СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/241/25
ун. № 759/3541/25
про передачу справи за підсудністю
17 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про оголошеня особи померлою,-
13.02.2025 року надійшов вказаний позов до Святошинського районного суду м.Києва.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Зареєстрованого місця проживання ані заявника, ані фізичної особи, місце перебування якої невідоме в Святошинському районі м. Києва не встановлено.
Матеріали заяви також не містять даних щодо майна фізичної особи, яка визнається померлою в Святошинському районі м. Києва.
В заяві заявник заначає, місце реєстрації своє: АДРЕСА_1 , та надає витяг з реєсту територіальної громади, що юрисдикційно не відноситься до Святошинського районного суду м. Києва.
Згідно відповіді № 1122627 від 17.02.2025 р. ОСОБА_2 (особа, яку заявник просить визнати померлою) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що юрисдикційно не відноситься до Святошинського районного суду м. Києва.
Таким чином, розгляд даної справи не належить до підсудності Святошинського районного суду м. Києва у відповідності до положень ст.305 ЦПК України, оскільки місця реєстрації ані заявника, ані фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, ані доказів знаходження майна на території Святошинського району м. Києва не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином встановлено, що справа не належить до територіальної підсудності Святошинського районного суду м. Києва, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду за відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розгядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі наведеного, вважаю за необхідне направити справу за підсудністю до Звенигородського районного суду Черкаської області.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошеня особи померлою,- передати за підсудністю до Звенигородського районного суду Черкаської області (20200,Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Шевченка, 12а. ).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Бабич Н.Д.