вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у задоволенні заяви
13.02.2025м. Дніпро№ 904/537/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі
Юзіков С.Г.
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Тищенко А.І.
Відповідача - Дем'яненко О.І.
Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.08.2024, просив стягнути з Відповідача, 7 906 964,17 грн. - боргу за послуги з передачі електричної енергії, 249 006,64 грн. - 3 % річних, 440 009,86 грн. - індексу інфляції та 98 766,46 грн. - судових витрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" на користь ПаТ "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 7 906 964,17 грн. - основного боргу, 440 009,86 грн. - індексу інфляції, 249 006,64 грн. - 3 % річних, 103 151,77 грн. - судового збору. Стягнуто з ПаТ "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в дохід Державного бюджету України 15 526,07 грн. - судового збору.
17.01.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024, яке набрало законної сили 10.01.2025 видано накази №904/537/24.
04.02.2025 від ТОВ "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" надійшла заява про визнання наказу від 17.01.2025 таким, що не підлягає виконанню, в якій Відповідач також просить зупинити виконання за виконавчим документом № 904/537/24 від 17.01.2025.
Заява мотивована тим, що в наказі суду зазначено, що рішення набрало законної сили 10.01.2025, однак 09.01.2025 Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024, наведене рішення не набрало законної сили, а наказ є таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий помилково (передчасно).
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято заяву до розгляду, зупинено виконання наказу № 904/537/24 від 17.01.2025 до розгляду цієї заяви та призначено її розгляд у засіданні на 13.02.2025.
07.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Позивач проти задоволення заяви вказує на те, що права ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" жодним чином не порушені. Саме бездіяльність Відповідача стала причиною звернення НЕК "Укренерго" до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Крім того, сам по собі факт звернення із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції жодним чином не позбавляє ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" від обов'язку сплачувати за отримані послуги. Також вказує, що Відповідачем обраний не належний спосіб захисту порушеного (в майбутньому) права, оскільки є врегульований законодавством порядок примусового виконання рішення, в разі відкриття апеляційного провадження. Відповідачу необхідно звернутися до ВДВС із відповідною заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, в порядку ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідач відповідь на відзив не надав.
В судове засідання 13.02.2025 з'явилися представники сторін.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (ч. 3 ст. 328 ГПК України).
Розглянувши заяву ТОВ "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Разом із тим, до інших причин, у розумінні ч. 2 ст. 328 ГПК України слід відносити скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент такого скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково, або інші причини, які зумовили зникнення підстави для видачі виконавчого документу.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Частиною 1 ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з матеріалами справи повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024, на підставі якого видано спірний наказ, складено 20.12.2024, у зв'язку з чим строк подання апеляційної скарги закінчився 09.01.2025.
До Господарського суду Дніпропетровської області не було надано жодної інформації щодо подачі апеляційної скарги на рішення суду в даній справі, ухвали про витребування справи з Центрального апеляційного господарського суду не надходило.
Отже, за відсутності інформації щодо подачі апеляційної скарги на рішення суду в справі №904/537/24 судом правомірно видано накази на виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Межі такої поведінки, яка відповідала б вказаним стандартам, не є чітко окресленими випадками, визначеними вказаною статтею. Тобто перелік того, що може визнаватися зловживанням процесуальними правами не обмежується лише ч. 2 ст. 43 ГПК України.
Більше того, здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, зокрема, на подачу апеляційної скарги, спричиняє певні правові наслідки (у випадках, визначених ГПК України, призупиняє набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили до його перегляду в апеляційному порядку).
Саме тому, процесуальне законодавство визначає необхідність учасникам судового процесу при користуванні своїми процесуальними правами дотримуватись правил та вимог щодо добросовісності таких дій.
Добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
За таких умов, можливо дійти наступних висновків, що на ряду з правом подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом двадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, законодавець хоч і не визначив обов'язку заявника скарги інформувати про це суд першої інстанції, проте, встановивши критерії добросовісності реалізації учасником справи своїх процесуальних прав, тим самим поклав на такого учасника певні ризики настання несприятливих для нього наслідків недотримання такого стандарту поведінки.
Варто зазначити, що особа, яка подала апеляційну скаргу в останній день строку для її подання до апеляційного суду та не повідомивши будь-яким чином про такі дії суд, який розглядав справу та прийняв рішення, не могла не знати про положення 241, 256, 327 ГПК України, які надають суду право видати наказ на виконання рішення суду, яке за відсутності будь-якої інформації щодо його оскарження зі спливом 20-ти денного строку може вважатися таким, що набрало законної сили.
У даному випадку, саме в інтересах ТОВ "ДТЕК ВИСОКОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" було надати оперативно поточну достовірну інформацію Господарському суду Дніпропетровської області щодо стану оскарження рішення від 05.12.2024 у справі №904/537/24, чого Заявник не зробив.
Саме суд апеляційної інстанції розглядає питання своєчасності подачі апеляційної скарги при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025 витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/537/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДТЕК ВИСОКОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 у справі №904/537/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
Тобто на момент видачі наказів 17.01.2025 у Господарського суду Дніпропетровської області не було інформації про подачу Відповідачем апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025 про витребування з Господарського суду Дніпропетровської області матеріалів справи № 904/537/24 надійшла на адресу суду 27.01.2025.
Частиною 1 ст. 333 ГПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його невинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Господарський суд, ще раз звертає увагу на відсутність будь-якої інформації стосовно подачі апеляційної скарги на рішення суду під час видачі судом наказів в даній справі.
Як вже зазначено судом, відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з ч. 1 та 4 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
З огляду на наведені вище обставини, у суду не було підстав для невидачі наказів суду від 17.01.2025 на виконання рішення суду від 05.12.2024 у справі №904/537/24, а отже, відсутня помилковість видачі таких наказів, а накази Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2025 у справі №904/537/24 видані судом з дотриманням приписів чинного законодавства.
Докази припинення зобов'язань за спірним наказом суду в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Об'єднана палата касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 у справі №924/90/22 виклала висновки, що за статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Також за ч. 4 ст. вищезазначеного Закону сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Звідси Верховний Суд підсумовує, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.
У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.
В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, судом вважає, що Заявником не надано доказів на підтвердження зазначених у ч.2 ст. 328 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: що виконавчий документ видано судом помилково, або за повної чи часткової відсутності у боржника обов'язку перед стягувачем у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, а, відтак, відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання наказу від 17.01.2025 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 233, 234, 328 ГПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 17.02.2025
Суддя С.Г. Юзіков