Справа № 155/1229/24 Головуючий у 1 інстанції: Сметана В. М.
Провадження № 22-ц/802/208/25 Доповідач: Киця С. I.
11 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Киці С. І.
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2024 року
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») у липні 2024 року звернувся в суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 791654391 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 22 000 грн на його банківську карту. Відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги за цим кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»). У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відчужило таке право вимоги на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» 14 лютого 2022 року уклали Договір факторингу № 14/02/2022-01 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791654391 в сумі 76 906,58 грн, з яких: 21 998,90 грн - сума заборгованості по основному боргу; 54 907,68 грн - сума заборгованості за відсотками. Вказує, що відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав зобов'язання за таким ним, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Просив стягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року в розмірі 76 906,58 грн, а також судові витрати: 2422,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ТОВ «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 202 року в розмірі 76 906,58 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 у грудні 2024 року подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає його не законним і необґрунтованим через неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, необґрунтовану відмову у прийнятті доказів, неправильне їх дослідження та оцінку. Суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Зазначає, що дані позичальника, які зазначені в договорі, є неправильними (номер телефону, адреса реєстрації місця проживання). Реквізити паспорта зазначені хоч і правильні, однак на час укладення договору такий паспорт був недійсним у зв'язку із заміною паспорта-книжечки на ID-картку з безконтактним носієм у 2018 році. Заперечує виготовлення ним електронного підпису та підписання договору. Він не отримував ні одноразового ідентифікатора, ні кредитних коштів. Припускає, що його особистими даними заволодіти невідомі йому особи з відкритих реєстрів незаконним шляхом. Докази, наявні в матеріалах справи, не встановлюють його причетності до укладення договору. Просив скасувати рішення Горохівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2024 року в цій справі, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «Юніт Капітал» зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим без порушень норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Одноразовий ідентифікатор було направлено відповідачу на номер його мобільного телефону НОМЕР_1 , що був вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів 26 листопада 202 року о 22 год 59 хв 03 с і введено ним у відповідному полі в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 26 листопада 2020 року о 22 год 59 хв 19 с. Відповідач підписав договір, отримав свій примірник електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-яки час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Відповідач самостійно ввів номер банківської картки, на яку бажав отримати кредитні кошти. Відсутні юридичні факти неналежного переказу на рахунок відповідача коштів. Матеріали справи не містять відомостей про незаповнення заявки на отримання коштів у кредит, про непідписання відповідачем договору, про ненадання відповідачу чи заволодіння іншими особами такими коштами чи даними відповідача, у тому числі про вчинення відносно нього шахрайських дій. Просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частинами четвертою, п'ятою статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 26 листопада 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 791654391, який відповідач підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. За пунктом 1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3, 1.4 або 1.5 цього Договору.
Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту позичальником (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Кредитний договір №791654391 від 26 листопада 2020 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5Y2P6. Сума кредиту 22000 грн на строк 30 днів із процентною ставкою 1,70 % в день.
Відповідно до пункту 1.4. Договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно з пунктом 4.3 Договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в пункті 1.2 цього Договору, є процентами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з копією платіжного доручення № 09c2d06a-2d35-4201-a869-6e53bd8c07a7 від 26 листопада 2020 року, ОСОБА_2 отримав кредит (грошові кошти) в розмірі 22 000 грн, згідно з договором №791654391 від 26 листопада 2020 року. Кошти переведені на платіжну картку № НОМЕР_2 (безготівкове зарахування).
Відповідно до копії виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року, заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25 червня 2024 року становить 76 906,58 грн.
Відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з додатковими угодами щодо продовження дії строку даного договору) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 127 від 29 березня 2021 року.
Згідно з Договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року.
14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 14 лютого 2022 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року в сумі 76906,58 грн, з яких 2198,90 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 54907,68 грн - сума заборгованості за відсотками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України)
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 4.7 Договору № 791654391 від 26 листопада 2020 року встановлено, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
За пунктом 4.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розумі, погоджується і зобов'язується дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Правил, ці Правила є пропозицією укласти електронний договір в розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913 та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг. Такі правила розміщені товариством на сайті товариства, а також є доступними для ознайомлення в Інформацйно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС товариства) при подачі Заявки.
