Справа № 210/291/25
Провадження № 3/210/255/25
іменем України
13 лютого 2025 року
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сільченко В. Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не відомо, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу 20.01.2025 року надійшли протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 , ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208186 29.12.2024 року о 19:30 год. м. Кривий Ріг, вул. Соборності біля буд 63 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння,а саме: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мовлення, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор Motorola VB 400. Згідно ст. 266 водія було відсторонено від керування транспортним засобом. БК 475130,475133. Чим порушив п 2.5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208213 29.12.2024 року о 21:16 год. в м. кривий Ріг, вул. Соборності 60 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор Motorola VB 475176, 475175. Факт руху відео реєстратор xiaomi. Чим порушив п 2.. ПДР України.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208224 29.12.2024 року о 21:16 год. в м. Кривий Ріг, вул. Соборності 60 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Зафіксовано на нагрудні відео реєстратори Motorola VB 475176, 475175. Чим порушив п 2.1.а ПДР України.
В судове засідання 13.02.2025 року ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Згідно з ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться три протоколи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , вважаю що розгляд справи в одному провадженні буде доцільним.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом,
Так, ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Пунктом 1.3. ПДР України, що кореспондується з п.1.9 ПДР України, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Положеннями п.п. 2.5 ПДР України визначено, що водій на вимогу працівника поліції повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення,у відповідності до положень про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984">ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння» та ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме «Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно».
Як вбачається з матеріалів адміністративних справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 (справа №210/292/25) та ч. 5 ст.126 КУпАП (справа №210/291/25) повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом, довідкою, рапортом, картками обліку адміністративного правопорушення, відеозаписом,з якого вбачається факт керування громадянином ОСОБА_2 транспортним засобом (clip-0) та факт відмови останнім від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (clip-0 07:12-07:30 хв.). Останньому було роз'яснено його права (06:20-6:40хв).
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до неї адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за частиною 5 статті 126 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
Крім того, в матеріалах справи зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ «Автокредит плюс» тому до правопорушника не може бути застосовано додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Щодо матеріалів адміністративних справи за № 210/291/25, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід зазначити наступне.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи вбачається, що рух автомобіля Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 не зафіксовано, зупинка даного автомобіля працівниками поліції на відеозаписі також не зафіксована, докази того, що ОСОБА_2 29.12.2024 року о 19:30 годині керував транспортним засобом на відеозаписах відсутні.
Досліджений відеозапис розпочинається з моменту, коли працівники поліції підходять до автомобіля Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований в нерухомому стані з вимкненим двигуном. Надалі, під час спілкування з водієм працівники поліції зазначили йому, що він має ознаки алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Водій не заперечував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, однак заперечував факт керування транспортним засобом, факт зупинки вищезазначеного автомобіля під його керуванням. Відеозапис не містить інформації, яка свідчила б про те, що автомобіль здійснював рух.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-авід 20 лютого 2019 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено відсутність доказів керування ОСОБА_2 29.12.2024 року о 19:30 годині транспортним засобом Gelly MK д.н.з. НОМЕР_1 .
Крім того з відеозапису прямо вбачається, що ОСОБА_2 заперечує факт керування транспортним засобом та факт його зупинки працівниками поліції.
Суб'єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є лише водій транспортного засобу, тобто особа, яка ним керує. Тобто предметом доказування між іншим є і те, що певна особа керувала транспортним засобом будучи в стані алкогольного (наркотичного, тощо) сп'яніння, або за певними ознаками можна вважати, що перебувала в такому стані при відмові від проходження відповідного огляду.
Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів керування 29.12.2024 року о 19:30 год. ОСОБА_2 транспортним засобом, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не можна вважати суб'єктом відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено рапорт поліцейського, який не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки поліцейський є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
Суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_2 .
Приймаючи дане рішення, суддя керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП за вчинення дій 29.12.2024 року о 19:30 год.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 126, 130, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП , суддя, -
Об'єднати справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
справа №210/291/25 провадження №3/210/255/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП
справа №210/292/25 провадження №3/210/256/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП
справа №210/293/25 провадження №3/210/257/25 за ч. 5 ст. 126 КУпАП
у одне провадження та присвоїти єдиний номер справи №210/291/25 провадження №3/210/255/25.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко