05 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/3622/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
позивача - Гур'янов С.Б., довіреність від 20.11.2024 року;
відповідача- адвокат Шемаєв В.В., довіреність від 26.12.2024 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №13Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у справі № 922/3622/24, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Кухар Н.М.), повний текст якої складено 23.12.2024 року
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
про стягнення 464 795 433,21 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у справі клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 29111/24 від 19.11.2024) про призначення у справі комплексної економічної та електротехнічної експертизи задоволено; призначено у справі № 922/3622/24 судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу; проведення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса"; на вирішення судових експертів поставлено відповідні питання; попереджене експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України; оплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут"; провадження у справі № 922/3622/24 зупинене; матеріали справи направлено до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса".
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у справі про призначення комплексної економічної та електротехнічної судової експертизи та передати справу для розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи жодного повідомлення про незгоду з даними комерційного обліку фактичних об'ємів передачі електричної енергії, незгоди з актами приймання передачі електричної енергії, актами коригування до актів приймання-передачі послуги на адресу НЕК "УКРЕНЕРГО" не надходило; відповідач жодного разу не звертався до НКРЕКП зі скаргами на дії НЕК "УКРЕНЕРГО" щодо невідповідностей у розрахунку фактичних обсягів спожитої електричної енергії; усі акти приймання передачі, акти коригування до актів приймання передачі підписані відповідачем без зауважень.
ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" при поданні клопотання від 19.11.2024 року про призначення судової експертизи не визначилось з видом (підвидом) експертизи до компетенції якої відноситься роз'яснення питань, викладених в прохальній частині клопотання, від вирішення якого залежить та установа, якій буде доручено проведення даного виду експертизи та питання, які будуть ставитися перед експертною установою.
ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" у клопотанні про призначення експертизи не визначилось щодо об'єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню при проведенні експертизи (ст. 100 ГПК України); до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження заперечень позовних вимог НЕК "УКРЕНЕРГО", тобто відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученого експертного дослідження, що унеможливлює його проведення; під час підготовчого провадження ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" не заявлялося жодного клопотання про витребування додатково будь-яких доказів від НЕК "УКРЕНЕРГО" на спростування правової позиції викладеної у позовній заяві.
До матеріалів справи НЕК "УКРЕНЕРГО" надані усі первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичних обсягів наданої послуги з передачі електричної енергії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року, №26/2025 від 14.01.2025 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у справі № 922/3622/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на 05.02.2025 року о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3622/24; вчинено інші процесуальні дії.
27.01.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 1229), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та продовжити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, встановлений судом, посилаючись на складнощі воєнного стану, що пов'язані із постійними обстрілами міста Харків; апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що саме такий обсяг електричної енергії, який зазначений у наданих до позовної заяви Актах приймання-передачі послуг за спірний період, фактично переданий позивачем для відповідача; у своїх розрахунках позивач враховує обсяги передачі електричної енергії для ДП "Завод Електроважмаш", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн", які мають самостійно розраховуватись за передачу електричної енергії згідно укладених договорів з позивачем; додаткове включення до обсягів наданої постачальнику універсальних послуг ПрАТ “Харківенергозбут» обсягів передачі електричної енергії для ДП "Завод Електроважмаш", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн" є необґрунтованим; стосовно незгоди позивача щодо обраної судом експертної установи, то позивачем не була запропонована будь-яка експертна установа, оскільки він взагалі заперечував проти призначення у справі судової експертизи.
За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
А отже, беручи до уваги поважність причин пропуску, строк на подання відзиву відповідача (вх.№ 1229) на апеляційну скаргу слід продовжити на підставі ст. 119 ГПК України.
30.01.2025 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/3622/24 (вх.№ 1444).
У судовому засіданні 05.02.2025 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Ухвалу суду апеляційної інстанції від 08.01.2025 року було надіслано ПрАТ "Харківенергозбут" та ПрАТ Національна енергетична компанія "Укренерго" до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".
За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України (з посиланням на веб адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала суду апеляційної інстанції від 08.01.2025 року була у встановленому порядку внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 459261806,12 грн.; 3% річних у розмірі 3029167,93 грн.; інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 2504459,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 року та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за послуги з передачі електричної енергії за період з травня 2024 року по серпень 2024 року.
19.11.2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 29111/24) про призначення у справі комплексної економічної та електротехнічної експертизи.
19.12.2024 року до суду першої інстанції надійшли письмові заперечення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 31940/24) щодо клопотання про призначення експертизи у справі № 922/3622/24, в яких, зокрема, останній зазначив, що для з'ясування (вирішення) поставлених відповідачем питань необхідність в спеціальних знаннях відсутня; до матеріалів справи НЕК "Укренерго" надані усі первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичних обсягів наданої послуги з передачі електричної енергії; станом на момент звернення до суду жодного повідомлення про незгоду з даними комерційного обліку фактичних об'ємів передачі електричної енергії на адресу НЕК "Укренерго" не надходило; усі акти приймання передачі, акти коригування до актів приймання передачі підписані відповідачем без зауважень.
19.12.2024 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч. 1, 3 п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення" зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.
Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з передачі електричної енергії за Договором № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 року.
Позивач, окрім іншого, посилається на норми Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 року № 504, зокрема, щодо обов'язку ліцензіата здійснювати купівлю електричної енергії з використанням даних, отриманих з автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог нормативно-правових актів та договору між членами Оптового ринку електричної енергії України; норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 року № 311; зазначає, що використання інших даних при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку адміністратора комерційного обліку, що містяться в системі управління ринком ані чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, ані умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не допускається та, що через деякий час, наприклад три місяці, півроку або більше з'являються акти коригування наданих послуг, тобто дані, які були отримані позивачем, як сертифіковані, потім коригуються, а отже, такі дані викликають сумніви та не можуть бути на 100% вірними.
Господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що посилання позивача на п. 10.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії щодо розгляду суперечок між двома або більше сторонами, яка виникає у зв'язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, в даному випадку недоречна виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.3 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Пунктом 4.13 розділу IV Правил передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Тільки після отримання рахунку споживачі, які не згодні з обсягами електричної енергії, зазначеними у рахунках, починають звертатись до постачальника електричної енергії, а потім до Постачальника Послуг Комерційного Обліку (ППКО).
Таким чином, суперечка у часі виникає набагато пізніше, ніж надання позивачем Актів наданих послуг.
Також, позивач посилається на те, що надання послуг комерційного обліку здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку на конкурентних засадах, за умови реєстрації постачальника послуг комерційного обліку та реєстрації його автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) адміністратором комерційного обліку у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що у переважної більшості споживачів відсутня АСКОЕ, оскільки встановлення такої системи є обов'язковим лише для окремих категорій споживачів.
Так, для об'єкта споживача (крім багатоквартирних житлових будинків і населених пунктів) з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним споживанням електроенергії понад 50 тис. кВт·год (фактичним за попередні 12 місяців або планованим) передбачають встановлення ЛУЗОД; за наявності на об'єкті двох або більше точок обліку із сумарною приєднаною потужністю понад 150 кВт треба передбачати об'єднання ЛУЗОД в АСОЕ (п. 1.5.11 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017 року).
У разі підключення електроустановок, що укомплектовані вбудованими в них вузлами обліку, які відповідають мінімальним вимогам, визначеним у пункті 5.13.1 глави 5.13 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у частині класу точності та функціональності засобів вимірювальної техніки, комерційний облік електричної енергії має здійснюватися з використанням цих вузлів обліку.
При цьому, згідно з п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або Акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
А отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на те, що надані позивачем копії Актів приймання-передачі послуги не є такими, що відображають фактичний обсяг наданої послуги, а містять віртуальні, непідтверджені документально обсяги наданої послуги на останній день місяця, що дає підстави для однозначного твердження, що визначення фактичного обсягу наданої послуги, з подальшим застосуванням в розрахунках не відбувалось, а дані, зазначені в актах приймання передачі послуги, не є достовірними та не можуть бути використані як підтверджена база нарахування штрафних санкцій за умовами Договору.
Так, у відповідності до пункту 5.1 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі (далі - КСП), затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 309 , договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.
Пунктом 5.5 глави 5 розділу XI КСП визначено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Пункт 5.6 глави 5 розділу XI КСП встановлює, що оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його Регулятором.
При цьому, обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається: для електропостачальників - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, крім обсягів споживання електричної енергії споживачами, оператором системи яких є ОСП.
З цією метою використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку.
Разом з тим, пункт 5.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП визначає, що вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Пунктом 9.14.1 ККО визначено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
При цьому п. 9.14.3 ККО встановлено, що учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.
Підпункт 63 п. 1.2.1 ККО визначає, що сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи ТКО після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії", функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі - ПАТ "НЕК "Укренерго", тобто на позивача.
Відповідач посилається на те, що згідно з фактичними обсягами спожитої електричної енергії споживачами ПрАТ "Харківенергозбут", отриманими від операторів систем розподілу та оператора системи передачі за спірні місяці, було виявлено невідповідність визначення фактичного обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії, які були зазначені позивачем в актах приймання передачі послуги; твердження позивача про те, що ОСП правомірно нарахував і зазначив в актах та надісланих з ними рахунках вартість наданих послуг не відповідає дійсності.
Так, за матеріалами справи, до фактичних обсягів послуги, самостійно визначених позивачем в актах приймання-передачі, в порушення вимог п. 5.6 КСП додатково включено обсяг передачі електричної енергії споживачам, з якими позивач уклав договір на передачу електричної енергії і які оплачують послуги з передачі безпосередньо позивачу.
Такими споживачами у спірний період були ДП "Завод "Електроважмаш" (правонаступник - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини"), АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн".
А тому, є слушними посилання відповідача на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що саме такий обсяг електричної енергії, який зазначений у наданих до позовної заяви Актах приймання-передачі послуг за спірний період, фактично переданий позивачем для відповідача; у своїх розрахунках позивач враховує обсяги передачі електричної енергії для ДП "Завод Електроважмаш", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн", які мають самостійно розраховуватись за передачу електричної енергії згідно укладених договорів з позивачем; додаткове включення до обсягів наданої постачальнику універсальних послуг ПрАТ “Харківенергозбут» обсягів передачі електричної енергії для ДП "Завод Електроважмаш", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн" є необґрунтованим.
Таким чином, господарським судом першої інстанції правомірно зазначено на те, що такі дії призвели до того, що позивач двічі отримував оплату за послуги з передачі електричної енергії, а після цього до відповідача ще й застосовує штрафні санкції за неіснуюче зобов'язання; при цьому правильне визначення бази нарахування штрафних санкцій є єдиною можливістю перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій; на адресу відповідача також надходить численна кількість звернень споживачів з приводу незгоди з обсягом спожитої електричної енергії за даними АТ "Харківобленерго", як ОСР та ППКО, зокрема, за спірний період.
За таких обставин, не приймаються аргументи апелянта на те, що станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи жодного повідомлення про незгоду з даними комерційного обліку фактичних об'ємів передачі електричної енергії, незгоди з актами приймання передачі електричної енергії, актами коригування до актів приймання-передачі послуги на адресу НЕК "УКРЕНЕРГО" не надходило; відповідач, як зазначає апелянт, жодного разу не звертався до НКРЕКП зі скаргами на дії НЕК "УКРЕНЕРГО" щодо невідповідностей у розрахунку фактичних обсягів спожитої електричної енергії; усі акти приймання передачі, акти коригування до актів приймання передачі підписані відповідачем без зауважень.
А отже, єдиною можливістю визначити фактичний обсяг наданих послуг позивачем та відповідно визначити базу нарахування для штрафних санкцій, а також здійснити вірний розрахунок штрафних санкцій є призначення судової експертизи у справі.
Наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації).
Господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що під час розгляду даної справи необхідно встановити документальну обґрунтованість оформлення операції з надання послуг з передачі електричної енергії, в обсягах та на суму зазначену в актах приймання - передачі послуги за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 року за період травень 2024 - серпень 2024 року, включно; чи не відбувалось подвійне отримання позивачем грошових коштів за послуги з передачі відносно ДП "Завод "Електроважмаш", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", АТ "Харвест", АТ "ХАРП", ДП "ХАЗ", АТ "Автозапчастина", ТОВ "Колега", ТОВ "Ірпіс-Профіль", ТОВ "Аліса-Лайн" в період травень 2024 - серпень 2024 року.
Таким чином, господарським судом першої інстанції обґрунтовано вказано на те, що у даній ситуації виникає дійсна потреба у спеціальних знаннях, оскільки висновок експертів неможливо замінити іншими засобами доказування.
Також, господарським судом першої інстанції обґрунтовано враховано те, що у аналогічній справі № 922/4631/21 рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2023 року позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 18277613,22 грн. інфляційних втрат, 6178751,53 грн. три проценти річних, 12803877,31грн. пені, 35491547,70грн. штрафу та 794500,00грн. судового збору, де судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.
Втім, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) та призначив комплексну економічну та електротехнічну судову експертизу, зупинивши провадження у справі на час проведення експертизи.
Господарський суд першої інстанції обґрунтовано врахував і те, що у аналогічних справах № 922/5153/21 та № 922/2201/23 за позовами НЕК "Укренерго" до ПрАТ "Харківенергозбут" також були призначені комплексні економічні та електротехнічні судові експертизи.
А отже, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що для призначення у даній справі судової експертизи існують всі умови, передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України, що є необхідним для усебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи та потребує призначення комплексної судової економічної експертизи, оскільки вирішення питань стосовно правильності визначення фактичних обсягів наданих послуг з передачі електричної енергії, так як документально підтверджені фактичні обсяги наданих послуг у сторін є різними, то й суми нарахування заборгованості за надані послуги є різними, що в свою чергу унеможливлює підтвердження документально заявленого у позовних вимогах позивача розміру заборгованості за надані послуги за договором за певний період.
Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" при поданні клопотання від 19.11.2024 року про призначення судової експертизи не визначилось з видом (підвидом) експертизи до компетенції якої відноситься роз'яснення питань, викладених в прохальній частині клопотання, від вирішення якого залежить та установа, якій буде доручено проведення даного виду експертизи та питання, які будуть ставитися перед експертною установою; ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" у клопотанні про призначення експертизи не визначилось щодо об'єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню при проведенні експертизи (ст. 100 ГПК України); до матеріалів справи, не долучено жодного доказу на підтвердження заперечень позовних вимог НЕК "УКРЕНЕРГО", тобто відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученого експертного дослідження, що, на думку апелянта, унеможливлює його проведення; під час підготовчого провадження ПАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" не заявлялося жодного клопотання про витребування додатково будь-яких доказів від НЕК "УКРЕНЕРГО" на спростування правової позиції викладеної у позовній заяві; до матеріалів справи НЕК "УКРЕНЕРГО" надані усі первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичних обсягів наданої послуги з передачі електричної енергії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява N 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
За приписами ч. 4-6 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
З матеріалів справи слідує, що позивачем не була запропонована будь-яка експертна установа, проти призначення у справі судової експертизи він заперечував, а тому, призначаючи судову експертизу при визначенні остаточного кола питань, які мають бути поставлені експерту, господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що необхідно включити до такого переліку питання, запропоновані відповідачем .
А отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про призначення комплексної економічної та електротехнічної експертизи підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 228 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення судом експертизи.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України - на час проведення експертизи.
Таким чином, керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, оцінивши складність справи та важливість результатів розгляду справи для сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у даній справі, господарський суд першої інстанції, користуючись наданим суду правом, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, що відповідає положенням ст. 129 Конституції України, п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, його висновкам у справі "Фрайдлендер проти Франції" щодо розумності строків розгляду справи.
Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 255, 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року у справі №922/3622/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17.02.2025 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко