Справа № 161/2477/25 Провадження №11-сс/802/110/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 (ЄРДР № 42025182490000153 ),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 та застосовано підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Згідно ухвали, розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри та ризиків, які зазначені у клопотанні, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання і, відповідно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вона є незаконною. Вказує на необґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, докази на обґрунтування підозри не є вагомими, оскільки сам факт того, що ОСОБА_8 був призваний на військову службу по мобілізації до лав ЗСУ не відповідає дійсності. Також вважає, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 порушено правила підслідності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Перш за все слід наголосити, що не знайшли свого підтвердження покликання захисника в апеляційній скразі, що під час здійснення досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 407 КК України було порушено правила підслідності і питання застосування запобіжного заходу було ініційовано не уповноваженим на це органом.
Так, абз. 14 ч. 1 ст. 615 КПК України в умовах воєнноо стану Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки) або уповноважені ним прокурори з метою забезпечення ефективності досудового розслідування своєю мотивованою постановою мають право визначати підслідністьт або доручити здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 КК України, іншому органу досудового розслідування.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 визначено підслідність кримінального провадження № 42025182490000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за слідчими слідчого управління ГУНП у Волинській області, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням визначено здійснювати - Волинській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Аналіз зазначеної норми кримінального процесуального закону вказує на те, що під час розгляду клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, у якому особі оголошено підозру за ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий суддя має оцінити виключно наявність обґрунтованої підозри. При цьому наявність та доведеність ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, як і врахування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, не впливає на прийняття рішення про застосування виключного запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені вище дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Апеляційні твердження захисника про те, що мало місце незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_8 колегія суддів вважає безпідставними. Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 був затриманий у зв'язку із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Згадане підозрюваний при апеляційному розгляді не заперечив, вказав що самовільно залишив військову частину, оскільки потребував лікування. Водночас, сам підозрюваний ствердив, що на стаціонарному лікуванні з 17 січня 2025 року по час затримання не перебував, підтвердження перебування на будь-якому лікуванні в означений період не надано.
Таким чином, на думку колегії суддів, встановлені обставини кримінального провадження та характер інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення свідчить про можливість ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування.
Наведені обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.
Отже, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв'язку, свідчать про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: