11 лютого 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/10421/24
Провадження № 22-ц/4815/174/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання - Андрошулік І.А.
учасники справи:
позивач - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради
в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року у складі судді Харечка С. П., постановлене в м. Рівне, повний текст рішення складено 30 жовтня 2024 року,
В провадженні Рівненського апеляційного суду перебуває справа за позовом Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню неповнолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покладено на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради контроль за виконанням батьківських обов'язків відповідачем.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалами Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Під час апеляційного розгляду справи виникла необхідність з'ясування думки дитини, ОСОБА_1 стосовно позбавлення щодо нього батьківських прав його матері, ОСОБА_2 .
Оскаржуване рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ч. 2 ст. 164 СК України, яка передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, та обґрунтоване, зокрема, і тим, що Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 не містить думки останнього з цього приводу, хоча він досяг віку, з яким сімейне законодавство пов'язує обов'язок органу опіки та піклування заслухання думки дитини щодо її долі, в тому числі, і позбавлення щодо неї батьківських прав її батьків.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).
У частині другій статті 171 СК України закріплено випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків належить: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 679/1413/14-ц (провадження № 61-10298св18)).
Зважаючи на вікову категорію малолітньої дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання її думки. Коли суд бажає вислухати думку дитини та при цьому не травмувати психіку дитини і уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди. Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року в справі № 185/6994/15-ц (провадження № 61-5606св19)).
Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини. Простої бездіяльності з боку батька (матері) недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність батька (матері) призвела до розриву зв'язків між ним та його донькою, а не будь-яке ймовірне батьківське відчуження або психологічні маніпуляції над дитиною з боку її матері (батька), то ця обставина не є достатньою для позбавлення батька (матері) батьківських прав. Діти мають право на врахування їхньої думки і на те, щоб бути заслуханими з питань, що торкаються їх інтересів. Зокрема, в силу того, як із спливом часу діти стають більш зрілими і здатними сформулювати свою думку, суди повинні належним чином враховувати їх погляди і почуття, а також їх право на повагу до їхнього особистого життя. Водночас їх погляди необов'язково залишаються незмінними, і їх заперечення, яким слід надавати належного значення, необов'язково є достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків, особливо щодо того, що стосується регулярного спілкування зі своєю дитиною. Вочевидь право дитини на висловлення своєї думки не потрібно тлумачити як фактичне надання дітям безумовного права вето без аналізу будь-яких інших факторів або без проведення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року в справі № 553/449/20 (провадження № 61-2701св24)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
З метою об'єктивного розгляду цього спору та ухвалення законного і справедливого рішення, апеляційний суд приходить до переконання про необхідність за слухання думки дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про позбавлення щодо нього батьківських прав його матері, ОСОБА_2 , у зв'язку вважає за доцільне зобов'язати Службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради надати додатковий Висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , в якому викласти думку останнього щодо цього питання.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Зобов'язати Службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради надати додатковий Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому викласти думку дитини щодо позбавлення батьківських прав його матері відносно нього.
Додатковий висновок подати Рівненському апеляційному суду у строк до 03 березня 2025 року.
Розгляд справи відкласти на 09 годину 45 хвилин 04 березня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.