Справа № 761/38984/24
Провадження № 1-кс/761/25885/2024
21 листопада 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024,
установив:
Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024.
Адвокат обґрунтовує заяву тим, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України. Досудове розслідування здійснює група слідчих, старшим якої є слідчий ОСОБА_4 , який, на думку адвоката, шляхом бездіяльності умисно порушує розумні строки досудового розслідування. Слідчий ОСОБА_4 умисно ігнорує судові рішення і не виконує їх. При цьому слідчим ОСОБА_4 досудове розслідування фактично не проводиться, а уся його діяльність спрямована на регулярні безпідставні продовження процесуальних строків.
Також адвокат зазначив у заяві про те, що слідчий ОСОБА_4 спрямував свою діяльність виключно на протиправне здійснення тиску на підозрюваних з метою зламати їхню волю і спонукати до самооговору або прийняття будь-яких незаконних умов сторони обвинувачення, щоб уникнути подальшого катування.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 просить відвести слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого підтримав та просив задовольнити.
Слідчий Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти заяви адвоката ОСОБА_3 , зазначивши, що ця заява не підсудна Шевченківському районному суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням органу досудового розслідування Державного бюро розслідувань є місто Київ, вул. П. Мирного, 28, що розташований у Печерському районі міста Києва.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників справи, дослідивши заяву про відвід слідчого, додані до неї матеріали, приходить до такого висновку.
Так, слідчий суддя при розгляді заяви вважає за необхідне розглянути питання щодо підсудності цієї скарги Шевченківському районному суду міста Києва.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Слідчий суддя враховує, що фактичним місцем знаходження органу досудового розслідування є місто Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.
Такої позиції щодо підсудності скарг та клопотань у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснює Державне бюро розслідувань, Шевченківському районному суду міста Києва дотримується Київський апеляційний суд, а щодо розташування Державного бюро розслідувань як органу досудового розслідування, в контексті вирішення питання про територіальну підсудність справ, висловлювався і Верховний суд, зокрема у справі № 463/3826/22.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Таким чином кримінальним процесуальним законом встановлюється вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий підлягає відводу.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен містити відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Для встановлення наявності ознак заінтересованості мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в упередженості слідчого, вкажуть на наявність суб'єктивного або об'єктивного критерію.
Частини друга та третя статті 81 КПК України визначають, що усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводи має бути вислухана особа, якій заявлено відвід як що вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.
Приписами ч. 5 ст. 38 КПК України закріплено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, при цьому, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
З матеріалів справи, вбачається, що у провадженні Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 62024000000000109 від 07.02.2024, за підозрою у тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 у зазначеному кримінальному провадженні заявив відвід слідчому Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Між тим, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого, що передбачені зазначеною нормою КПК України.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому, при вирішенні питання про наявність підстав для відводу слідчого, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що слідчий є упередженим. Наведене свідчить про те, що підстави для відводу слідчого можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного та справедливого досудового розслідування, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Зазначені обставини вимагають від суду створити такі умови, які б гарантували відсутність в учасників кримінального провадження сумнівів щодо об'єктивності і неупередженості слідчого, який здійснює досудове розслідування.
Разом з тим, змістом заяви про відвід слідчого ОСОБА_4 та долученими до неї матеріалами не підтверджуються викладені у заяві доводи сторони захисту про упередженість вказаного слідчого.
Так, після виявлення бездіяльності слідчого, яка полягає у не розгляді поданих адвокатом клопотань, останній реалізував своє право на оскарження такої бездіяльності шляхом звернення до слідчих суддів, які своїми ухвалами зобов'язували слідчого розглянути такі клопотання.
Однак, такі дії слідчого не свідчать про наявність у нього зацікавленості у результатах кримінального провадження № 62024000000000109 від 07.02.2024 та не є підставою в силу ст. 77 КПК України для відводу останнього від здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею з наявних матеріалів у справі, не встановлено об'єктивних підстав для відводу слідчого у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024, а тому заява адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 7, 77, 80-81, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № № 62024000000000109 від 07.02.2024 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1