Справа № 295/17727/24
Іменем України
17 лютого 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грецької Республіки, із повною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, менеджера ТОВ «ДІАМАНТ», зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК,
22 листопада 2024 року між прокурором ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_8 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 72024111500000004.
З угоди вбачається, що ОСОБА_9 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.03.2019. У невстановлений день, час та місці на початку лютого 2024 року з метою реалізації заздалегідь виниклого умислу на переміщення з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_10 , та запропонував останньому допомогу у його підприємницькій діяльності, спрямованій на постачання лісоматеріалів за зовнішньо-економічними контрактами, а саме у супроводженні митного оформлення зазначеного виду товарів. З метою виконання зазначених повноважень, ОСОБА_11 , будучи впевненим у добропорядності намірів ОСОБА_9 , який є його батьком, 05.02.2024 видав довіреність на ім'я ОСОБА_9 , якою уповноважив останнього на виконання всіх юридично-значимих дій, пов'язаних з транспортуванням та митним оформленням на території України продукції, а саме дерев'яних виробів.
У подальшому, реалізуючи свій умисел наприкінці лютого 2024 року, перебуваючи в м. Житомир по вул. Степана Бандери, 7, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, достовірно знаючи про заборону експорту лісоматеріалів необроблених, з метою їх переміщення через митний кордон України шляхом незаконного уникнення указаної заборони, з використанням кодів прикриття через декларування їх під виглядом інших товарів, звернувся до митного брокера ОСОБА_12 для придбання послуг з допомоги у оформленні та поданні митної декларації та супутніх до неї документів, надавши для цього ОСОБА_12 завідомо підроблений офіційний документ, який містив неправдиві відомості щодо походження лісоматеріалів, а також їх найменування та характеристик, які підлягали експорту, а саме: сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів №20240208-000123 від 08.02.2024 на ім'я ФОП « ОСОБА_11 » ІПН НОМЕР_1 , із зазначенням найменування товарів - «пиломатеріали необрізні природня вологість сосна б/с 60х70-290х1200мм» об'ємом 24,056 м3 та коду товару 4407119000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), достовірно знаючи, що вказаний товар за його справжніми характеристиками відповідає коду 4403220000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» з сосни, які відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024) від 08.09.2005 № 2860-ІУ заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.01.2017, вживши у такий спосіб всіх можливих заходів щодо утруднення виявлення указаних лісоматеріалів, заборонених до вивозу. При цьому ОСОБА_9 умисно не повідомив про власні дії ОСОБА_10 , діючи поза волею останнього, зловживаючи своїми повноваження в межах наданого раніше доручення запевнив ОСОБА_12 , що він діє від імені ОСОБА_10 та запевнив останнього у дійсності та правдивості всіх наданих для оформлення документів.
У подальшому, 22 лютого 2024 року ОСОБА_12 , здійснюючи свої послуги з допомоги у митного оформленні ОСОБА_13 , будучи необізнаним про умисел останнього, надав до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці, що в с. Вереси, вул. Покровська 13-Б, Житомирський район та область, пакет документів для митного оформлення нібито від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , серед яких була електронна митна декларація типу ЕК10АА, якій присвоєно номер №24UА101020006797U6 на товар (графа 31) «пиломатеріали необрізні, сосна, б/с, розмірами: 60x70-290x1200 - 24,056 м3», а також сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 08.02.2024 № UА.20240208-000123, які містили неправдиві відомості щодо найменування товарів і неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, а саме щодо класифікації товару за кодом 4407119000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), які насправді повинні класифікуватись за кодом коду 4403220000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» з сосни, які відповідно до ст. 2 Закону України від 08.09.2005 № 2860-ІV «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024) заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.01.2017. Діючи у такий спосіб, ОСОБА_9 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме завершення митного оформлення та переміщення заборонених до вивозу лісоматеріалів через митний кордон України, але кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в ході митного огляду 23 лютого 2024 року встановлено невідповідність найменування товару, заявленого у графі 31 електронної митної декларації № 24UА101020006797U6 фактичному за зовнішніми ознаками, а також невідповідність коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності у товарних позиціях, заявленого у графі 32 електронної митної декларації, після чого співробітниками Житомирської митниці прийнято рішення про зупинення митного оформлення експортованого ОСОБА_9 товару вартістю лісоматеріалів необроблених з сосни об'ємом 24,056 м3, які підлягали переміщенню через митний кордон України з приховуванням від митного контролю становить 47053 гривень 54 копійки.
Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК як закінчений замах на контрабанду, тобто на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, заборонених до вивозу за межі митної території України, вчиненому у великому розмірі, за ч. 1 ст. 358 КК як підроблення офіційного документа з метою його використання, та за ч. 4 ст. 358 КК як використання завідомо підробленого документа, та узгодили покарання ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК у виді позбавленням волі на строк п'ять років з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов'язаною з лісопильним та стругальним виробництвом, на строк 2 роки та з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 358 КК у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 358 КК у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони визначили остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавленням волі на строк п'ять років з позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов'язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 2 роки та з конфіскацією майна зі звільненням обвинуваченого на підставі ст. 75 КК від відбування основного покарання з випробуванням.
Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного.
Інкриміновані ОСОБА_13 діяння правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК, оскільки він закінчив замах на контрабанду, тобто на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, заборонених до вивозу за межі митної території України, вчиненому у великому розмірі, за ч. 1 ст. 358 КК, оскільки він підробив офіційний документ з метою його використання та за ч. 4 ст. 358 КК, оскільки він використав завідомо підроблений документ.
Відповідно до ст. 12 КК кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, є кримінальними проступками, а передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201- КК - тяжким злочином; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_13 про підозру у вчиненні названих кримінальних правопорушень. Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 469 КПК.
Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК, угода також містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження.
Укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки угоди, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання умов угоди.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Для визнання винуватості ОСОБА_8 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, який не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень. Суд вважає, що звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з позбавленням права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається.
В судовому засіданні сторони підтримали угоду про визнання винуватості. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності, вину визнає повністю.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, дані про судові витрати відсутні.
Речові докази - пиломатеріали - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягають спеціальній конфіскації, оскільки вони були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв'язку з чим арешт, накладений на вказані речові докази, скасуванню не підлягає. Інші речові докази підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК, суд
Затвердити у кримінальному провадженні № 72024111500000004 угоду про визнання винуватості від 22 листопада 2024 року між прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_8 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК - у виді позбавленням волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, та займатися діяльністю, пов'язаною з лісопильним та стругальним виробництвом, на строк 2 роки та з конфіскацією майна;
за ч. 1 ст. 358 КК - у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень;
за ч. 4 ст. 358 КК - у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_13 узгоджене сторонами угоди остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, та займатися діяльністю, пов'язаною з лісопильним та стругальним виробництвом, на строк 2 роки та з конфіскацією майна.
На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 11359 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні судових експертиз.
До речових доказів - пиломатеріалів соснових, необрізних, не сортованих за розміром (вироби не мають точних розмірів та однакової форми і ширини) - 24,056 м3 товщина 60 мм, неоднакову ширину від 70 мм до 290 мм, довжину 1200 мм. застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави. Інші речові докази залишити в матеріалах справи.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1