Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2046/24 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Номер провадження №33/4805/307/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
17 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Ільчука Дмитра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 22.01.2025 адвокат Ільчук Д.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження в справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник посилається на те, що постанову суду першої інстанції винесено 04.11.2024. Починаючи з 13.11.2024 ним до суду було подано не одне клопотання щодо ознайомлення у повному обсязі з матеріалами адміністративної справи через електронний суд, зокрема з відеофайлами, з метою складення апеляційної скарги. Просив звернути увагу, що лист із відеоматеріалами отримав 19.12.2024, а тому початок обчислення строків на апеляційне оскарження слід вважати саме з вищевказаної дати.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з наступних підстав.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, відповідно до вимог ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній при розгляді справи, хоча належним чином повідомлений про час та місце її розгляду шляхом направлення SMS-повідомлення (а.с.12). 05.11.2024 ОСОБА_1 уклав договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Ільчуком Д.Ю., що підтверджується відомостями з договору про надання професійної правничої допомоги від 05.11.2024 (а.с.18). 13.11.2024 адвокатом Ільчуком Д.Ю. подано до суду клопотання про надання доступу до системи електронного суду для ознайомлення із матеріалами даної справи та 26.11.2024 йому надано такий доступ, про що свідчить відповідь суду першої інстанції, яку захисник отримав на вказану ним у заяві електронну адресу 27.11.2024 (а.с.32-33).
Вперше з апеляційною скаргою адвокат Ільчук Д.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду апеляційної інстанції 20.12.2024.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21.01.2025 відмовлено захиснику ОСОБА_1 - Ільчуку Д.Ю. в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.11.2024, а скаргу повернуто особі , яка її подала.
В обґрунтування відмови у поновленні строку суд апеляційної інстанції зазначав, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
22.01.2025 адвокат Ільчук Д.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , вдруге подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій порушує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду.
Разом із тим, вказане клопотання містить ідентичні за змістом причини пропуску строку, що були викладені у клопотанні від 20.12.2024. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить.
З огляду на наявність судового рішення апеляційної інстанції від 21.01.2025 у цій же адміністративній справі, в якій вже надана правова оцінка доводам скаржника з приводу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження тієї ж постанови суду першої інстанції, тим же учасником справи, апеляційний суд не може надавати іншу правову оцінку вказаним обставинам.
Поважними причинами слід вважати обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.
Вирішуючи питання, чи були причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Доводи захисника про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами. Клопотання не містить посилання на нові обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення скаржника, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Ільчука Дмитра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2024 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич