Справа № 286/4015/24
04 лютого 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В.
з секретарем Грищенко Н. А.,
за участю представника третьої особи Соботюк Р.Ф. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини; третя особа: Служба у справах дітей Овруцької міської ради Житомирської області , -
30.10.2024 ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , в якому просить визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мотивує позов тим, що від шлюбу з відповідачкою мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. З листопада 2022 року з відповідачкою проживають окремо, у зв'язку із перебуванням останньої за кордоном. Службою у справах дітей надано акт обстеження умов проживання, відповідно до якого утриманням та вихованням сина він займається самостійно без участі матері. Звертає увагу суду, що жодним чином не перешкоджає спілкуванню відповідачки з сном і готововий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб через їх розлучення синг не був позбавлений піклування матері. На даний час він проходить службу у лавах ЗСУ, має стабільний дохід, у змозі забезпечувати потреби сина в повному обсязі, не зловживає спиртними та наркотичними речовинами, веде нормальний спосіб життя.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року провадження у справі в частині вимог визначення місця проживання дитини, закрито.
Сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі.
У судовому засіданні представник третьої особи щодо задоволення позову не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення представника третьої особи, думку дитини, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Овруцького районного суду від 09.03.2027 року у справі №286/229/17, розірвано. Від даного шлюб мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10).
Позивач фактично без реєстрації проживає разом із сином в АДРЕСА_1 . Даний будинок на праві власності належить відповідачці - ОСОБА_3 (а.с.11, 12, 14-16).
Акт обстеження умов проживання від 25.10.2024 року свідчить, що батько один виховує сина, мати дитини перебуває за кордоном. Хлопчик відвідує Шоломківський ліцей (а.с.13).
Судом була також заслухана думка ОСОБА_4, який вказав, що проживає один так як мати за кордоном, а батько на війні. Захотів навчатися в Україні та ходить до школи с. С. Шоломківська. Виховують його батько та мати, утримують обоє. Стосунки у нього із батьками нормальні, батьки спілкуються між собою.
Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із частиною 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (частина 2 статті 141 СК України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 СК України, а їх права щодо виховання дитини закріплені у ст. 151 СК України.
Так, за приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За положеннями ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Закон не передбачає обов'язку підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні дитини або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні шляхом встановлення юридичного факту в судовому порядку. Натомість, такий факт може бути підтверджений за рішенням суду в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
За змістом наведених норм чинного законодавства, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється, тобто вона може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.
Як пояснив ОСОБА_4 , його виховують і утримують обоє батьків, а отже мати не усунулась від виконання батьківських обов'язків, а проживання матері за кордоном на впливає на обсяг її прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів того, що він самостійно виховує та утримує сина, а відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 155, 157 СК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч
Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року