Справа № 991/1413/25
Провадження 1-кс/991/1412/25
17 лютого 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідив скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
1.14 лютого 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на безді3яльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 01 лютого 2025 року він направив на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом несанкціонованого втручання в ЕОМ, допущення халатності посадових осіб під час кібератаки на державні реєстри України. На думку заявника, ці діяння містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 209, 361, 362, 363 КК України.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 14 лютого 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_2 з огляду на таке.
4.1.Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
4.2.Зі змісту заяви встановлено, що 19 грудня 2024 року здійснено хакерську атаку на сайти Національних інформаційних систем (НАІС) та Міністерства юстиції України. За атакою стоять російські спецслужби, після атаки звільнено гендиректора державного підприємства НАІС ОСОБА_3 . Заявник стверджує, що після відновлення реєстрів і без повної перевірки на предмет змін відомостей у реєстрі ризикованих активів, до прикладу закладених у безвідповідальності реєстратора дає змогу вносити в реєстр відомості на основі підробок. Далі такі відомості у реєстрі з підробок, до прикладу підробок декларацій здач об'єктів в експлуатацію, застосовуються для відчуження згідно вказаних відомостей конкретних земель, а також стають запорукою бездіяльності контролюючих органів, до прикладу у діях з дислокацією м. Тисмениця реєстратора ОСОБА_4 з 84 округа голови ТСК ВР по наслідках кібератаки на реєстри.
4.3.Заявник стверджує, що йому спричинені моральні страждання у зв'язку з вказаними обставинами, оскільки виникла необхідність послуги перевірки ним у реєстрах задекларованого свого майна, проте така послуга на сьогодні є платною. Вважає, що вказані обставини свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 361, 362, 363 КК України.
4.4.Однією з умов розгляду скарги на бездіяльність прокурора слідчим суддею Вищого антикорупційного суду є дотримання правил підсудності. За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
4.5.Однією із засад, що є спільною для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
5.Враховуючи, що статті 361, 362, 363 КК України не зазначені ні у примітці до статті 45 КК України, ні у ч. 1 ст. 33-1 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.
6.Щодо ймовірної кваліфікації за ст. 209 КК України, то має бути предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, який у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Слідчий суддя враховує ту обставину, що у матеріалах скарги відсутні докази розміру предмета кримінального правопорушення, які б міг перевірити слідчий суддя і надати належну правову оцінку заяві ОСОБА_2 . Тобто, у вказаній скарзі відсутні будь-які умови, передбачені ч. 5 ст. 216 КПК.
7.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України; тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги.
На підставі вищенаведеного, керуючись приписами ст. 33-1, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, 304, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_5