вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5389/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Гасанова Елвіна Шахріяра Огли м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 68909грн28коп, пені в розмірі 15025грн, 3% річних в розмірі 5300грн29коп, інфляційних втрат в розмірі 19604грн61коп
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулось до Фізичної особи-підприємця Гасанова Елвіна Шахріяра Огли з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 68909грн28коп, пені в розмірі 15025грн, 3% річних в розмірі 5300грн29коп, інфляційних втрат в розмірі 19604грн61коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості одержаної теплової енергії на підставі договору №1439 від 09.02.2007 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (в редакції додаткової угоди від 03.10.2013).
Позивач стверджував, що з січня 2019 року по березень 2023 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 87307грн48коп. Факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджений актами прийому-передачі послуги:
- від 31.01.2019 про поставку 0,45855+1,1537Гкал теплової енергії на суму 2613грн84коп;
- від 28.02.2019 про поставку 1,42067Гкал теплової енергії на суму 2224грн80коп;
- від 31.03.2019 про поставку 0,99522Гкал теплової енергії на суму 1558грн54коп;
- від 30.04.2020 про поставку 0,35579Гкал теплової енергії на суму 557грн17коп;
- від 30.11.2019 про поставку 1,111Гкал теплової енергії на суму 1739грн84коп;
- від 31.12.2019 про поставку 1,41094Гкал теплової енергії на суму 2209грн56коп;
- за грудень 2019 року виконане корегування нарахувань на суму -942грн42коп;
- від 31.01.2020 про поставку 0,63254+0,13751Гкал теплової енергії на суму 1189грн47коп;
- від 29.02.2020 про поставку 1,30719Гкал теплової енергії на суму 1890грн68коп;
- від 31.03.2020 про поставку 0,39779+0,02947Гкал теплової енергії на суму 614грн10коп;
- від 30.04.2020 про поставку 0,2484Гкал теплової енергії на суму 326грн56коп;
- від 30.11.2020 про поставку 0,5137Гкал теплової енергії на суму 675грн32коп;
- від 31.12.2020 про поставку 0,33048+0,16524Гкал теплової енергії на суму 750грн68коп;
- від 31.01.2021 про поставку 1,29708Гкал теплової енергії на суму 2093грн66коп;
- від 28.02.2021 про поставку 1,38184Гкал теплової енергії на суму 2230грн48коп;
- від 31.03.2021 про поставку 1,15838Гкал теплової енергії на суму 1869грн78коп;
- від 18.04.2021 виконане коригування нарахувань на суму -1157грн81коп;
- від 30.04.2021 про поставку 0,42894Гкал теплової енергії на суму 692грн36коп;
- від 30.11.2021 про поставку 0,55736Гкал теплової енергії на суму 3832грн85коп;
- від 31.12.2021 про поставку 0,994-0,177528Гкал теплової енергії на суму 5614грн70коп;
- від 31.01.2022 про поставку 1,76711Гкал теплової енергії на суму 12152грн03коп;
- від 28.02.2022 про поставку 1,05564Гкал теплової енергії на суму 7259грн40коп;
- від 31.03.2022 про поставку 1,21746Гкал теплової енергії на суму 8372грн21коп;
- від 30.11.2022 про поставку 0,63874Гкал теплової енергії на суму 4392грн48коп;
- від 31.12.2022 про поставку 0,87794Гкал теплової енергії на суму 6037грн40коп;
- від 31.01.2023 про поставку 0,89634Гкал теплової енергії на суму 6163грн93коп;
- від 28.02.2023 про поставку 1,06982Гкал теплової енергії на суму 7356грн91коп;
- від 31.03.2023 про поставку 0,72548Гкал теплової енергії на суму 4988грн96коп.
Позивач зазначив, що рахунки направлялись на електронну адресу відповідача та були ним отримані за січень 2019 року - 08.02.2019; за лютий 2019 року - 07.03.2019; за березень 2019 року - 08.04.2019; за квітень 2019 року - 06.05.2019; за листопад 2019 року - 10.12.2019; за грудень 2019 року - 16.01.2020; за січень 2020 року - 11.02.2020; за лютий 2020 року - 11.03.2020; за березень 2020 року - 11.04.2020; за квітень 2020 року - 13.05.2020; за листопад 2020 року - 09.12.2020; за грудень 2020 року - 14.01.2021; за січень 2021 року - 08.02.2021; за лютий 2021 року - 06.03.2021; за березень 2021 року - 08.04.2021; за квітень 2021 року - 11.05.2021; за листопад 2021 року - 08.12.2021; за грудень 2021 року - 12.01.2022; за січень 2022 року - 10.02.2022; за лютий 2022 року - 07.03.2022; за березень 2022 року - 12.04.2022; за листопад 2022 року - 09.12.2022; за грудень 2022 року - 06.01.2023; за січень 2023 року - 08.02.2023; за лютий 2023 року - 07.03.2023; за березень 2023 року - 04.04.2023.
Пославшись на пункт 6.2 договору №1439 від 09.02.2007, позивач стверджував, що граничними для остаточної оплати та початком порушення зобов'язання є:
- за січень 2019 року - 20.02.2019, зобов'язання порушено з 21.02.2019;
- за лютий 2019 року - 20.03.2019, зобов'язання порушено з 21.03.2019;
- за березень 2019 року - 20.04.2019, зобов'язання порушено з 22.04.2019;
- за квітень 2019 року - 20.05.2019, зобов'язання порушено з 21.05.2019;
- за листопад 2019 року - 20.12.2019, зобов'язання порушено з 23.12.2019;
- за грудень 2019 року - 20.01.2020, зобов'язання порушено з 21.01.2020;
- за січень 2020 року - 20.02.2020, зобов'язання порушено з 21.02.2020;
- за лютий 2020 року - 20.03.2020, зобов'язання порушено з 23.03.2020;
- за березень 2020 року - 20.04.2020, зобов'язання порушено з 21.04.2020;
- за квітень 2020 року - 20.05.2020, зобов'язання порушено з 21.05.2020;
- за листопад 2020 року - 20.12.2020, зобов'язання порушено з 21.12.2020;
- за грудень 2020 року - 20.01.2021, зобов'язання порушено з 21.01.2021;
- за січень 2021 року - 20.02.2021, зобов'язання порушено з 22.02.2021;
- за лютий 2021 року - 20.03.2021, зобов'язання порушено з 22.03.2021;
- за березень 2021 року - 20.04.2021, зобов'язання порушено з 21.04.2021;
- за квітень 2021 року - 20.05.2021, зобов'язання порушено з 21.05.2021;
- за листопад 2021 року - 20.12.2021, зобов'язання порушено з 21.12.2021;
- за грудень 2021 року - 20.01.2022, зобов'язання порушено з 21.01.2022;
- за січень 2022 року - 20.02.2022, зобов'язання порушено з 21.02.2022;
- за лютий 2022 року - 20.03.2022, зобов'язання порушено з 21.03.2022;
- за березень 2022 року - 20.04.2022, зобов'язання порушено з 21.04.2022;
- за листопад 2022 року - 20.12.2022, зобов'язання порушено з 21.12.2022;
- за грудень 2022 року - 20.01.2023, зобов'язання порушено з 23.01.2023;
- за січень 2023 року - 20.02.2023, зобов'язання порушено з 21.02.2023;
- за лютий 2023 року - 20.03.2023, зобов'язання порушено з 21.03.2023;
- за березень 2023 року - 20.04.2023, зобов'язання порушено з 21.04.2023.
Позивач вказував, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань існує сума боргу в розмірі 68909грн28коп.
На підставі п.7.3 договору за порушення строку оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 15025грн за загальний період з 21.02.2019 по 21.10.2023.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 5300грн29коп за загальний період з 21.02.2019 по 03.12.2024 та інфляційні втрати в розмірі 19604грн61коп за загальний період з березня 2019 року по жовтень 2024 року.
Також позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 суд прийняв позов до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV державна реєстрація базується на принципах об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Пунктом 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи - підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 надсилалась судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 25.
Відділення поштового зв'язку повернуло поштове відправлення з ухвалою суду від 16.12.2024 із застереженням про закінченням терміну зберігання.
Відповідач є фізичною особою - підприємцем, на яку покладений обов'язок зазначати достовірні дані власного місцезнаходження (адреси місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Гасановим Елвіном Шахріяр Огли (далі - споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №1439 від 09.02.2007 (далі - договір від 09.02.2007).
Відповідно до розділу 1 договору від 09.02.2007 постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу по його об'єктах, розміщених за адресами: вул. Володимира Вернадського (до перейменування -Дзержинського), 35а.
Пунктами 2.1 - 2.3 договору від 09.02.2007 передбачено, що постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком №1 до договору від 09.02.2007 з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів:
- централізоване опалення;
- безперебійне теплопостачання протягом усього опалювального періоду, який відповідно до вимог БНіП 2.01.01.-82 «Будівельна кліматологія і геофізика» починається при настанні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідових діб +8 С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідових діб +8 С (навесні) на підставі розпорядження органів місцевого самоврядування; для міста Дніпропетровська опалювальний період становить 175 діб, у випадку збільшення опалювального періоду вартість додаткових днів сплачується окремо;
- внутрішня температура повітря залежить від призначення громадських будівель та приймається згідно БНіП.
Кількість теплової енергії, що передається споживачу у відповідний період за договором, визначається розрахунковим методом згідно з нормативними документами галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці.
Зміна планових показників споживання теплової енергії здійснюється постачальником при зміні теплоспоживання споживачем за його письмовим проханням та пред'явленням відповідних документів.
Згідно з підпунктами 3.2.1 - 3.2.3 пункту 3.2 договору від 09.02.2007 на споживача покладені обов'язки:
- виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором;
- узгоджувати з постачальником нові підключення та відключення, переобладнання тепловикористовуючих установок у встановленому порядку, що спричинили збільшення або зменшення споживання теплової енергії;
- письмово сповіщати постачальника про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, про зміну всіх показників, що впливають на кількість теплоспоживання та суму нарахування за договором (додаток №1) - не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій, але не пізніше трьої робочих днів до початку наступного місяця.
В розділі 5 договору від 09.02.2007 вказано, що ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006 №3712 складає (разом з ПДВ) - 251грн77коп.
Пунктом 6.1 договору від 09.02.2007 встановлено, що споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.
Відповідно до пункту 6.2 договору від 09.02.2007 споживач зобов'язаний щомісячно, до п'ятнадцятого числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до двадцятого числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу постачальника.
Пунктами 10.1, 10.6 договору від 09.02.2027 встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009.
Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору.
Пунктом 10.2 договору від 09.02.2027 передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках:
- розірвання договору оренди або відчуження приміщення;
- повної реконструкції внутрішньої системи опалення приміщення згідно з проектом, узгодженим у встановленому порядку за рахунок власника приміщення;
- ліквідації сторін.
Суду не надані докази припинення договору від 09.02.2007. Таким чином дія договору неодноразово продовжувалась, договір діяв протягом спірного періоду.
У Розрахунку обсягу та вартості теплової енергії (додаток №1 до договору від 09.02.2007 у первісній редакції) зазначений обсяг приміщення споживача (210м3), визначений у Технічному паспорті. Також наведена формула розрахунку кількості теплової енергії, що споживатиметься.
Додатковою угодою від 03.10.2013 до договору від 09.02.2007 сторони внесли зміни до додатку №1 до договору від 09.02.2007 «Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії» з 01.10.2013 та визначили, що розрахункове теплове навантаження на опалення в опалювальному періоді на (t = - 0,20С) вул. Володимира Вернадського (до перейменування -Дзержинського), 35а - студія загару «Релакс» - 7,77Гкал/рік; орієнтована вартість теплової енергії за рік (опалювальний період) - 8300грн77коп/рік.
На виконання умов договору від 09.02.2007 з січня 2019 року по березень 2023 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 87307грн48коп, що підтверджується актами №091439 прийому-передачі послуги:
- від 31.01.2019 про поставку 0,45855+1,1537Гкал теплової енергії на суму 2613грн84коп;
- від 28.02.2019 про поставку 1,42067Гкал теплової енергії на суму 2224грн80коп;
- від 31.03.2019 про поставку 0,99522Гкал теплової енергії на суму 1558грн54коп;
- від 30.04.2020 про поставку 0,35579Гкал теплової енергії на суму 557грн17коп;
- від 30.11.2019 про поставку 1,111Гкал теплової енергії на суму 1739грн84коп;
- від 31.12.2019 про поставку 1,41094Гкал теплової енергії на суму 2209грн56коп;
- за грудень 2019 року виконане корегування нарахувань на суму -942грн42коп;
- від 31.01.2020 про поставку 0,63254+0,13751Гкал теплової енергії на суму 1189грн47коп;
- від 29.02.2020 про поставку 1,30719Гкал теплової енергії на суму 1890грн68коп;
- від 31.03.2020 про поставку 0,39779+0,02947Гкал теплової енергії на суму 614грн10коп;
- від 30.04.2020 про поставку 0,2484Гкал теплової енергії на суму 326грн56коп;
- від 30.11.2020 про поставку 0,5137Гкал теплової енергії на суму 675грн32коп;
- від 31.12.2020 про поставку 0,33048+0,16524Гкал теплової енергії на суму 750грн68коп;
- від 31.01.2021 про поставку 1,29708Гкал теплової енергії на суму 2093грн66коп;
- від 28.02.2021 про поставку 1,38184Гкал теплової енергії на суму 2230грн48коп;
- від 31.03.2021 про поставку 1,15838Гкал теплової енергії на суму 1869грн78коп;
- від 18.04.2021 виконане коригування нарахувань на суму -1157грн81коп;
- від 30.04.2021 про поставку 0,42894Гкал теплової енергії на суму 692грн36коп;
- від 30.11.2021 про поставку 0,55736Гкал теплової енергії на суму 3832грн85коп;
- від 31.12.2021 про поставку 0,994-0,177528Гкал теплової енергії на суму 5614грн70коп;
- від 31.01.2022 про поставку 1,76711Гкал теплової енергії на суму 12152грн03коп;
- від 28.02.2022 про поставку 1,05564Гкал теплової енергії на суму 7259грн40коп;
- від 31.03.2022 про поставку 1,21746Гкал теплової енергії на суму 8372грн21коп;
- від 30.11.2022 про поставку 0,63874Гкал теплової енергії на суму 4392грн48коп;
- від 31.12.2022 про поставку 0,87794Гкал теплової енергії на суму 6037грн40коп;
- від 31.01.2023 про поставку 0,89634Гкал теплової енергії на суму 6163грн93коп;
- від 28.02.2023 про поставку 1,06982Гкал теплової енергії на суму 7356грн91коп;
- від 31.03.2023 про поставку 0,72548Гкал теплової енергії на суму 4988грн96коп.
Позивач розраховував вартість поставленої теплової енергії з урахуванням тарифів, встановлених Комунальному підприємству «Теплоенерго» Дніпровської міської ради постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1733 від 10.12.2018, №90 від 14.01.2020, №632 від 17.03.2020, №2257 від 30.11.2020 та рішеннями Дніпровської міської ради №1103 від 19.10.2021, №1137 від 29.10.2021.
У листі від 15.01.2016 відповідач просив позивача направляти рахунки за послуги постачання теплової енергії на електронну адресу niksmirnov@ukr.net. Позивач надав докази направлення рахунків та актів прийому-передач послуги на адресу електронної скриньки, зазначену листі відповідача від 15.01.2016. Також позивач направив відповідачу засобами поштового зв'язку (з описами вкладення у цінні листи) 17.10.2023 акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога про сплату основного боргу у сумі 68909грн28коп.
Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи пункт 6.2 договору від 09.02.2007 (здійснення споживачем кінцевого розрахунку за спожиту теплову енергію до двадцятого числа місяця наступного за розрахунковим), граничними для остаточної оплати та початком порушення зобов'язання є:
- за січень 2019 року - 20.02.2019, зобов'язання порушено з 21.02.2019;
- за лютий 2019 року - 20.03.2019, зобов'язання порушено з 21.03.2019;
- за березень 2019 року - 22.04.2019, зобов'язання порушено з 23.04.2019;
- за квітень 2019 року - 20.05.2019, зобов'язання порушено з 21.05.2019;
- за листопад 2019 року - 20.12.2019, зобов'язання порушено з 21.12.2019;
- за грудень 2019 року - 20.01.2020, зобов'язання порушено з 21.01.2020;
- за січень 2020 року - 20.02.2020, зобов'язання порушено з 21.02.2020;
- за лютий 2020 року - 20.03.2020, зобов'язання порушено з 21.03.2020;
- за березень 2020 року - 20.04.2020, зобов'язання порушено з 21.04.2020;
- за квітень 2020 року - 20.05.2020, зобов'язання порушено з 21.05.2020;
- за листопад 2020 року - 21.12.2020, зобов'язання порушено з 22.12.2020;
- за грудень 2020 року - 20.01.2021, зобов'язання порушено з 21.01.2021;
- за січень 2021 року - 22.02.2021, зобов'язання порушено з 23.02.2021;
- за лютий 2021 року - 22.03.2021, зобов'язання порушено з 23.03.2021;
- за березень 2021 року - 20.04.2021, зобов'язання порушено з 21.04.2021;
- за квітень 2021 року - 20.05.2021, зобов'язання порушено з 21.05.2021;
- за листопад 2021 року - 20.12.2021, зобов'язання порушено з 21.12.2021;
- за грудень 2021 року - 20.01.2022, зобов'язання порушено з 21.01.2022;
- за січень 2022 року - 21.02.2022, зобов'язання порушено з 22.02.2022;
- за лютий 2022 року - 21.03.2022, зобов'язання порушено з 22.03.2022;
- за березень 2022 року - 20.04.2022, зобов'язання порушено з 21.04.2022;
- за листопад 2022 року - 20.12.2022, зобов'язання порушено з 21.12.2022;
- за грудень 2022 року - 20.01.2023, зобов'язання порушено з 21.01.2023;
- за січень 2023 року - 20.02.2023, зобов'язання порушено з 21.02.2023;
- за лютий 2023 року - 20.03.2023, зобов'язання порушено з 21.03.2023;
- за березень 2023 року - 20.04.2023, зобов'язання порушено з 21.04.2023.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач повідомив про часткове виконання відповідачем зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії в розмірі 18398грн20коп та спрямування отриманих коштів на оплату вартості теплової енергії:
- за березень 2019 року на суму 1558грн54коп відповідно до платіжного доручення ТС00-023850 від 23.05.2019;
- за квітень 2019 року на суму 557грн17коп відповідно до платіжного доручення ТС00-025542 від 10.06.2019;
