Справа № 178/188/24
13 лютого 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички подання Кам'янського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо ОСОБА_4 про звільнення від покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 КК України,-
До Криничанського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання Кам'янського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо ОСОБА_4 про звільнення від покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 КК України. В обґрунтування подання вказано, що з 27.08.2024 року на обліку Сектору перебуває засуджений ОСОБА_4 , звільнений від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до вироку суду від 10 квітня 2024 року ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Вартість викраденого майна, згідно вироку за епізодом від 29.10.2023 становить 550,00 грн., за епізодом з початку листопада 2023 року становить 2246,00 грн. У зв'язку з чим, посилаючись на вимоги п. 13 ч.1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 4, 5 КК України, ст.58 Конституції України, Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, представник звернувся до суду з вказаним поданням.
Представник Кам'янського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, згідно заяви, просить розгляд справи провести без участі представника.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку, що подання підлягає задоволенню, сума викраденого майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2023 році.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частинами 2 і 3 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон № 3886-ІХ), яким було внесено зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначений аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 1 січня звітного податкового року.
Судом встановлено, що вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2024 року ОСОБА_4 , засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки. У відповідності до ст.76 КК України ОСОБА_4 зобов'язано з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Вирок набрав законної сили 13 травня 2024 року.
Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України за ознаками:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло в умовах воєнного стану, дата вчинення кримінального правопорушення - 29 жовтня 2023 року, із заподіянням потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 550 грн.;
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, дата вчинення кримінального правопорушення - на початку листопада 2023 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 2246 грн.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 2684 грн., а 50% від його розміру становить 1342 грн.
Таким чином, за змістом положень Податкового кодексу України, та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, розмір викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст.185 КК України становить 2684 грн. (1342х2).
Положеннями частини 1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст.3 КК України).
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми основного Закону України також знайшли своє відображення в частині 1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип неявно гарантований і ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими відповідно до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливим для обвинувачення.
Таким чином у зв'язку з декриміналізацією вчиненого ОСОБА_4 діяння відповідно до положень Закону № 3886-ІХ суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від покарання, призначеного вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання та звільнення засудженого за діяння, караність якого законом усунена, від покарання, призначеного вироком (ч. 2 ст.74 КК України).
Керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд-
Подання Кам'янського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1