Відповідно до пункту 2.1.1 Правил, акцептом є прийняття позичальником пропозиції (оферти) товариства укласти електронний договір у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
За пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Правил, з метою отримання кредиту позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов'язкові. Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні, достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної карти позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.
Згідно з пунктами 3.14 - 3.16 Правил, у випадку схвалення Заявки на отримання кредиту, ІТС товариства генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує позичальника в особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці. Кожен із позичальників ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надає згоду шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується товариством в ІТС товариства та надсилається позичальникам в смс-повідомленні. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надходить в ІТС товариства та свідчить/повідомляє товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) товариства щодо укладання кредитного договору з позичальником. Після зазначених дій Договір між товариством та позичальником вважається укладеним і товариство здійснює дії, щодо надання кредиту.
Відповідно до пунктів 9.2 - 9.4 Правил електронний договір, графік платежів, додаткові угоди та інші додатки до електронного договору зберігаються в електронному вигляді та доступні позичальнику в особистому кабінеті. Правил кредитодавця зберігаються та оновлюються на сайті кредитодавця та в ІТС кредитодавця. Одразу після підписання електронного договору, його примірник у вигляді візуалізованої форми, яка не дає можливості внести до нього зміни, відправляється електронним листом на електронну адресу позичальника, вказану ним у Заявці, та одночасно відображається в його особистому кабінеті. Примірник електронного договору вважається отриманим позичальником з моменту направлення товариством електронного листа з вкладенним у нього примірником електронного договору, або з моменту відображення договору в особистому кабінеті, залежно від того, яка з цих подій настала раніше.
Згідно з заповненою 26 листопада 2020 року формою Заявки на отримання грошових коштів в кредит (договір № 791654391 від 26 листопада 2020 року), товариству було надано таку інформацію про особу позичальника (персональні дані): прізвище, ім'я, по батькові - « ОСОБА_2 », фінансовий номер телефону - « НОМЕР_1 », електронна адреса - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », паспорт - « НОМЕР_3 » виданий «Горохівським РУМВС у Волинській області» дата видачі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації - « АДРЕСА_1 », адреса проживання - « АДРЕСА_1 », номер карти - « НОМЕР_5 ».
Відповідно до Алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, верифікація особи заявника/позичальника проводиться шляхом встановлення (підтвердження) особи (заявника) через перевірку персональних даних такої особи, залишених під час заповнення заявки, в бюро кредитних історій та, відповідно, звірки зазначених даних з даними отримання від бюро кредитних історій. Перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної заявником, позичальником в заявці, проводиться відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів шляхом використання технології 3DSecure (MasterCardSecureCode VerifidbyVisa) шляхом направлення банком - емітентом на фінансовий мобільний номер заявника в смс унікального коду або використання технології Preauth, шляхом блокування на картковому рахунку заявника певної суми (до 1 грн), до моменту введення її розміру в Заявку, або до моменту автоматичного розблокування цієї суми банком-емітентом.
Згідно з платіжним дорученням № 09c2d06a-2d35-4201-a869-6e53bd8c07a7 від 26 листопада 2020 року ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на його карту НОМЕР_6 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів (кредитних коштів за договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року) в розмірі 22 000 грн. Банк-емітент картки позичальника - АТ КБ «ПриватБанк» довідкою № 06-01/2024 від 18 червня 2024 року підтвердило успішність вищевказаного платежу через сервіс LiqPay.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в ІТС товариства, позичальнику ОСОБА_3 на його номер телефону НОМЕР_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор MNV5Y2P6, який ним було введено у відповідному полі для підписання повідомлення про акцепт оферти 26 листопада 2020 року о 22 год 59 хв 19 с.
Договір та графік розрахунків за цим договором підписані вищевказаним ідентифікатором, про що свідчить проставлена мітка часу, буквенно-числове значення ідентифікатора, ідентифікаційні дані позичальника та двовимірний QR-код.
Відповідач ОСОБА_2 заперечує щодо формування ним Заяаки, одержання одноразового ідентифікатора, проставлення його у відповідному полі ІТС товариства для акцепту оферти (укладення договору), одержання ним кредитних коштів.
Такі заперечення відповідач обґрунтовує тим, що йому не належить номер засобу мобільного зв'язку НОМЕР_1 , а тому він не одержував смс-повідомлень від товариства з одноразовим ідентифікатором. Натомість, відповідач ОСОБА_2 , аргументуючи неналежність йому такого номера телефону, вказує лише про належність йому іншого номера, який відрізняється декількома числами - 0971125555. Обставина, про яку зазначає відповідач, не виключає належність йому номера мобільного зв'язку НОМЕР_1 та жодним чином не спростовує факт надіслання йому та отримання ним одноразового ідентифікатора саме на такий номер, але лише інформує про наявність номера телефону з іншими числовими значеннями. Відповідач не надав доказів того, що такий номер мобільного зв'язку НОМЕР_1 йому не належить, не клопотав про витребування таких доказів у мобільного оператора (інформації про користувача, ІР-адресу тощо).
Колегія суддів також зауважує, що відповідач ОСОБА_2 користується електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була зазначена у Заявці на отримання кредиту, оскільки він самостійно неодноразово вказував її як у заявах по суті справи, так і у заявах з процесуальних питань, що містяться в матеріалах цієї справи. Зважаючи на те, що відповідач є користувачем електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Правил та Алгоритму ним як позичальником 26 листопада 2020 року засобами електронного зв'язку було отримано електронного листа із вкладенним у нього примірником електронного договору, що свідчить про обізнаність відповідача про існування такого кредитного договору з 26 листопада 2020 року. Відповідач не надав суду доказів того, що з 26 листопада 2020 року він звертався до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із листами, повідомленнями чи будь-якими іншими зверненнями з метою повідомити про те, що кредитний договір був укладений іншою особою від його імені та без його відома шляхом вчинення шахрайських дій.
Підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги в частині заперечення достовірності зазначених у Заявці реквізитів паспорта, як одного із основних реквізитів Заявки (персональних даних позичальника). Відповідач стверджує про те, що ним замінено у встановленому законом порядку паспорт громадянина України у форматі книжечки серії НОМЕР_3 на ID-паспорт (ID-карту) № НОМЕР_7 . З копії ID-карти встановлено, що така видана відповідачу ОСОБА_2 12 березня 2018 року, однак це не спростовує правильність введених реквізитів паспорта громадянина України у форматі книжечки ОСОБА_2 , хоч такий паспорт на час заповнення Заявки і був недійсним, а також не спростовує належність такого паспорту відповідачу у період до 12 березня 2018 року.
Твердження про те, що адреса реєстрації місця проживання, зазначена у Заявці - АДРЕСА_2 , не є адресою реєстрації місця проживання відповідача на час розгляду справи судом першої інстанції хоч і відповідає відомостям з Єдиного демографічного реєстру (станом на 22 липня 2024 року - адреса: АДРЕСА_3 ), однак згідно з такими відомостями, відповідач адресу реєстрації свого місця проживання змінив 25 листопада 2021 року (після укладення кредитного договору), а згідно з даними копії ID-карти, місце народження відповідача - м. Горохів Волинської області. Зважаючи на те, що відповідач належним чином не спростував факт його проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на час укладення договору (26 листопада 2020 року), колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
Матеріали справи також не містять доказів, що відповідач ОСОБА_2 у період укладення кредитного договору втратив документи, які містять його персональні дані, у тому числі внаслідок вчинення щодо нього кримінальних правопорушень тощо, чи що доступ до його електронної поштової скриньки було протиправно одержано іншими особами.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» видало кредит позичальнику за цим кредитним договором шляхом переказу безготівкових коштів на банківську карту, реквізити якої було вказано у Заявці від 26 листопада 2020 року - НОМЕР_6 (АТ КБ «ПриватБанк»).
Згідно з пунктом 4 Розділу II Положень про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених постановою Правління НБУ № 705 від 05 листопада 2014 року електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача. Ідентифікація користувача може здійснюватися за реквізитами електронного платіжного засобу, нанесеними на нього в графічному та електронному вигляді.
Зазначений вище платіжний засіб (рахунок № НОМЕР_6 ) належав саме ОСОБА_2 , оскільки така обставина підтверджується як реквізитами самого платіжного доручення (у платіжному дорученні зазначено прізвище, ім'я та по батькові отримувача - ОСОБА_2 ), так і відомостями АТ КБ «ПриватБанк» про успішність платежу від 26 листопада 2020 року за допомогою сервісу LiqPay, яка належить АТ КБ «ПриватБанк».
Система LiqPay - це платіжний сервіс Банку, призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв. Верифікація у системі здійснюється шляхом перевірка картки та/або підтвердження платежу (пункт 4.3.2 Умов та Правил надання послуг АТ КБ «ПриватБанк» в системі LiqPay).
Окрім іншого, як встановлено з матеріалів справи, перед укладенням договору, товариством здійснюється верифікація банківської карти позичальника до системи 3DS та, у разі необхідності, технології Preauth, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює Заявку. Технологія 3DSecure (MasterCardSecureCode та VerifiedbyVisa) - технології, розроблені міжнародними платіжними системами VISA International, MasterCard Worldwide для забезпечення безпечного здійснення операцій. У рамках даної технології особа держателя БПК підтверджується на сервері банку-емітента способом, обумовленим банком-емітентом карти. Технологія Preauth - один зі способів аутентифікації, що здійснюється шляхом блокування на картці користувача певної суми, до моменту введення її розміру, або до моменту автоматичного розблокування даної суми банком-емітентом.
Одночасно може здійснюватися верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти як особу, яка заповнює Заявку, а саме як одну і ту саме особу. Аби переконатися, хто саме є власником зареєстрованої банківської картки (банківського рахунку), здійснюється верифікація. Для цього на картці блокується випадкову суму до 1 грн. Вона є кодом перевірки, який необхідно зазначити у запропонованому полі. Дізнатися про заблоковану суму можна за допомогою інтернет-банкінгу, CMC (якщо активована дана послуга) або зателефонувавши за номером гарячої лінії банку, в якому оформлювалася картка. При цьому кошти залишаться на цьому рахунку - суму невдовзі буде автоматично розблоковано банком.
Таким чином матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що ОСОБА_2 належала банківська карта, реквізити якої було зазначено у Заявці, та на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ кредитних коштів в розмірі 22 000 грн 26 листопада 2020 року. Відповідач не надав доказів того, що треті особи (невстановлені особи) незаконно заволоділи його особистим кабінет у сервісі «Приват24», чи банківською картою, чи що реквізити банківської карти були розголошені без його відома, або ж що треті (невстановлені) особи отримали доступ до його фінансового номера телефону тощо.
Колегія суддів також враховує, що позичальник двічі повертав кредитні кошти: 29 грудня 2020 року в розмірі 2545 грн та 28 січня 2021 року в розмірі 5742 грн, що свідчить про обізнаність відповідача про існування кредиту, згоду з істотними умовами договору та часткове його виконання.
З огляду на викладене, позивач перерахував грошові кошти належним чином на банківську картку відповідача, а доводи відповідача в цій частині ґрунтуються виключно на його припущеннях та не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з частиною другою статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 29 березня 2021 року на суму 59 703,50 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 21 998,90 грн, заборгованість за відсотками - 37 704,60 грн. У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відчужило таке право вимоги на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (дата відступлення - 28 жовтня 2021 року) на суму 76 906,58 грн, з яких: 21 998,90 грн - сума заборгованості по основному боргу; 54 907,68 грн - сума заборгованості за відсотками. Надалі, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» 14 лютого 2022 року уклали Договір факторингу № 14/02/2022-01 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791654391 в сумі 76 906,58 грн, з яких: 21 998,90 грн - сума заборгованості по основному боргу; 54 907,68 грн - сума заборгованості за відсотками. Одночасно із цим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ТОВ «Таліон Плюс» після набуття ним у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за Договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року до ОСОБА_2 не мало права нараховувати відсотки у порядку, встановленому пунктом 4.3 Договору, оскільки не є його стороною, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як сторона договору, відчужуючи 29 березня 2021 року таке право вимоги в користь ТОВ «Таліон Плюс» вважало, що строк платежу за Договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року настав 29 березня 2021 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 29 березня 2021 року відступило в користь ТОВ «Таліон Плюс» 29 березня 2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 право вимоги за цим кредитним договором на суму 59 703,50 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 21 998,90 грн, заборгованість за відсотками - 37 704,60 грн. При цьому, заборгованість за відсотками включає в себе як відсотки, нараховані в межах 30-денного строку у порядку, встановленому пунктом 1.2 Договору, так і поза межами такого строку у порядку, встановленому пунктом 4.3 Договору. Однак, нарахування новим кредитором ТОВ «Таліон Плюс» відсотків за ставкою 1,7% за кожен день прострочення у порядку, встановленому пунктом 4.3 Договору та частиною другою статті 625 ЦК України на залишок заборгованості за тілом кредиту (21 998,80 грн) після 29 березня 2021 року, суперечить правовій природі правовідносин, що утворилися між ТОВ «Таліон Плюс» та позичальником ОСОБА_2 , оскільки ним було набуто право на вимогу до боржника, яка вже виникла 29 березня 2021 року.
Нарахування штрафних санкцій після 29 березня 2021 року можливе не на підставі умов договору, а на підставі статті 625 ЦК України (3% річних) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17). Як наслідок, у наступник кредиторів (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал») право вимоги за цим кредитним договором обмежується виключно сумою, що була відчужена первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в корить ТОВ «Таліон Плюс». З огляду на вищенаведене, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача підлягає зменшенню з 76 906,58 грн до 59 703,50 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 21 998,90 грн, заборгованість за відсотками - 37 704,60 грн.
Зважаючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнутих процентів і, відповідно, загальної суми заборгованості.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач ТОВ «Юніт Капітал» за подання позовної заяви сплатив 2422,40 грн судового збору.
Судовий збір за подання апеляційної скарги внесено відповідачем ОСОБА_2 в більшому розмірі, ніж встановлено законом - 6060 грн замість необхідних 3633,60 грн. Одночасно із цим, враховуючи часткове задоволення часткове задоволення апеляційної скарги, зміну апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню (77,63% задоволених позовних вимог), за результатами розгляду судом першої інстанції та перегляду справи апеляційним судом розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача становить 1609,57 грн (2422,40 - 812,83 (3633,60 х 22,37%)).
Сума надміру сплаченого судового збору (2426,40 грн) може бути повернена відповідачу ОСОБА_2 за його клопотанням за ухвалою суду в порядку, встановленому пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Відповідно до приписів статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи встановлено, що у позовній заяві заявлено про стягнення 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв'язку із поданням позовної заяви до суду першої інстанції. На підтвердження таких витрат позивач надав копію Договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, копію Додаткової угоди №6 до Договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, копію Акту прийому - передачі надання послуг в якій зазначена суму 5000 грн.
У зв'язку зі зміною рішення суду з підстав, які відрізняються від наведених відповідачем в апеляційній скарзі, частковим задоволенням позовних вимог (на 77,63%), що не ґрунтується на доводах (запереченнях) відповідача, з урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу, з відповідача корить позивача необхідно стягнути 3881,50 грн (5000 х 77,63%) витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2024 року в цій справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 59 703 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот три) гривні 50 к. заборгованості за Договором № 791654391 від 26 листопада 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) 57 к. судового збору та 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 к. витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 17 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді