Провадження № 11-сс/821/75/25 Справа № 712/973/25 Категорія: ст. 183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
13 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, офіційно не одружений, з освітою середньою спеціальною, тимчасово не працює, уродженець м. Чигирин, проживає АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивував тим, що у провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під N?12025250310000298 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 березня 2025 року включно. Визначено заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 гривень.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В апеляційній скарзі адвокат вказує, що прокурор не зазначив, не обґрунтував, чому не можливо застосувати більш м'який (альтернативний) запобіжний захід до підозрюваного. Хоча ризики, на які вказує прокурор перебільшені.
ОСОБА_7 має постійне місце проживання, надає покази, стан здоров'я негативний, він мав третю групу інвалідності та до моменту затримання проходив черговий переогляд з метою продовження строку інвалідності. Також вказує, що розмір застави 90840,00 грн. є непомірним тягарем для ОСОБА_7 .
Вважає, що своєю поведінкою підозрюваний може довести обґрунтованість довіри до нього, відсутність ризиків, та можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Встановлено, що у провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під N?12025250310000298 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.2025 близько 02 години 40 хвилин, ОСОБА_7 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, шляхом розбиття віконного скла, незаконно проник до нежитлового приміщення, де здійснює свою господарську діяльність ФОП « ОСОБА_10 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де розбивши скляні вітрини з товарами, здійснив крадіжку аксесуарів, які перебували на вказаних вітринах, а саме: аксесуар каблучка - в кількості 17 одиниць на загальну суму 11 290 грн; аксесуар підвіс - в кількості 17 одиниць на загальну суму 8 530 грн.; аксесуар хрест - в кількості 4 одиниці на загальну суму 2 380 грн.; хрест срібний - в кількості 1 одиниця на загальну суму 682 грн.; аксесуар сережки - в кількості 1 одиниця на загальну суму 540 грн.; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A20s 3/32 gb Blue», imeil: НОМЕР_1 , вартість якого становить 1 999 грн; мобільний телефон марки «Huawei P Smart 2019 3/64», іме: НОМЕР_2 , вартість якого становить 2 199 грн.; мобільний телефон марки Росо Х3 Ро 6/128 вартість якого становить з 999 грн.; мобільний телефон марки Apple iPhone 11 64 gb вартість якого становить 9 000 грн.; мобільний телефон марки iPhone Pro 128 вартість якого становить 23 400 грн.; мобільний телефон марки MOTOROLA MOTO G PLAY 2024 4/64GB вартість якого становить 4 299 грн.; мобільний телефон марки MOTO G STYLUS 5G 2022 4/128 вартість якого становить 4 399 грн, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник. Своїми діями останній спричинив ФОП « ОСОБА_10 » матеріальну шкоду на загальну суму 72 717 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
23.01.2025 його затримано в порядку ст. 208 КПК України та 24.01.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_7 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; показами свідків; протоколом затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та додатком до нього; протоколом обшуку; протоколом огляду відеозапису.
Слідчим суддею вірно встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_7 є раніше неодноразово судимим, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п?яти до восьми років, ніде не працює, не має міцних соціальних зв?язків, тому з метою ухилення від відбування вказаного покарання він може переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Окрім того, існують ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_7 не має постійного джерела доходу для забезпечення своєї життєдіяльності, є раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності та небажання стати на шлях виправлення, тому він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Щодо визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів вважає, що визначена підозрюваному застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840,00 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
Слідчий суддя дійшов правильного висновку, що прокурором належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованість застосування саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання названим вище ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги, не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Це зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного
Достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не встановлено, тому та ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422, КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: