розрахункового періоду, допускаючи прострочення більше 30 днів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивач обґрунтовано на борг Відповідача нарахував 3 580 373,67 грн. - пені за період 03.11.2021 - 23.02.2022 та 6 344 528,72 грн. - штрафу за період з 01.12.2021 по 16.02.2022.
Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 3 % річних - 21 154 668,84 грн. та індексу інфляції - 50 065 280,45 грн., суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, матеріалами справи свідчать, що Відповідач договірні зобов'язання виконував несвоєчасно.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд визнає наявність підстав для часткового нарахування індексу інфляції та 3% річних на прострочений борг Відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім договірних зобов'язань.
Разом з цим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 зазначив, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21).
Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання.
Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору ( постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1625/22, та постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).
Так, у п. 10.1 Договору (в редакції Договору від 01.01.2019, Додаткових угод від 21.09.2021, 28.12.2021 та 17.01.2023) п. 11.1 Додаткової угоди від 14.08.2019, погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/соціально-політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов'язань за Договором, така Сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу Сторону.
Неповідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Термін виконання зобов'язань за цим Договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин.
У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 календарних днів Сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором та в установленому порядку розірвати Договір. Розірвання цього Договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності Сторін на ринку електричної енергії.
Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою (п. 10.2 Договору).
Відповідач, дізнавшись про настання надзвичайних та невідворотних обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання ним зобов'язань, передбачених умовами Договору, 01.06.2022 направив Позивачеві листа вих. № 27/1947, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин.
Позивач підтверджує отримання цього листа 07.06.2022.
При цьому, Позивач не відмовився від Договору, що міг зробити відповідно до абз. 5 п. 10.1 Договору (в редакції Додаткових угод від 21.09.2021, 28.12.2021 та 17.01.2023), а продовжував надавати Відповідачеві послуги за Договором.
Відповідач долучив до матеріалів справи копію Сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-1047, в якому засвідчені форс-мажорні обставини щодо виконання Відповідачем зобов'язань за договором №017-02024 від 01.01.2019, дата настання 24.02.2022, дата закінчення тривають на 20 травня 2024.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2024 Відповідач направив на електронну адресу Позивача (зазначену в договорі) та додатково рекомендованим листом сертифікат про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки, як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 року у справі №923/1379/20).
Дослідивши обставини, на які посилається Відповідач, як на підставу для звільнення його від відповідальності, з урахуванням поданих ним доказів, якими підтверджено такі обставини, суд доходить висновку, що Відповідач дотримався умов Договору щодо належного повідомлення Позивача про наявність та дію форс-мажорних обставин, які завадили йому виконати умови Договору стосовно своєчасної оплати за надані послуги.
Належне виконання зобов'язань за договором виявилося неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, про що 07.06.2022 Позивач одержав повідомлення Відповідача. 29.05.2024 Відповідач направив на адресу Позивача і суду копію Сертифікату Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-1047 від 23.05.2024, в якому засвідчено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24 лютого 2022 року; дата закінчення: тривають на 20 травня 2024 року. Із тексту сертифікату вбачається, що форс-мажорні обставини безпосередньо стосуються спірного Договору.
Аналізуючи умови п.10.1 Договору суд погоджується з Відповідачем, що після повідомлення Позивачеві про виникнення форс-мажорних обставин (07.06.2022) термін виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії таких обставин. При цьому, Договір не ототожнює поняття повідомлення про настання форс-мажорних обставин з наданням сертифікату Торгово-промислової палати про настання таких обставин, оскільки сторони погодили, що для відкладання виконання зобов'язань за цим Договором достатньо простого повідомлення про настання форс-мажорних обставин і не встановили строку для надання сертифікату на підтвердження настання та існування таких обставин.
За таких обставин, з моменту повідомлення Позивачеві про виникнення форс-мажорних обставин (07.06.2022), затримка Відповідачем в оплаті послуг Позивача не є порушенням договірних зобов'язань, тому нарахування штрафних санкцій, застосування іншої відповідальності за таку затримку, суд вважає безпідставними, оскільки не відбулося порушення, за яке передбачена відповідальність.
Однак, оскільки відкладення виконання зобов'язань Договір пов'язує з повідомленням про настання форс-мажорних обставин, суд вважає, що до такого повідомлення ( у даному випадку до 07.06.2022) Позивач мав право на своєчасне одержання оплати за надані послуги.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги про стягнення річних та індексу інфляції з простроченої суми підлягають частковому задоволенню у розмірі: 1 774 188,86 грн. - 3 % річних за період з 03.11.2021 по 07.06.2022, 11 865 700,39 грн. - індексу інфляції з грудня 2021 по травень 2022.
Всього ж до стягнення з Відповідача належать: 3 580 373,67 грн. - пені за період 03.11.2021 - 23.02.2022, 6 344 528,72 грн. - штрафу за період з 01.12.2021 по 16.02.2022, 1 774 188,86 грн. - 3 % річних за період з 03.11.2021 по 07.06.2022, 11 865 700,39 грн. - індексу інфляції з грудня 2021 по травень 2022.
Крім підтвердження сплати основного боргу, Відповідач подав заяви про зменшення розміру штрафу та пені на 99 % та про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами стосовно рішення щодо решти позовних вимог.
Щодо розстрочки виконання рішення, суд бере до уваги, що станом на сьогоднішній день енергетична галузь в Україні знаходиться у вкрай важкому стані, внаслідок агресії Російської Федерації, що має загальновідомий характер. І саме ця галузь є пріоритетною ціллю для ворога. Від сталої роботи Відповідача у цей час залежить ефективна та оперативна діяльність військових частин та осередків територіальної оборони, здатність лікарень надавати медичну допомогу пораненим та хворим, робота виробництв безперервного циклу, зокрема шахт, заводів, продукція яких має велике значення для оборонної промисловості, можливість постачання у домівки громадян тепла та води, робота громадського електротранспорту та інш.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" встановлено, що більша частина Донецької області відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій).
Факти систематичних ворожих обстрілів Донецької області, які призводять до численних пошкоджень інфраструктури міста та людських жертв, є загальновідомими.
Також, судом враховано, що Відповідач є підприємством критичної інфраструктури, до життєво важливих функцій та/або послуг якого, належать, серед іншого, енергозабезпечення населення. Натомість відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі, тоді як одночасно забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку до дати завершення бойових дій з споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо); нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до звітів про фінансові результати за 2022 рік та за 2023 року, Відповідач має наступні збитки:
- Збитки за фінансовим результатом від операційної діяльності за 2022 рік становлять 92 844 тис.грн., при цьому за весь 2023 рік становлять - 433 385 тис.грн, що вже на 366,79% більше розміру збитків ніж у 2022 році;
- збиток за чистим фінансовим результатом за 2022 рік становить 46 963 тис.грн., при цьому за весь 2023 рік становлять - 345 161 тис.грн, що вже на 634,96% більше розміру збитків ніж у 2022 році;
- у 2024 році збитки Товариство збільшились ще. Так за 9 місяців 2024 року непокритий збиток товариство становить 372 121 тис.грн., що на 692,37% більше розміру збитків ніж у 2022 році та на 7,81% більше розміру збитків ніж у 2023 році.
Наявність у Відповідача дебіторської заборгованості, зокрема населення, яке є одним з основних споживачів послуг, в тому числі заборгованості, яка не погашається більше 6 місяців, неможливість нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, Відповідач не мав впливу на споживачів, яким надавав послуги для стягнення коштів на свою користь. Заборгованість Відповідача перед Позивачем, виникла, у тому числі, і через несплату на його користь заборгованості споживачами.
Також суд приймає до уваги виконання Відповідачем основного зобов'язання (погашення основної суми боргу), беручи до уваги законодавчі обмеження встановлені для Відповідача у зв'язку з воєнним станом, зважаючи на фінансовий стан Відповідача, пов'язаний із несвоєчасними розрахунками споживачів та збитками від військових дій, намір Відповідача виконувати рішення суду, враховано також, що Позивач під час вирішення спору не надав, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення ним збитків або можливість їх понесення Позивачем у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 1 рік з оплатою рівними частинами щомісяця до 06 числа кожного місяця.
Розстрочення виконання рішення жодним чином не зменшує суму грошових коштів, яка має бути сплачена Відповідачем на виконання рішення суду, натомість, таке розстрочення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення та дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора), тим більше, що тривалість відповідного розстрочення для Позивача не є надмірною та визначена з урахуванням дозволених процесуальним законом меж.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення у справі №904/3569/23 підлягає задоволенню.
Що ж до заяви Відповідача про зменшення розміру штрафу та пені на 99 %, суд виходить з того, що вони нараховані за період до настання форс-мажорних обставин, а також враховує інтереси Позивача, який також, як і Відповідач страждає від агресії Російської Федерації. За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру стягуваних штрафу та пені.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу за відсутністю предмета спору (сплатою боргу Відповідачем після відкриття провадження у справі), поверненню з державного бюджету Позивачеві підлягає 803 570,85 грн. судового збору відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 129 ГПК України інша частина судового збору покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 904/3569/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" в частині вимог про стягнення основного боргу за послуги з передачі електричної енергії.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців 4Д, код 42086719) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 3 580 373,67 грн. - пені, 6 344 528,72 грн. - штрафу, 1 774 188,86 грн. - 3 % річних, 11 865 700,39 грн. - індексу інфляції, 37 198,55 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення суду від 06.02.2025 у справі №904/3569/23 на один рік, шляхом внесення платежів у наступних розмірах та строки:
1 963 732,64 грн - до 06.03.2025
1 963 732,64 грн - до 06.04.2025
1 963 732,64 грн - до 06.05.2025
1 963 732,64 грн - до 06.06.2025
1 963 732,64 грн - до 06.07.2025
1 963 732,64 грн - до 06.08.2025
1 963 732,64 грн - до 06.09.2025
1 963 732,64 грн - до 06.10.2025
1 963 732,64 грн - до 06.11.2025
1 963 732,64 грн - до 06.12.2025
1 963 732,64 грн - до 06.01.2026
1 963 732,60 грн - до 06.02.2026
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 803 570,85 грн. судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № В-3605 від 04.07.2023, про що видати ухвалу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 17.02.2025
Суддя С.Г. Юзіков