- за листопад 2019 року на суму 1739грн84коп відповідно до платіжного доручення ТС00-28582 від 02.06.2020;
- за грудень 2019 року та січень 2020року на суму 3399грн03коп відповідно до платіжного доручення ТС00-29889 від 15.06.2020;
- за лютий 2020 року, за березень 2020 року та за квітень 2020 року на суму 2831грн34коп. відповідно до платіжного доручення ТСБУ-33191 від 24.07.2020;
- за листопад 2020 року та за грудень 2020 року на суму 1426грн відповідно до платіжного доручення ТСБУ-036465 від 06.05.2021;
- за листопад 2020 року та за грудень 2020 року на суму 2093грн66коп. відповідно до платіжного доручення ТСБУ-038360 від 14.05.2021.
- за лютий 2021 року на суму 2230грн48коп. відповідно до платіжного доручення ТСБУ-042215 від 25.05.2021.
- за березень 2021 року на суму 1869грн78коп. відповідно до платіжного доручення ТСБУ-045435 від 16.06.2021.
- за квітень 2021 року на суму 692грн36коп. відповідно до платіжного доручення ТСБУ-047261 від 05.07.2021.
Докази оплати відповідачем вартості поставленої теплової енергії за січень та лютий 2019 року, листопад 2021 року - березень 2022року, листопад 2022 року - березень 2023 року на суму 68909грн28коп в матеріалах справи відсутні.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 68909грн28коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 68909грн28коп. підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 7.3 договору від 09.02.2007 за неналежне виконання грошового зобов'язання споживач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У договорі сторони не встановили, що строк нарахування пені становить більше, ніж шість місяців. Тому підлягають застосуванню норми частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
На підставі пункту 7.3 договору від 09.02.2007 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 21.02.2019 по 21.10.2023 в розмірі 15025грн.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями) до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії є комунальними послугами, що регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №530-ІХ від 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" №211 від 11.03.2020 на території України був встановлений карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З огляду на положення підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №530-ІХ від 17.03.2020, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги тривала до 30.07.2023.
Таким чином позивач помилково нараховував пеню за період з 12.03.2020 по 30.07.2023 за порушення строків оплати послуг з постачання теплової енергії протягом за лютий 2020 року - січень 2023 року. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 12926грн06коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 5300грн29коп за загальний період з 21.02.2019 по 03.12.2024 та інфляційні втрати в розмірі 19604грн61коп за загальний період з березня 2019 року по жовтень 2024 року.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3%річних. Позивач визначив помилкові дати початку нарахування 3%річних за порушення зобов'язання оплатити теплову енергію, поставлену в січні та лютому 2022 року.
За розрахунками суду обґрунтований розмір 3%річних, нарахованих за порушення відповідачем строків оплати теплової енергії, становить 5298грн82коп за загальний період 21.02.2019 - 03.12.2024. В задоволені позовних вимог про стягнення 3%річних в розмірі 1грн47коп слід відмовити.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильними. Позовні вимоги про стягнення інфляційної складової в розмірі 19604грн61коп за загальний період з березня 2019 року - жовтень 2024 року підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2134грн68коп
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями), статтями 2, 3, 4, 13, 20, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 128, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Гасанова Елвіна Шахріяра Огли про стягнення суми боргу в розмірі 68909грн28коп, пені в розмірі 15025грн, 3% річних в розмірі 5300грн29коп, інфляційних втрат в розмірі 19604грн61коп - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гасанова Елвіна Шахріяра Огли (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (Ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) суму боргу в розмірі 68909грн28коп, пеню в розмірі 2098грн94коп, 3% річних в розмірі 5298грн82коп, інфляційні втрати в розмірі 19604грн61коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2134грн68коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 12926грн06коп, 3% річних в розмірі 1грн47коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова