Провадження № 274/6638/24
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/447/25
17.02.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/6638/24 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, вантажника у ТОВ «М'ясовита», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України,
за участі
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
представника потерпілого . . . . . . . . ОСОБА_6
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
02 липня 2024 року близько 14 години ОСОБА_3 проходив поблизу будинку по АДРЕСА_3 , де побачив ОСОБА_5 , з яким у нього довгий час тривають неприязні відносини, та у нього виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
У цей день, час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та наніс рукою не менше одного удару в голову ОСОБА_5 , від чого останній почав присідати. Продовжуючи свої протиправні дії, знаходячись позаду ОСОБА_5 , ОСОБА_3 наніс не менше одного удару кулаком правої руки в ділянку правої частини тулуба, а саме ребер, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому VIII ребра, перелому середнього відрізку VII ребра справа, які належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 122 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що потерпілий є братом його співмешканки. До подій вони спілкувалися вкрай рідко, може один раз у 2-3 роки. У співмешканки на фоні поділу батьківської спадщини склалися неприязні стосунки з братом. Потерпілий неодноразово погрожував, ображав його жінку, вони писали заяву у поліцію, дільничний говорив з потерпілим, однак це не зупинило дії потерпілого. На фоні цих образ, погроз і сталася подія. Він тоді йшов сам у магазин через двір потерпілого по АДРЕСА_3 і випадково зустрів того. Просто підійшов до потерпілого і наніс тому декілька ударів. Удари наносив більше з психологічною ціллю ніж з фізичною, удари він може охарактеризувати як легко-середні, від них не могло бути тяжких наслідків, механізм нанесення він показував на оголошеному слідчому експерименті, повністю його підтримує. У скоєному кається. Цивільний позов визнає у розмірі на розсуд суду, перерахував потерпілому поштою 1000 грн, про що є квитанція.
Крім повного визнання вини обвинуваченим винуватість ОСОБА_3 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що обвинувачений ОСОБА_8 є співмешканцем його сестри. З сестрою у нього давні неприязні стосунки через батьківську хату, сестра йому неодноразово погрожувала. З обвинуваченим у нього неприязних стосунків не було, вони практично не спілкувалися, ОСОБА_8 йому не погрожував. У той день влітку 2024 року він вийшов по хліб. Йшов один у своєму дворі загального користування по АДРЕСА_4 . У якийсь момент звідки не візьмись у нього перед обличчям з'явилися сестра з обвинуваченим. Ніхто нічого не казав. ОСОБА_8 почав мовчки його бити - спочатку кулаком у праву нижню частину обличчя, потім схопив за шию, збив з ніг і, коли він стояв навколішки, обвинувачений бив його по тулубу, голові і руками, і ногами. У цей час сестра кричала, щоб бив в голову, щоб швидше здох. Він повз на колінах і коли піднявся, обвинуваченого з сестрою вже не було. Він прийшов додому, жінка викликала поліцію, його завезли у лікарню. У нього були зламані три ребра, був струс головного мозку. Перед ним ніхто не вибачався, збитки не відшкодовував. Покарання обвинуваченому має бути по закону.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 також підтверджується:
*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.07.24, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_5 заявив, що 02.07.24 близько 14 години сестра із своїм співмешканцем на вул. Руській в м. Бердичеві вчинили конфлікт та ОСОБА_3 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра, просить притягнути до кримінальної відповідальності (т. 1, а.п. 9);
*даними висновку судово-медичної експертизи № 186 від 09.07.24, відповідно до якого згідно наданої на експертизу медичної карти стаціонарного хворого у у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому VIII ребра, перелому середнього відрізку VII ребра справа. Ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, що не виключається можливим за обставин, вказаних у постанові (при нанесенні чисельних ударів руками та ногами по голові та тулубу). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень Середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я. Давність отримання тілесних ушкоджень може відповідати обставинам подій, вказаних у постанові (02.07.24 близько 14 год.). Виставлений в медичній карті стаціонарного хворого діагноз: Закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку - будь-якими додатковими методами дослідження не підтверджений. Враховуючи відсутність в описанні в локальному статусі будь-яких ушкоджень в ділянці голови потерпілого, наявність у потерпілого Церебро-васкулярної хвороби, залишкових явищ перенесеного ішемічного інсульту, правобічної пірамідної недостатності, підтвердити наявність у потерпілого ЗЧМТ, струсу головного мозку та пов'язати з обставинами справи не представляється можливим. На тілі у потерпілого ОСОБА_5 виявлено як мінімум 1-2 місця прикладення сили (т. 1, а.п. 29-30);
*даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.24, в ході якого свідок ОСОБА_9 серед пред'явлених йому 4-х фотознімків чоловіків впізнав фото ОСОБА_3 , як особи, яка наносила удари ОСОБА_10 (т. 1, а.п. 47-50);
*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.24 з фототаблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_9 показав, де та коли відбувалися події, як потерпілий ОСОБА_11 стояв навколішки, спершись руками об землю, коли він вперше побачив події, як ОСОБА_3 стояв при цьому над потерпілим, тримаючи того за шию, як наносив кулаком правої руки серію (близько 5) ударів у праву частину тулубу, у ділянку ребер, як кулаком правої руки наносив удари в ділянку потилиці (т. 1, а.п. 51-59). Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину у межах висунутого обвинувачення відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого та іншим дослідженим доказам, які покладаються у основу вироку;
*даними висновку судово-медичної експертизи № 233 від 08.08.24, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_5 , не виключають свого утворення в термін та за обставин, на які вказав свідок ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за його участі 06.08.24 (т. 1, а.п. 61-62);
*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.08.24 з фототаблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_3 показав, де та коли відбувалися події, як він почав наносити удари кулаком правої руки у голову потерпілому ОСОБА_12 ; як після цього потерпілий став навколішки; як після цього він наніс кулаком правої руки близько 5-6 ударів у праву частину тулубу, у ділянку ребер (т. 1, а.п. 74-82). Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого у межах висунутого обвинувачення та іншим дослідженим доказам;
*даними висновку судово-медичної експертизи № 238 від 13.08.24, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_5 , не виключають свого утворення в термін та за обставин, на які вказав підозрюваний ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту за його участі 12.08.24 (т. 1, а.п. 84-85).
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
При формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд викладає таке формулювання у відповідності до вірної редакції диспозиції ч. 1 ст. 122 КК України з вірним зазначенням об'єктивної сторони складу правопорушення, оскільки зазначення органом обвинувачення у формулюванні лише: «умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» є лише відображенням назви статті закону про кримінальну відповідальність та не охоплює повного формулювання доведеного обвинувачення. При цьому суд не виходить за передбачені ст. 337 КПК України межі судового розгляду, не змінює правової кваліфікації, не погіршує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вжиття заходів щодо часткового відшкодування шкоди (стороною захисту долучено відповідний фіскальний чек). Суд не визнає такою обставиною щире каяття, оскільки психічного стану розкаяння у обвинуваченого не існує, так він визнає вину і готовий понести покарання, але ставлення до потерпілого у нього залишилося незмінним, вибачення у потерпілого він і не просив.
Обставин, які обтяжували б покарання обвинуваченому, суд не встановив.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, є нетяжким злочином.
Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується як особа, на поведінку якої скарг не надходило, алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок та спокій громадян не порушує.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки та обставини скоєного злочину (у світлу пору доби, у громадському місці, без будь-якого попередження, без подальшого каяття), беручи до уваги запропоновану учасниками міру покарання, зокрема наполягання потерпілого на призначенні найсуворішого виду покарання, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги, що обвинувачений раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, має позитивні характеристики, що у своїй сукупності виключає наявність підстав для відразу ізоляції його від суспільства, враховуючи запропоновану стороною обвинувачення умовну міру покарання, суд приходить висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, що забезпечить досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання. На думку суду, саме такий захід примусу є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення заподіяної злочином моральної шкоди підлягає задоволенню, так як перебування прямого причинного зв'язку між діями обвинуваченого та наявності такої шкоди у потерпілого підтверджено разом з обвинуваченням. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого, враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який зазнав побиття на очах сторонніх людей, вимушений був прикладати зусилля на відновлення стану здоров'я, який склався у нього внаслідок злочинних дій обвинуваченого, не отримав жодної моральної сатисфакції, вибачення з боку обвинуваченого. Одночасно суд бере до уваги вік, соціальне положення обвинуваченого, який має невисокооплачувану роботу, враховує, що причиною конфлікту були неприязні відносини між потерпілим і його сестрою, яка є співмешканкою обвинуваченого, бере до уваги, що суд може вирішувати відшкодування шкоди лише у межах висунутого обвинувачення, а це лише перелом двох ребер, керується принципом розумності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування у сумі 25000 грн є достатньою справедливою сатисфакцією.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи поведінку обвинуваченого на досудовому слідстві і судовому розгляді, враховуючи призначене покарання, відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням протягом 02 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди. Решту позовних вимог ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1