справа №176/2720/24
провадження №2/176/104/25
Іменем України
17 лютого 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейського відділення поліції № 5 Кам'янського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Чувасова Дмитра Андрійовича, про відшкодування моральної шкоди,-
Адвокат Левченко А.А., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірного звинувачення в адміністративному правопорушенні суму грошових коштів у розмірі 10000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 квітня 2024 близько 21 год. 40 хв. у м. Жовті Води по вул. 8-го Березня, інспектором поліції Чувасовим Д.А. позивач був зупинений при керуванні транспортним засобом RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 , згідно п. 1 ч. 3, ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а саме: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Зокрема, відповідач зазначив, що під час патрулювання в м. Жовті Води, по вул. 8-го Березня, приблизно о 21 год. 20 хв. до них звернувся громадянин, який відмовився повідомляти свої дані, та повідомив, що по вул. Гагаріна, неподалік магазину «Аврора» перебуває RENAULT MEGAN, д.н. НОМЕР_1 , водій якого ймовірно перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згодом, близько 21 год. 40 хв. в м. Жовті Води по вул. 8-го Березня, приблизно було зупинено вказаний вище автомобіль. Під час спілкування позивача з інспектором поліції, останній вказав, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння.
Позивач зазначає, що після медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, ознак сп'яніння не виявлено.
Того ж дня під час даної зупинки відносно позивача також було винесено постанову про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Наголосив, що відповідачем не доведено, що зупинення транспортного засобу обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року у справі №176/924/24 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1801637 від 01.04.2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Проте, 23.05.2024 року на виконання постанови ЕНА № 1801637 від 01.04.2024 року, державним виконавцем Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцовою А.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75100081 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425,00 грн.
Цього ж дня, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат у сумі 400,00 грн., постановупро стягнення виконавчого збору у сумі 85,00 грн. та постанову про арешт коштів боржника у розмірі 1335,00 грн.
Надалі вказані суми коштів було стягнуто в примусовому порядку з карткового рахунку ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач зазначив, що повідомляв відділ державної виконавчої служби на виконанні якого перебуває вказана постанова, що остання оскаржується у суді, проте, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та в примусовому порядку з ОСОБА_1 стягнуто суму штрафу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Вважає, що такими діями працівників поліції йому завдано моральну шкоду, оскільки через вищенаведені обмеження та зміни в способі життя переніс негативні емоції та переживання, що потягло за собою моральні страждання.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2024 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28 жовтня 2024 року представник відповідача ГУНП в Дніпропетровській області Ізотова Т.Л. надала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вказала, що позивачем не надано доказів які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв'язків, стану та стосунків.
Таким чином, вважає вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди безпідставними, завищеними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
14 листопада 2024 року від поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення № 5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капрала поліції Чувасова Д.А. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу вимог для відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги вважає необгрунованими та такими, що не підлягають задоволенню.
15 листопада 2024 року представник позивача - адвокат Левченко І.А. надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що постановою про адміністративне правопорушення з ОСОБА_1 в примусовому поряду стягнуто грошові кошти у сумі 1335,00 грн., саме під час розгляду справи про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Внаслідок цих дій, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він був вимушений шукати захисника для захисту в суді своїх прав та законних інтересів, витрачати на це грошові кошти, відвідувати судові засідання. Окрім того, в процессі вирішення питання щодо скасування постанови про адміністративне стягнення, з позивача в примусовому порядку стягнуто кошти з його карткового рахунку. Через незаконне обвинувачення у вчиненні правопорушення у позивача погіршився сон, він перебував у постійній нервовій напрузі, не міг належним чином виконувати роботу, спілкуватися з сім'єю, мав пригнічений стан.
Таким чином, вважає, що є всі підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1801637 від 01 квітня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП.
Державним виконавцем Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцовою А.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75100081 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425,00 грн.
Всього в примусовому порядку відповідно до виконавчого провадження з ОСОБА_1 стягнуто 1335,00 грн., з яких: сума штрафу у подвійному розмірі - 850,00 грн.; розмір мінімальних витрат - 400,00 грн., виконавчий збір - 85 грн., що підтверджується копією виписки по картці АТ КБ «ПриватБанк».
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року у справі №176/924/24 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1801637 від 01.04.2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження№61-19000сво18) викладено правовий висновок про те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.
Позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.
Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Закриття справи про адміністративне правопорушення дає підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України та статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» і не є у залежності від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу та чи понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Такий правовий висновок викладений у постанові від 06.12.2023р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 370/463/21 провадження №61-10515св23.
Отже, з вказаного вбачається, що у зв'язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. у даній конкретній справі таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Частиною 6 статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що моральна шкода це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості, тобто розмір відшкодування шкоди у цьому випадку має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини у справі «Тома проти Люксембурга» (2001 рік), використав принцип, по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.
Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження №61-1132св22).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22), гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості
Абзац 2 частини 3 статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду.
Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).
Доводи ГУНП у Дніпропетровській області про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача, оскільки ним не підтверджено належним чином завдання йому моральної шкоди, є безпідставними, оскільки сам по собі факт неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні норм статті 1174 ЦК України є підставою для відшкодування заподіяної шкоди та свідчить про безумовні душевні страждання та моральні переживання фізичної особи внаслідок таких дій посадової особи державного органу.
Враховуючи обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, взявши до уваги засади розумності, виваженості й справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейського відділення поліції № 5 Кам'янського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Чувасова Дмитра Андрійовича, про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, юридична адреса: вулиця Троїцька, будинок 20-а, місто Дніпро, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 1000 (одна тисяча) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА